Футболісти Львова на світових форумах

Нариси Віктора Стріхи про участь українських команд у чемпіонатах Польщі до Другої світової війни спровокували мене до ще одного історичного дослідження. Захотілося взнати, як були представлені ці команди на найбільших футбольних турнірах того часу - Олімпіадах і чемпіонатах світу, а також детальніше розповісти про самих футболістів.

Отож, у хронологічному порядку.

1924 рік - VIII Олімпійські ігри в Парижі. Дебют польської збірної у великому турнірі явно не вдався. 26 травня на стадіоні «Бержейр» збірна Угорщини розгромила поляків - 5:0.

Польські четвертні

У цьому матчі в білих футболках з орлом на грудях вийшли на поле два форварди, делеговані в національну команду клубом «Погонь» Львів, - Мечислав Батш і Вацлав Кухар. Ще один львівський нападаючий - Юліуш Мюллер із клубу «Чарні» залишився на лаві запасних.

Другий олімпійський турнір - через 12 років у Берліні - був успішнішим для поляків. У їхньому складі знову були троє львів'ян - одноклубники з «Погоні»: воротар Спиридон Албаньський, півзахисник Ян Васевич і нападник Міхал Матиас.

У 1/8 фіналу олімпійці Польщі упевнено взяли реванш в угорців - 3:0, щоправда, в тих була любительська команда (у Європі наставала ера професійного футболу). «Сухими» свої ворота зберіг Албаньський, у півзахисті грав Васевич. У грі наступного етапу з олімпійцями Великобританії Албаньський пропустив чотири голи, але у відповідь поляки забили цілих п'ять! У дужках відзначимо, що і британці були аматорами. Васевич знову грав у складі.

У півфіналі вкотре в суперниках - аматори, цього разу - австрійці. Англійський суддя Артур Бартон фіксує поразку (1:3) команди Албаньського і Васевича.

Тут же відзначимо: оскільки всі три попередні суперники поляків були аматорами, матчі з ними не входять в офіційний реєстр польської збірної, а відносяться до балансу олімпійської команди або числяться як неофіційні.

13 серпня в матчі за бронзу на Олімпійському стадіоні Берліна поляки ні в чому не поступалися норвежцям: обмінявшись двома голами на початку матчу, суперники майже весь ігровий час провели на рівних. Проте за шість хвилин до фінального свистка герой матчу норвежець Арне Брустад забиває свій третій гол у ворота Албаньського. 2:3 - поразка поляків, у яких із львів'ян замість Васевича грав Матиас.

На світовій першості польські футболісти дебютували 1938 року. ЛКС «Погонь» дала в заявку «22» лише одного футболіста - півоборонця Яна Васевича. Проте його спіткала біда. 26 травня в останньому перед збором ліговому матчі з «Варшав'янкою» на рідному стадіоні він зазнав важкої травми. Ця обставина закрила йому дорогу не лише на турнір до Франції - в збірній він більше не з'явився. Правда, в заявковому списку Васевич залишився, як і ще сім футболістів, які не поїхали на чемпіонат через брак коштів. Цікаво, що серед них був і згадуваний В.Стріхою Болеслав Габовський із краківської «Вісли», котрий пізніше грав за «Юнак» Дрогобич, «Спартак» Львів і «Спартак» Москва.

Поляки, що приїхали до Страсбурга, поступилися бразильцям із рахунком 5:6, завершивши на цьому участь у турнірі.

Досьє «УФ»

АЛБАНЬСЬКИЙ (АІbanski) Спиридон Ян («Спірітус» - «Дух», «Ромек») (04.10.1907, Львів - 28.03.1992, Катовіце).Воротар. 176см/61 кг.
Тренер 2-го класу (1950). Почав грати в командах Львівської реальної гімназії.
Клуби: «Погонь» Львів (06\05.1928-1939) - 234 матчі (рекорд клубу); капітан (осінь 1936-1939); «Динамо» Львів (1939-1940), «Спартак» Львів (1941), «Ресовія» Жешув (1944-1945), «Погонь» Катовіце (1945-1946).

Чемпіонат Польщі: вища ліга (06.05.1928- 1939) - 234 матчі. Другий призер 1932, 1933, 1935, третій призер 1939.

Збірні Польщі: «А» (05.07.1931-04.10.1936) - 18 матчів, 30 пропущених голів; капітан (1936) - 1 матч; олімпійська (05-11.08.1936) - 3 матчі, 7 пропущених голів. Учасник Олімпійських ігор-1936.

Один із найкращих польських воротарів періоду між двома світовими війнами. Певним недоліком була його легка вага - в перші роки виступів у лізі він важив менше 50 кг (!).

Від часу дебюту в чемпіонаті 06.05.1928 до Другої світової війни пропустив усього п'ять матчів, а з 09.11.1930 грав без замін 174 гри. Його 234 матчі довго були рекордом чемпіонату Польщі для воротарів. 13 серпня 1938 в «бронзовому» матчі Олімпіади першим із воротарів польської збірної став капітаном.

Головний тренер: «Ресовія» Жешув (1944-1945, граючий), «Погонь» Катовіце (1945-1946, граючий), «Полонїя» Катовіце, «Заглембянка» Демброва Гурніча, «Унія» Стжемішице, «Подлесянка» Подлес'є, «09 Мисловице» Мисловице.
Тренер: «Рух» Хожув.

Судив матчі другого дивізіону, а також хокейні ігри. За професією - технік-гірник.

БАТШ (Ваtsch) Мечислав Юзеф (01.01.1900, Львів -28.09.1977, Пшемисль). Нападник. 176 см / 80 кг.
Почав грати у Львові в гімназичному клубі «Хеллада».
Клуб: «Погонь» Львів (1916-1929) - 91 матч, 77 голів.

Чемпіонат Польщі: вища ліга (1921-1923, 1925-1929) - 91 матч, 77 голів. Чемпіон 1922, 1923, 1925, 1926. Найкращий канонір 1923 - 17 голів.

Збірні Польщі: «А» (02.09.1923-12.09.1926) - 11 матчів, 8 голів; капітан - 1 матч (04.07.1926); 1 неофіційний матч, 1 гол (23.05.1925). Учасник Олімпійських ігор-1924.

Один із лідерів клубу «Погонь» у його чемпіонські 1920 роки. 08.08.1926 у матчі проти збірної Фінляндії (7:1) забив 4 голи, і до 1959 ця перемога була найбільшої в історії збірної Польщі.

Після закінчення Львівської політехнічної школи (1935) був інженером-механіком, після Другої світової війни працював на польських залізницях. Був одружений на сестрі захисника «Погоні» Владислава Олеарчика Юлії.

КУХАР (Кuchar) Вацлав Міхал (16.09.1897, Ланьцут- 13.02.1981, Варшава). Нападник, півзахисник. 168см/65 кг.
Клуб: «Погонь» Львів (1912-1935)- 198 матчів, 98 голів.

Чемпіонат Польщі: вища ліга (1921-1923, 1925-1934) - 198 матчів, 98 голів. Чемпіон 1922, 1923,1925,1926. Другий призер 1932,1933,1935. Найкращий канонір 1922 - 21 гол, 1926 (разом із одноклубником Юзефом Гарбенєм) - 11 голів.

Збірні Польщі: «А» (18.02.1921-27.10.1928) - 23 матчі, 5 голів; капітан - 5 матчів (10.06.1924- 27.10.1928); 2 неофіційні матчі, 1 гол (23.05.1925-28.10.1928); капітан - 2 матчі (23.05.1925-28.10.1928). Учасник Олімпійських ігор-1924.

Представник легендарної сім'ї Кухарів, яка багато зробила для львівського спорту. Його батько і мати - власники кінотеатру «Ванда» - були спонсорами клубу «Погонь», а п'ятеро братів - Тадеуш, Кароль, Владислав, Мечислав і Збігнєв - різносторонніми спортсменами.

Вирізнявся коректною грою. Займався також легкою атлетикою (біг, стрибки, десятиборство; багаторазовий чемпіон і рекордсмен Польщі у цих дисциплінах), лижами (учасник чемпіонату Європи зі швидкісного спуску-1925; 22-разовий чемпіон Польщі в 1922-1929), хокеєм на льоду (9 матчів за збірну Польщі, другий призер чемпіонату Європи-1929, чемпіон Польщі у 1933).

Найкращий спортсмен Польщі 1924 (версія газети «Стадіон»), 1926 (версія газети «Пшегленд Спортови»).
Старший тренер: «Погонь» Львів (граючий), «Спартак» Львів, «Полонія» Битом, збірна Польщі (1947-1949), «Легія» Варшава (1949-1953), «Полонія» Варшава (1954-1957).

Футбольний суддя вищої ліги чемпіонату Польщі (1936-1939). Почесний член Польського футбольного союзу (1977).

Капітан Війська Польського. Нагороджений бойовими нагородами за участь у польсько-українській (1919) і польсько-радянській (1920) війнах.

ВАСЕВИЧ (Wаsіеwicz) Ян Кароль (06.01.1911, Львів - 09.11.1976, Кильмес / Буенос-Айрес, Аргентина). Півзахисник. 173 см / 70 кг.

Клуби: РКС Львів (1926-1929) «Легія» Львів (1929-1932) - 22 матчі; «Погонь» Львів (1933-1939) - 102 матчі, З голи; «Хіберніан» Единбург, Шотландія (1943-1944).

Чемпіонат Польщі: вища ліга (1931, 1933-1939) - 124 матчі, 3 голи. Другий призер 1933, 1935, третій призер 1939.

Збірні Польщі: «А» (15.09.1935- 22.05.1938) - 11 матчів, 1 гол; капітан - 1 матч (12.09.1937); олімпійська (05- 11.08.1936) - 3 матчі. Учасник чемпіонату світу-1938 («резерв), Олімпійських ігор-1936.

Учасник Другої світової війни 1939-1945. Після оборони Польщі (вересень 1939) в званні підпоручика Першої бронетанкової дивізії британської армії воював у Франції, Бельгії і Голландії (1944-1945).
Нагороджений військовим Хрестом Хоробрих (двічі) і бельгійським хрестом Леопольда. З 1946 служив в окупаційних військах у Німеччині, 1949 через Англію виїхав до Аргентини.

Ще в Польщі закінчив промислову школу, отримавши професію техніка-механіка. З 1951 працював в Буенос-Айресі на фабриці автоматичних інструментів.

МАТИАС (Маtуаs) Міхал Францишек Мечислав («Ведмедик») (у СРСР - Матіас Михайло) (28.09.1910, Бжозув, Львівське воєводство - 22.10.1975, Краків). Нападник. 176 см /74 кг.

Клуби: «Легія» Львів (1924-1926); «Погонь» Львів (1926-1939) - 156 матчів, 100 голів; «Нафтовик» Борислав (1939-1940); «Динамо» Київ (1940-1941) - 6 матчів, 2 голи (у чемпіонаті СРСР-1941); «Полонія» Битом (1945-1948) - 11 матчів, 7 голів (дані не повні).

Чемпіонат Польщі: вища ліга (1929-1939, 1948) - 167 матчів, 107 голів (дані за 1948 не повні). Другий призер 1932, 1933, 1935, третій призер 1939. Найкращий канонір 1935 - 22 голи.

Збірні Польщі: «А» (10.07.1932-22.01.1939) - 18 матчів, 7 голів. Учасник Олімпійських ігор-1936.
Після того, як Львів відійшов до України, разом із групою футболістів і активістів «Погоні» перебрався в місто Битом.

Старший тренер: «Вісла» Краків (грудень 1950 - липень 1954, грудень 1970 - серпень 1971) - чемпіон 1951, фіналіст Кубка 1951; збірна Польщі (25.05.1952; 15-21:07.1952 - разом із угорцем Тівадаром Кираєм; 26.09.1954 - разом із Зигмунтом Есьонкой; 17.11.1966-29.10.1967 - разом із Казимежем Рурським) - учасник Олімпійських ігор-1952; «Сталь» Мелець (1957-1958, 1962-1963); АКС Хожув; «Краковія» Краків (01.01.1959-15.06.1961, 01.01.1968-15.11.1969, 01.10.1972-31.12.1973); «Полонія» Битом (серпень 1963-1965) - фіналіст Кубка 1964; «Чарні» Ясло; «Гурник» Забже (1969-1970) фіналіст Кубка кубків 1970, Кубка 1970. Тренував також молодіжні збірні Польщі.
Тренер: збірна Польщі (1950-1952,1954).

Будучи гімназистом, виступав під псевдонімами Ханін, Корабян, Ковнацький, Марцинкевич, Марцинковський, Мотильовський, Мишковський і Сковроньський. Пізніше був відомий як Матиас II на відміну від свого родича Мечислава Адама Матиаса І.

МЮЛЛЕР (МuІІег) (з 1949 - Міллер) (МіІІег) Юліуш Адам (16.07.1895, Дзевенцеж біля Рави-Руської - 31.05.1980, Краків). Правий і лівий крайній нападник. 178 см / 76 кг.

Клуб: «Чарні» Львів (1908-1924); капітан (1920-1924).
У матчах чемпіонату Польщі не виступав.

Збірні Польщі: «А» (02.09.1923-10.08.1924) -6 матчів, 1 гол; капітан - 3 матчі (23.09.1923- 10.08.1924). Учасник Олімпійських ігор-1924 (резерв).

Окрім футболу, займався легкою атлетикою і багатоборством. Віце-чемпіон Польщі з бігу на 1500 метрів (1920).

Керівник футбольної секції клубу «Чарні» Львів (1925-1930). Керівник Львівського окружного футбольного союзу (1925-1930).

Учасник Першої світової війни в складі австрійської армії, з 1918 - у Війську Польському, офіцер (1922). Учасник польсько-радянської війни (1920), Другої світової війні (вересень 1939). У 1940 в Угорщині був арештований і запроторений до табору Букенвальд (Німеччина). До Польщі повернувся 1945-го.

Григорій ВЕРТЕГЕЛ, газета «Український футбол»