Под микроскопом: Гран При Бахрейна

Побачене минулої неділі в Бахрейні дійство змусило багатьох переглянути власні думки стосовно тих кардинальних змін регламенту, які відбулися цього року. Якщо режисер трансляції розривається у своїх намаганнях одночасно встигнути показати обгони, атаки і напружену боротьбу пілотів на різних ділянках траси, а крутити повтори не завжди має змогу саме через те, що гонщики не беруть пауз, які можна було б заповнити цікавими повторами - значить, гонка вдалася на всі сто!

І хоча з одного боку замусолена ще з перших тестів у Хересі тема звуку двигунів не давала спокійно спати Берні, ті ж таки двигуни не дають спокою Ді Монтеземоло, але вже з іншої, усім зрозумілої причини. Схоже, що саме після уїк-енду на Сахірі в цьому питанні можна ставити жирнючу крапку. Жан Тодт побував на автодромі, уважно вислухав усіх, хто хотів із ним обговорити це питання, після цього дипломатично нагадав усім присутнім, що про зміну регламенту всі моторобудівники знали не за рік і не за два. Часу на підготовку конкурентоздатного агрегату вдосталь мали не тільки колектив з Бріксуорту, а й мсьє з Вірі-Шатійон та сеньйори з Маранелло, тож хто тепер не задоволений існуючим порядком - може критикувати виключно самих себе. І допрацьовувати мотори виключно в дозволених регламентом рамках. А звук? Звук далеко не найбільша цінність Формули 1 - от не лукавлячи дайте самі собі відповідь на питання: що краще гонки а-ля кінець 2013-го з соковитим звучанням одинокого V8 на машині Феттеля, який умчав у далечінь, залишивши інших змагатися за неймовірно цінний приз - кубок за друге місце на Гран Прі чи такі перегони, які відбулися в Бахрейні, де двигуни звучали «не так», але боротьби було інколи навіть більше, ніж можна було осягнути очима?

Як не дивно, але попри відсутність традиційної для Формули 1 двотижневої перерви все більше питань знайшли свої відповіді. І мова тут не тільки про домінування Mercedes і гарні результати її команд-клієнтів. В Бахрейні ми побачили, як сильно змінилася робота машин із шинами. Давайте пригадаємо, у якої команди в попередні роки постійно виникала проблема швидкого зношування гуми, а хто спокійно міг на всю дистанцію рівномірно розрахувати роботу шин без особливої втрати часу. Що ж ми побачили тепер: поки в Pirelli перед гонкою казали про перевагу тактики трьох піт-стопів з можливістю обмежитися й двома, але все одно кращими шансами для тих, хто перевзується тричі, лідери хто під час заїзду, хто ще до його початку вирішили, що в умовах поступового охолодження повітря варіант з двома пітами виглядає перспективніше.

Найдивовижнішим виглядає те, що пілотам Mercedes зайва зупинка не знадобилася зовсім (Хемілтон з Росбергом взагалі були останніми серед лідерів пелотону, хто провів свої перші, а потім і другі піт-стопи), в той час як пілоти Ferrari разом із колегами з Williams змушені були втретє їхати в бокси. А ще більший подив викликає той факт, що Масса з Боттасом після рестарту, маючи більш свіжі шини порівняно з пілотами Force India, нічого протиставити в підсумку не змогли. Звісно, між ними в пелотоні їхали Феттель з Ріккардо, які останній відрізок проводили на м'якому комплекті, але при цьому всьому темп підопічних Клер Вільямс був явно не таким, на який команда розраховувала. Потенціал білих болідів реально дозволяє боротися за подіум, але якщо шасі так немилосердно буде з'їдати гуму на дистанції, боротися з більш економними в цьому плані машинами ні Феліпе, ні Валттері елементарно не зможуть.

Не менш тривожною виглядає і ситуація у стані Ferrari - машини виглядають відверто слабо, причому практично в усіх основних областях. Це і погана розгінна динаміка на виході з повільних поворотів, низька (порівняно з машинами, на яких стоять мотори Mercedes) максимальна швидкість, недостатня аеродинамічна ефективність шасі в поворотах, що особливо добре було видно на тлі RB10 Феттеля, коли Себастіан переслідував Кімі. Ді Монтеземоло не зміг терпіти над собою таке знущання і покинув автодром за 12 кіл до завершення гонки. Дивитися на потуги двох чемпіонів, які замикають топ-10 тільки тому, що претендувати на вищі позиції об'єктивно не дозволяє шасі - явно не те видовище, яке могло б задовольнити президента Ferrari. Хоча кому як не Ді Монтеземоло знати, чому та за яких обставин зі Скудерії свого часу пішли Тодт, Брон, Коста, який на бахрейнському подіумі виглядав цілком щасливою людиною, і чому за правління людей, покликаних замінити творців великих перемог минулого, пригадати можна тільки боротьбу за титул, яка неодмінно завершувалася на користь інших. Чи адресував Лука ці питання собі, ми навряд чи коли-небудь дізнаємося, хоча було б дуже цікаво почути на них відповіді.

Саме сьогодні почалися дводенні тести в Бахрейні, на які в Ferrari покладають великі надії, обіцяючи вже в Шанхай привезти великий пакет оновлень машини, який дозволить не просто борсатися пілотам в нижній частині першої десятки, а почати претендувати на значно більші очки. Свіжий переказ, та віри йому чомусь немає абсолютно.

Ювілей - зазвичай подія радісна, що знаменує собою здолання певного важливого рубежу. От тільки в Формулі 1 рідко коли вони завершуються чимось добрим для «винуватців». Але у кожної медалі є дві сторони: десятий Гран Прі Бахрейну став одним з найцікавіших за весь час проведення гонок у цій країні. Крім цього, організатори відрапортували про найбільшу за всі часи відвідуваність трибун уболівальниками, одночасно заявивши, що можна було б і краще, на що очікують в майбутньому. З іншого боку, саме на Сахірі свою 250-ту гонку проводив Дженсон Баттон. Англієць цілком непогано виглядав до того моменту, коли машина безпеки відпустила пелотон на рестарт, але після цього пілота McLaren не обігнали тільки ті, хто просто не міг підтримувати більш-менш пристойний гоночний темп. Подвійний схід через механічні проблеми - ще один невдалий етап у виконанні команди, яка після першого Гран Прі сезону очолювала Кубок конструкторів.

Окремих слів заслуговує боротьба напарників, якої в Бахрейні було більше ніж удосталь. Багато чого цікавого ми не тільки побачили, а й почули саме тоді, коли між гонщиками однієї команди виникала безпосередня боротьба на трасі. Можна собі тільки уявити, яким був подив уболівальників, коли вони в прямому ефірі почули від Гійома Рокелена вказівку Феттелю пропустити Ріккардо, бо австралієць просто швидший на даний момент. Звісно, перший культурний шок припинився, коли стало зрозуміло, що наказ був певною мірою вимушеним і абсолютно виправданим, адже на машині чотириразового чемпіона не працювала DRS. Проте, коли цю проблему на піт-стопі механіки вирішили, а після рестарту гонки Даніель опинився за спиною Себа, ніяких «мульти 13» в навушниках першого не було і Ріккардо, не дивлячись ні на що, спочатку пройшов Феттеля, а потім зумів справитися ще й з непоступливим Хюлькенбергом. Якщо ще й врахувати, що стартував австралієць на три позиції нижче за напарника, а фінішував на дві вище, то схвальні відгуки на адресу Даніеля виглядають більш ніж заслуженими. А от Себастіану варто приділяти менше уваги різноманітним скаргам і образам на невідомо що, а сконцентруватися на роботі з машиною. Ну а раптом двигуни до кінця сезону не зможуть довести до пуття настільки, щоб за рахунок аеродинаміки можна буде на рівних конкурувати з Mercedes - невже і тоді Феттель буде розказувати про проблеми непереборної сили, киваючи вбік неперевершених «срібних стріл»? Принаймні тепер Себ може зрозуміти, що саме раніше відчували Хемілтон, Алонсо та інші.

Яскрава боротьба між пілотами Williams другу гонку поспіль завершилася перемогою Масси, але якщо в Малайзії Феліпе знаходився під тиском ще й команди, отримавши наказ пропустити «швидшого Валттері», то цього разу команда не втручалася в боротьбу своїх підопічних, залишивши їм право самотужки визначити першість. Досвідченіший бразилець знову отримав гору, але такими темпами його боротьба з Боттасом має всі шанси перерости одного разу в контактну - чи зрадіє команда, якщо після чергових розбірок недобере такі цінні очки, питання недоречне, а отже градус протистояння між пілотами треба понизити, інакше без вибуху не обійдеться.

Найспокійнішою боротьба напарників була в Ferarri - Кімі більшу частину гонки промучився з гальмами та балансом і тільки коли машина стала помітно легшою, став краще її контролювати, але жодного разу навіть і не думав про атаку напарника попри те, що Алонсо майже постійно знаходився поруч. Хтось може сказати про командний ордер в Скудерії, але на даному етапі він абсолютно не потрібен. Якщо Ряйкконена де мотивувати на такій ранній стадії сезону, то його ефективність ризикує впасти до рівня Масси останніх років, а фіна команда підписувала однозначно не для цього.

Ще одну цікаву міжусобицю протягом гонки нам подарували представники Force India - команди, яка разом із Mercedes може повною мірою насолоджуватися моментами уїк-енду. Серхіо Перес приніс Віджею Мальї другий подіум за історію команди, якщо ж зважити на те, що попередній був п'ять років тому в Бельгії у виконанні Фізікелли, то радість «індійського» колективу є цілком зрозумілою. Шкода тільки, що шампанське було несправжнім. Звісно що форма Force India стала для когось сюрпризом, але якщо Хюлькенберг в трьох гонках двічі приїжджає п'ятим і ще раз шостим, то невже такому результату варто дивуватися? Стабільність німця дозволила йому вийти на третє місце в особистому заліку, і хоча це тимчасове явище, та воно дозволяє поставити питання в такій площині: що краще - стабільний фініш на пристойній позиції чи поява на подіумі, яка чергується з провальними виступами? Для пілотів відповідь буде очевидною, але для команди-середняка все не так просто, адже подіум, хоч і рідкий - чудова нагода для маркетингових акцій спонсорів команди, а також для пошуку потенційних спонсорів. На стабільних п'ятих-шостих місцях такої маркетингової віддачі не буде, тож Ніко хоч і є тим локомотивом, який тягне команду нагору в Кубку конструкторів, але вдалий результат Серхіо має не меншу вагу для команди в цілому. Хоча натепер все одно цілком очевидно, хто з двох пілотів заслуговує отримати шанс в топ-команді, а хто, його втративши, має працювати ще активніше.

Ну і, звісно, вишенькою на чудовому бахрейнському торті виглядала боротьба за перемогу між Хемілтоном і Росбергом. Попри виграний старт Льюіс так і не зміг відірватися на безпечну відстань, а коли машина безпеки з'їла стратегічну перевагу британця, здавалося, що його шанси на перемогу розтанули, як минулорічний сніг. Варто відзначити, що Льюіс, попри прохання Падді Лоу довести обидві машини до фінішу цілими й неушкодженими, діяв на трасі не зовсім як джентльмен автогонок - місця в п'ятому повороті Росбергу він жодного разу не залишав, виштовхуючи напарника на піщане узбіччя. Звісно, боротьба на асфальті - це не заняття в інституті благородних дівиць, але поваги до опонента можна було б виказати більше. І тут, здається, саме Росберг зрозумів, що чемпіонат довгий, а перемога дістається тому, хто набрав більшу кількість очок, тож на третьому етапі сезону псувати стосунки з напарником і холодну війну перетворювати на гаряче протистояння абсолютно не варто. Тим паче, що незрозуміло, на чий бік пристане керівництво команди в такому випадку, а прохання не робити дурниць на трасі отримали обоє. Та попри це саме Хемілтон показав усім, що зважати буде тільки на себе і якщо ситуація дозволятиме, то просто так здаватися перед Росбергом не буде. Без можливості використовувати DRS на жорсткішому комплекті шин британець зумів відбити усі атаки Ніко, показавши останньому, що жарти скінчилися і поки крім них боротьбу за перемогу ніхто вести не може, то він їхатиме в режимі максимально жорсткого захисту власних інтересів. Схоже, що і в цій парі пілотів рано чи пізно ми побачимо першу контактну боротьбу і, можливо, скарги одного на дії іншого.

На завершення огляду кілька слів заслуговує Crashtor Murdernado Пастор Мальдонадо, дії якого нам і дозволили дивитися шалені 11 останніх кіл гонки. От для чого влаштовувати такий небезпечний для життя колеги цирк в боротьбі за тринадцяте місце?

Схоже, якщо це питання поставити самому Мальдонадо, то він все одно буде повторювати, що «Естебану просто не пощастило, а я в повороті був раніше», але якщо в пелотоні 21 гонщик починає себе тривожно відчувати тільки через саму присутність венесуельця в безпосередній близькості, то навіщо мучити себе й інших? Невже PDVSA більше немає в кого інвестувати гроші так, щоб об'єкт інвестицій перестав асоціюватися з абсолютно неврівноваженим гонщиком, який може і гонку з поула виграти, і неперевершену дурницю на трасі утнути. Виходячи з «історії хвороби» обох пілотів Lotus, система штрафних балів уже зараз потребує запровадження додаткових коефіцієнтів. Наприклад, для умовних Чілтона і Баттона це буде одиниця, для Переса вже на рівні 1,2-1,3. А от для Грожана з Мальдонадо ця цифра повинна бути в районі 1,8 для француза (який після пропущеного етапу в 2012-му порозумнішав значно більше) і 2 для Пастора, іншими словами, якщо врівноважені безаварійні пілоти для дискваліфікації повинні отримати 12 балів з коефіцієнтом 1, то для Пастора де-факто це буде лише 6 балів, помножених на його подвійний коефіцієнт. Шкода тільки, що таку ідею в FIA наразі розглядати явно не готові - більшість керівників команд явно виступили б на підтримку введення коефіцієнтів для «особливо буйних» на трасі пілотів.