С. ФЕДОРОВ: «Защита - проблемное место нашего футбола»

Відомий у минулому футболіст Сергій Федоров в інтерв'ю сайту «Футбол 24» про свою нову роботу, українські проблеми із захисниками та суперників наших клубів по єврокубках.

Відразу відомими тренерами чи футболістами не стають

- Сергій, не так давно ви приступили до роботи в Дитячо-юнацькій школі «Динамо» імені Валерія Лобановського. Як пройшли перші робочі дні?
- Допомагаю Юрій Петровичу Єськіну із групою 1997 року народження. Працюю тут майже місяць. Є достойні хлопці, талановиті. Але їм ще багато чого потрібно зробити, щоби чогось досягнути у футболі. Ми їм у цьому допоможемо, підказуватимемо. У хлопців зараз багато спокус. Тому вони самі повинні вирішити, чого хочуть досягнути у своєму житті. Можливо, хтось не в ті двері постукав. А хто проявить бажання, буде мати вогонь в очах, той усього доб'ється.

- Сергій, це правда, що колишнім футболістам, які починають тренерську кар'єру, важко «вбити у собі футболіста», перелаштуватися?
- У ваших словах є доля правди. Але футболіст не відразу стає тренером. Спершу йому потрібно пройти навчання, пройти стажування у досвідчених наставників. На це все потрібно кілька років. Мені не було складно так як ви сказали «вбити у собі футболіста». Зараз вглиблююся в тренерське ремесло.

- Навчатися тренер повинен заради диплому чи курси реально допомагають вникнути в професію?
- Зрозуміло, практика дуже важлива, але це ж не означає, що вчитися не потрібно. Я пограв при хороших тренерах, багато чого навчився у них. Але все одно повинен далі вчитися, підвищувати свою кваліфікацію. Відразу відомими тренерами чи футболістами не стають. Потрібно працювати, прикласти багато зусиль для того, щоб тебе вважали хорошим фахівцем.

- У вас уже є досвід роботи тренером в кіровоградській «Зірці»?
- Так, там був граючим тренером, хоча на поле так і не вийшов у цій команді. Ось цей мій досвід тренерської роботи в «Зірці», вважаю, каплею в морі.

В «Динамо» достатньо сильна група

- Що скажете про результати жеребкування для українських клубів в Лізі Європи?
- Думаю, цілком до снаги вийти із групи «Динамо» та «Металісту». Якщо харків'яни і надалі гратимуть так, як на виїзді із «Сошо», то у них взагалі проблем не виникне. В «Динамо» теж хороші шанси на вихід із групи. Хоча в одній групі із киянами «Бешикташ» - непогана команда. На сьогоднішній день, вважаю, «Динамо» саме для себе небезпечне.

- Що маєте на увазі?
- Команда нестабільно виступає. Хотілося б також бачити більш результативний та агресивний футбол у виконанні «Динамо».

- В групі «Динамо», мабуть, «Маккабі» є найслабшою ланкою, інші три команди сильніші за ізраїльтян?
- Не думаю, що «Маккабі» є найслабшою ланкою. Тим паче, якщо вони вийшли в групу, це вже про багато чого свідчить. Я вважаю, що в «Динамо» достатньо сильна група, в ній кожна команда може вистрелити. Головне, щоби кияни добре проаналізувати суперників та власні попередні ігри. Впевнений, їм під силу посісти перше місце в групі.

- Якщо в «Динамо» група рівна, то в «Металіста» головний конкурент «АЗ», а «Аустрія» та «Мальме» слабкіші…
- Так, з АЗ для «Металіста» буде найважча гра. Хоча, чим сильніші суперники, тим харків'яни краще грають.

- Хочете сказати, що «Металісту» легше налаштуватися на сильних суперників, а в інших матчах вони недооцінюють опонентів?
- Так, психологічно вони вважають, що якщо суперник слабкий, то вони можуть виходити із опущеними руками, без вогнику в очах.

- Ми ще не загадали групу «Ворскли». Кого можете виділити із суперників полтавчан?
- Можу виділити тільки «Ворсклу». Полтавчани вийшли в груповий етап Ліги Європи і це здорово. Вважаю, що команда Миколи Павлова зробили великий крок уперед. У Полтаві зараз підібрався непоганий колектив, для хлопців єврокубкові матчі принесуть колосальний досвід. Можу їм тільки побажати вдалого виступу.

- А для «Шахтаря» жереб групового етапу Ліги чемпіонів був вдалим?
- Жереб не найгірший. У «Шахтаря» дуже хороший підбір футболістів, «гірники» можуть вирішити завдання виходу із групи. Але їм не можна розслаблятися. Якщо донеччани відповідно налаштуюся на своїх достойних суперників, то неодмінно пройдуть далі.

- Як оціните теперішній санкт-петербурзький «Зеніт»?
- «Зеніт» зараз не стабільний, не такий як був раніше. Але це все одно хороша команда із хорошого чемпіонату. Буде цікаво подивитися на протистояння України та Росії на футбольному полі.

Захист є проблемним місцем нашого футболу

- Сергій, лінія захисту якої української команди вам найбільше до вподоби?
- Важко сказати. Усі намагаються грати в атакуючий футбол, а в захисті когось важко виділити. Можу назвати когось окремо, але не усю захисну ланку якоїсь команди.

- Погодитеся, що найбільшою проблемою національної збірної України є саме захист? В останніх матчах пропускаємо на останніх хвилинах…
- Це не тільки проблема збірної України, це ж стосується і наших клубів. Захист є проблемним місцем нашого футболу. А усе починається із дитячого футболу. Діти дивляться на Шевченка, Реброва і усі хочуть стати нападниками. Але ж хтось грає на роялі, а хтось його носить. Усі хочуть бути відомими, забивати голи. Вони не розуміють, що можна красиво відбирати м'ячі і віддавати нападникам. Це потрібна робота на полі. До цього необхідно привчити дітей, привчити до командного футболу, були корисними для команди в захисті.

- А у роки вашого дитинства невже не всі хотіли бути схожими на Марадону, Пеле чи Блохіна?
- Але були і інші кумири - Дем'яненко, Балтача, Кузнєцов. Це живі приклади, на яких я особисто ріс. Від усіх по-трішки я чогось взяв і почав намагатися реалізувати на полі. А сьогодні важко виховувати захисників. Мабуть, варто говорити по колективний захист.

- Тому і купують українські клуби іноземних захисників, оскільки толкових оборонців у нас не багато?
- Чому ж, толкові є. Ніяк не можу зрозуміти, чому дехто вважає, що бразильці є найкращими захисниками. Це нонсенс. А в нас є талановиті захисники, їх просто потрібно шукати.

- А як ви ставитеся до натуралізації футболістів?
- Двояко. Не можу сказати, що негативно до цього ставлюся. Якщо людина грає добре, має паспорт громадянина України, чому б його не запросити в збірну. Головне, аби натуралізований футболіст приносив реальну користь нашій команді. Але з іншої сторони, хотілося б, щоби у збірну залучали якомога більше наших хлопців, вихованців наших клубів, українських футболістів, які грають за кордоном.

- Не так багато українців зараз грає у Європі. В топ-клубі Європи виступає лише Анатолій Тимощук. Чому на наших футболістів не має попиту за кордон?
- А ви подивіться на «Шахтар», «Дніпро», «Динамо». На провідних ролях там, в більшості, усі легіонери. У нас не багато українців, які є на провідних ролях у своїх клубах. Тому ніким і не цікавляться, хіба на рівні чуток. Принаймні, я не чув, аби хороший клуб цікавився конкретним українським гравцем.

Андрій Захарчук, Sport.ua