Андрей БАЛЬ: «В Украине все абсурдно»

Про специфіку тренерської роботи у збірній Андрій Баль розповів в інтерв'ю сайту «Футбол 24».

- Андрій Михайлович, ви у Львові переглядали кандидатів у збірну під час гри «Карпат» із «Динамо». Повернувшись до Києва Олегу Блохіну ви будете звітувати в письмовій чи усній формі?

- Олегу Володимировичу звітуватиму в усній формі.

- Про усіх українців, які були задіяні в цій грі, будете розповідати чи про конкретних людей?

- Про усіх тих, хто мене зацікавив.

- Після гри спілкувалися із Юрій Сьоміном та Олегом Кононовим?

- В Київ повертався разом із «Динамо», тому часу на спілкування із Юрієм Сьоміном було вдосталь. Із Олегом Кононовим переговорив відразу після матчу.

- Розпитували про футболістів?

- Ні, спілкувалися про інше. А про футболістів розпитувати потреби не має. Кожен гравець, який є кандидатом у збірну, знає що потрібно для того, аби отримати виклик - добре виконувати свою роботу. З тренерами спілкуємося до гри по телефону, отримуємо від них інформацію. А після матчу питань в мене, як правило, не виникає.

- Для клубу мати своїх збірників престижно. Може виникнути така ситуація, коли тренер команди завищує оцінку своєму підопічному, аби той отримав виклик?

- (Сміється) В моїй практиці, зазвичай, усе відбувається навпаки. Кажуть, що підопічний ще не в оптимальній формі, чогось йому бракує. Наставники не перехвалюють, а вимагають більшого від свого гравця.

- А агенти ніколи не зверталися до наставників збірної із проханням викликати свого підопічного?

- Ні, такого не було. Така ситуація реальна, але до нас ніхто з агентів ніколи не підходив.

- Характер футболіста, його манера поведінки в колективі теж впливають на рішення штабу стосовно залучення його у збірну?

- Так, враховуються усі фактори. Дізнаємося про його поведінку в колективі, відношення до тренувального процесу. Це невід'ємні категорії характеристики кожного футболіста. Може ж виникнути ситуація, коли когось не сприйматимуть товариші по збірній. Що тоді, усю команду розігнати чи лише одного футболіста?

- З Олегом Блохіном ви просто колеги чи друзі?

- Ми і колеги, і друзі. Товаришуємо з Олегом Володимировичем ще з тих пір, як грали в київському «Динамо».

- Дмитро Селюк в інтерв'ю нашому сайту заявив, що ліміт на легіонерів Україні не потрібен. Мовляв, ціни на українських футболістів захмарні, але ті перестають прогресувати. А як ви вважаєте чи потрібен ліміт?

- Ну як футболісти можуть прогресувати, якщо вони не мають місця в основі? В Україні усе абсурдно. В нас дуже мало хороших легіонерів, не багато команд можуть собі це дозволити. Якщо скасувати ліміт, то ці клуби матимуть хороших іноземців, а інші гратимуть своїми футболістами. Це не допоможе українському футболу. Ліміт потрібен, це всюди зрозуміли і невдовзі його будуть усі вводити. В кожній країні по-різному. В Англії, припустімо, не дають дозвіл на роботу, якщо ти не є членом національної збірної. Оце рівень. А хто із іноземців грає за свої збірні своїх країн? Бразильці із «Шахтаря»?

- А ось в Бельгії не має ліміту…

- Так, де ж збірна Бельгії… Ця країна існує для продажу футболістів. Теж стосується і Голландії. В цих країнах ті футболісти складають кістяк збірної, які грають за кордоном в провідних командах.

- А як же тоді «Шахтарю» виграти Лігу чемпіонів, якщо вони обмежені в можливості придбати необхідну кількість легіонерів? Мірча Луческу регулярно нарікає на гру українських футболістів.

- Тренеру не гоже на це жалітися. Із лімітом Луческу зіштовхується не вперше, в тій же Туреччині аналогічна ситуація.