Олег ЛУТКОВ: «Все больше нравится Олимпик»

Олег ЛУТКОВ, футбольний експерт.

 

«Волинь» — «Ворскла». Як на мене, гра була дуже цікавою та бойовою. Єдине, що складно розібратись у суддівських рішеннях щодо 11-метрових у ворота гостей. Загалом, полтавці проявили характер, двічі відігравшись упродовж матчу. Волиняни ж більше діяли за рахунок напору й агресії. Відтак результат закономірний.

 

«Олімпік» — «Карпати». Усе більше подобається дебютант. Помітно, що з кожним туром команда стає організованішою, самовіданніше бореться за успішний підсумок поєдинку. Плюс до всього: на боці донеччан нерідко виступає талан — без нього багато не виграєш. Вочевидь, новачкам щастить. Пригадаю, що запорізький «Металург» не забив пенальті в Кубку, тепер ось — львів’яни. Думаю, якби галичани реа­лізували удар із «позначки», все могло би змінитися. Чесно кажучи, бачу, що колектив Йовичевича функціонально добре підготовлений, знає, що робити на полі, проте певні внутрішньокоманді недопрацювання існують. Власне, тому вони й перебувають у підвалинах турнірної таблиці.

 

«Зоря» — «Говерла». Наживо спостерігав за цієї зустріччю: очевидно, що в луганців накопичується втома після напруженого графіка: єврокваліфікація, двобої з грандами. Потрібно віддати належне головному тренеру Юрію Вернидубу, котрий вміє налаштовувати підопічних. Дуже було помітно, що «чорно-білі» були сильнішими: за бажанням, за пересуванням гравців, за майстерністю. В ужгородців лише виокремлю те, що Шацьких став найкращим голеадором українського чемпіонату за всю історію.

 

«Чорноморець» — «Металург» Д. Насправді грали дві рівні команди, котрі вміють атакувати та, водночас, мають певні проблеми в обороні. Відтак уболівальники побачили результативний футбол, який вилився у чотири забитих м’ячі. Зважаючи на негаразди в обох клубах, уважаю, що мирова — справедливий результат.

 

«Іллічівець» — «Дніпро». Якщо брати до уваги всі події, що відбулись у маріу­польців, стає зрозуміло, що їм бракує дос­віду. Хоча в юних футболістів, визнаю, бажання — хоч греблю гати. Відтак дніпропетровці на класі зуміли взяти чергові залікові пункти. Навіть попри втрату Дугласа, що жодним чином не вплинуло на результат, дніпряни не збавили обертів.

 

«Металіст» — «Металург» Зп. Запоріжці — близька мені команда, тож досі не збагну, що трапилось із їхнім колективом, коли вони повели в рахунку. Як можна було програти (хоч і за мінімальної переваги) під завісу матчу, двічі пропустивши? Вагомі питання виникають до захисників, які недопрацювали проти харків’ян. Утім, цим займатиметься тренерський штаб. До слова, погоджусь із Тараном: «Металург» підводить реалізація. Якби «козаки» забили принаймні половину своїх голевих нагод, кінець гри не мав би такого важливого значення. А так — спрацювало старе футбольне правило.

 

«Динамо» — «Шахтар». Дуже класна гра, котра, без сумнівів, потішила! Усі побачили налаштування киян і донеччан, що призводило до небезпечних моментів. Останнім часом подобається гра динамівців, і те, що Ребров довіряє молодим виконавцям: Бурді, Сидорчуку, іншим. Водночас, по-новому виступають легіонери. У підсумку, на мій погляд, мала бути нічия, проте гол Віди довів, що «Динамо» на даний момент сильніше за «Шахтар».

Украинский футбол