ГРАБОВСЬКИЙ: «Боротимемося за потрапляння в трійку призерів»
Розмова з Юрієм Грабовським, головним тренером регбійного «Сокола»
- 16 апреля 2010, 13:59
- |
- 1278
- 0
В українському регбі розпочато новий сезон. Львівський «Сокіл» свій перший офіційний поєдинок провів на домашній арені - стадіоні «Юність». Команда Юрія Грабовського з рахунком 42:10 перемогла «Оболонь-Університет» із Хмельницького.
Із-поміж гравців «Сокола» влучними спробами відзначилися Корчак (двічі), Часовських, Владислав Грабовський, Мокрецов, Бек і Савчин. Окрім того, штатний кікер нашої команди Часовських влучно пробив дві реалізації та один штрафний.
Наступний матч «Сокіл» проведе 25 квітня в Тирасполі з місцевим «Динамо-Центр».
Про підготовку й завдання своєї команди на сезон «Газеті» розповів головний тренер «Сокола» Юрій Грабовський.
- За період міжсезоння «Сокіл» якось змінився?
- Суттєвих змін не відбулося. Дехто із гравців через роботу пізніше за інших розпочав підготовку до сезон. Але йдеться не про основу, а про запасних. Хочемо перевести в основний склад чотирьох хлопців із другої команди. Вони вже цієї неділі виходили на поле. Інших змін у «Соколі» не відбулося.
- Яке завдання перед поставили перед командою на цей сезон?
- Боротимемося за місце в трійці призерів. У Києві відродився «Авіатор», тепер цей клуб має потужне фінансування. Кияни позабирали в інших команд хороших гравців. Отже, конкуренція загострюється. Залишаються потужною силою в українському регбі харківський «Олімп» та одеський «Кредо-63».
- Раніше ви говорили про те, що «Сокіл» є радше аматорською командою, а не професіональною. Із фінансуванням у вас нині яка ситуація?
- Цьогоріч обласне управління спорту пообіцяло нам підтримку. Завдяки цьому збільшиться наш бюджет. Окрім того, нам допомагає міське управління спорту. Звісно, «Сокіл» отримує також спонсорську допомогу.
- Можете порівняти бюджет свого клубу й найкращих українських команд?
- Річний бюджет «Сокола» буде в межах 350-400 тисяч гривень. Коли в нас з'явиться жіноча команда, шукатимемо додаткові джерела фінансування. А жіночу команду маємо намір формувати. Невдовзі проводитимемо виставкові протистояння дівчат. Про бюджети конкурентів складно говорити. Наскільки мені відомо, вони платять пристойні гонорари своїм гравцям. Скажімо, «Авіатор» своїм новобранцям обіцяв зарплату в 6-7 тисяч гривень. У нас же власне зарплатні немає. Є скромна винагорода за участь у грі.
- Завдяки чому «Сокіл» може бодай повторити своє минулорічне досягнення і стати третім у національній Суперлізі? Для цього ж треба обійти когось із фінансово потужніших клубів…
- Завдяки зіграності - одним складом граємо впродовж багатьох років. Середній вік гравців - 23-25 років. Разом наші хлопці виступають близько десяти років, прекрасно розуміють один одного. Чесно кажучи, мене приємно здивувало те, що ніхто з них не просився в багатші клуби. А пропозиції в них однозначно були. Мабуть, хлопці, зваживши всі обставини, вирішили залишитися в рідному місті, в рідному колективі з надією на кращі часи. Наші керівники планують побудувати на території «Юності» спорткомплекс, завдяки цьому, можливо, поліпшимо свій матеріальний стан.
- А у вас упродовж останніх років виникала думка покинути «Сокіл» і знайти благополучнішу у фінансовому плані команду?
- Ні, не виникала. В «Соколі» грають мої сини. У львівській команді я багато років, відчуваю відповідальність за неї, за своїх хлопців. Мені простіше вирішувати проблеми «Сокола», ніж сторонній людині. Маю надію, що ситуація поліпшиться. В нас підростають хороші юнаки. З часом вони прийдуть у першу команду та поліпшать наші результати.
- Як гадаєте, регбі в Україні має шанс за популярністю хоча б наблизитися до, скажімо, баскетболу?
- Однозначно - перспектива є. Це хороший європейський командний вид спорту. Якщо Україна хоче бути європейською державою, повинна розвивати регбі. Подивіться, на Заході наш вид спорту збирає велику аудиторію, ігри проводять на найкращих стадіонах. «Барселона», «Реал» мають регбійні клуби. Думаю, в Україні наш вид спорту має перспективу. Просто наразі економічні умови стримують розвиток регбі, зрештою, як й інших некомерційних видів спорту.
Гліб ВАКОЛЮК, Львівська газета