Олег ВЕРНЯЄВ: «У фіналі буде ще веселіше»

- Олеже, вітаємо! Дуже раді, дуже приємно, безумовно. Уся країна вчора вболівала. Трошки засмутилася, але після розмов із тобою вже стало зрозуміло, що в принципі все закономірно - мрія, до якої всі наблизилися, здавалося, що «золото» вже тут. Але у спорті дуже важко буває, особливо - з такими легендарними спортсменами. Ти вже переспав цю ніч. Якісь нові думки з'явилися? Що ти можеш сказати про свій тріумф? Безумовно, ми називаємо це тріумфом...

- В принципі я рад, що та підготовка, яку ми пройшли з тренером, дала свої плоди. Друге багатоборство після кваліфікації я пройшов без падінь, програму свою показав. Думаю, багато хто розраховував на те, що я всередині змагань впаду чи щось ще зроблю, тому багато хто не розраховував на цей результат.

- Конкурентів ти маєш на увазі?

- Тренерів, спортсменів. Звикли до того, що я часто падаю. Тому, думаю, вони і зараз розраховували. На цей раз добре пройшли, в принципі результатом задоволений. Як я вже казав, зробив все, що міг.

- Що стосується перекладини - справді, це дуже небезпечний вид. Навіть на цьому турнірі чимало атлетів зривалися: японець Като, німець. Думаючи про цю вправу, чи тримав ти в голові думку не впасти?

- Ні. Коли підходиш до снаряду - там вже, грубо кажучи, така безвихідь, що ти вже ні про що не думаєш. Ти просто підеш і зробиш за будь-яких обставин.

- На жаль, спортивну гімнастику не так часто показують в Україні, тому якісь тонкощі ми відкривали для себе знову й знову. Чотири роки проходять, з'являються якісь нові речі. Цікавий момент - коли ти накривав голову капюшоном. Учімура навіть повністю ліг на крісло. Це дуже важливий момент - відключитися, щоб успіхи чи невдачі конкурентів на тебе не впливали?

- Ні, просто вийшло так, що на брусах я був першим, а на перекладині - заключний. Хвилин двадцять я чекав. Коли довго сидиш - спина втомлюється, набридає. Я просто пішов там полежав, там посидів, там відпочив. Просто ворушитися потрібно. І відключатися, не дивитися на всіх, щоб не реагувати на те, хто падає, хто робить. Просто думати про свою програму.

- Моя думка така: ти все виконав дуже добре, це справді блискуче виконання. Думаю, це не тільки моя думка. Справді в останній момент досвід японця, напевно, зіграв роль. Саме на останню вправу він налаштувався так, щоб вразити суддів. Як ти вважаєш, це мало місце?

- В принципі ми всі знали, що у нього в кінці найсильніший снаряд. Просто ми розраховували на те, що, якщо буде відрив 1,5 бала - тоді був би хороший шанс. Але відрив був 0,9. Це те, що він може відіграти, як і сталося. Але нічого страшного.

- Тобто план був такий, щоб вигравати 1,5 бала?

- Потрібно було. Всі розуміють, що перекладина - це його вид. Він - чемпіон світу. Тому потрібно було перед ним якомога більше відірватися, щоб був запас.

- Зараз окремі вправи. На які вправи, крім брусів, ти робиш ставку? Чи суто бруса, а там вже як буде?

- Конкретну ставку ні на що не робимо. просто задача знову: вийти і виконати свою програму. А там вже як складеться. В фіналах Олімпійських ігор бувало, що виходили - і шість чоловік з восьми падали, а бувало, що вісім чоловік робили такі програми, що один кращий за іншого. Просто потрібно зробити все своє, а там складність і оцінки дозволяють всюди боротися, тож подивимося.

- Тобто тут знову буде нервова м'ясорубка?

- Є багато нюансів. Якщо брати коня, хтось підходить перший. Якщо перший підходить - він швидше за все буде іти ва-банк, тому що він не знає оцінку наступного. Той, хто підходить у кінці, може контролювати і десь збавити, десь додати. Але якщо ти сильніший за всіх - ти на це не дивишся. Просто потрібно виходити і робити, а там вже вирішать судді.

- Україна зараз, я впевнений, не сумнівається у тому, що ти сильніший за всіх, так що ми тримаємо за тебе кулаки. Олег Верняєв - віце-чемпіон Олімпійських ігор. Олеже, вітаємо. І ще на завершення декілька слів українцям...

- Дякую усім за підтримку. Була складна підготовка, складно було виступати психологічно. Фізично, напевно, на це раз було не дуже складно. Стільки привітань, стільки побажань удачі було... Як ніколи раніше. Тому дякую вам. Побачимося ще у фіналі, там буде ще веселіше.

Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ, спеціально для Sport.ua