Рімас Гірскіс: "Баскетбол розпочинається від оборони"
Десять днів тому визначився переможець чемпіонату України з баскетболу в чоловічій Суперлізі 2006 року
- 08 июня 2006, 17:00
- |
- 1086
- 0
Як і в двох попередніх сезонах, національне "золото" у фінальній серії до трьох перемог виборювали маріупольський "Азовмаш" та столичний БК "Київ", які подарували шанувальникам цієї захопливої гри незабутній чотирисерійний трилер. Цього разу сильнішими виявилися баскетболісти з Донбасу, які виграли серію з рахунком 3:1. Напевно, кожен із фахівців та вболівальників має свою думку стосовно того, хто саме з гравців "Азовмашу" зробив найбільший внесок у тріумф маріупольської команди. Але при цьому всі погоджуються, що головним творцем "золотого" дубля "Азовмашу" (окрім національного титулу, клуб здобув і Кубок України) є добре знаний у Європі 56-річний литовський фахівець Рімас Гірскіс, який працює у Маріуполі з осені 2004 року.
- Рімасе, що Ви відчули, коли пролунав фінальний свисток четвертого поєдинку фінальної серії, перемога в якому повернула "Азовмашу" титул найсильнішої команди України?
- Напевно, перше, що я відчув, - це радість від досягнення поставленої мети. Адже перед початком сезону керівництво клубу поставило перед командою конкретне завдання - вибороти золоті нагороди національного чемпіонату. І це завдання ми виконали. Думаю, ніхто не може сказати, що чемпіонського титулу ми не заслужили. Адже ми були найкращими у регулярній першості, а загалом за весь чемпіонат зазнали лише трьох поразок. При цьому в більшості поєдинків наша перевага над суперниками була доволі відчутною.
Хочу також сказати, що після нашої поразки в першому фінальному матчі у столиці в багатьох ЗМІ можна було прочитати, що справжня боротьба за "золото" між "Азовмашем" і БК "Київ" лише розпочинається. Ознайомившись із такими прогнозами журналістів та фахівців, ми з гравцями вирішили, що зробимо все, аби не доводити справу до вирішальної п'ятої зустрічі. Звичайно, нам приємно було би здобути вирішальну перемогу в "золотій" серії на очах своїх уболівальників. Але повірте, не менше задоволення ми одержали і від звитяги на майданчику суперника.
- Мабуть, після перемоги у фіналі Ви не маєте відбою від представників ЗМІ. Цікаво було б дізнатися, скільки інтерв'ю Ви дали після завоювання національного "золота"?
- Справді, одразу після фінального свистка в четвертому переможному матчі я одержав масу привітань та прохань про інтерв'ю. Намагався задовольнити всіх представників ЗМІ. Однак я не підраховував, скільки саме інтерв'ю дав. Можу лише сказати, що відчував себе найпопулярнішою людиною як в Україні, так і у Литві. А мій мобільний телефон аж почервонів від перенапруження.
- "Золото" чемпіонату України "Азовмаш" здобув у Києві. А як команду привітали в рідному Маріуполі?
- Хочу зазначити, що під час обох поєдинків у Києві ми відчували підтримку наших уболівальників, які разом з нами прибули до столиці України. Звичайно, фанів БК "Київ" у залі було значно більше, проте наша група підтримка проявила себе якнайкраще. Переконаний, що таких відданих уболівальників, як у "Азовмаша", не має жоден клуб в Україні. І наша перемога - це значною мірою і їхня заслуга. Коли ми прилетіли до Маріуполя, в аеропорту нас зустрічали не лише рідні та друзі, а й величезна група вболівальників. А офіційне святкування третього національного титулу "Азовмашу" відбулося в Маріуполі 1 червня, коли на головній площі міста було влаштовано грандіозне свято. Описати його словами неможливо, це потрібно бачити.
- Здобуте разом із "Азовмашем" "золото" чемпіонату України - це найбільший успіх у кар'єрі тренера Рімаса Гірскіса?
- Справді, моя тренерська доля склалася так, що до цього сезону золоті нагороди я одержував лише як асистент головного тренера. Було це зовсім недавно, 2003 року, коли національна збірна Литви на чемпіонаті Європи в Швеції здобула титул найсильнішої команди Старого Світу. На Euro-2003 я допомагав добре знаному фахівцеві Антанасу Сірейці. А працюючи самостійно, ще далекого 1979 року я привів до бронзових медалей чемпіонату колишнього СРСР "Статібу" з Вільнюса, в якій я був тренером-гравцем. Медалі такого ж ґатунку під моєю орудою в чемпіонаті Росії завоював "Локомотив" із Мінеральних Вод. А з "Азовмашем" минулого року в українській Суперлізі ми були другими.
- Можна стверджувати, що Ви задоволені своєю роботою та виступом Ваших підопічних у сезоні 2005/2006 року?
- Звичайно. Адже "Азовмаш" упродовж сезону, який щойно завершився, демонстрував якісний і доволі видовищний баскетбол. Не забувайте також, що ми здобули перемогу і в Кубку України. Так що на внутрішній арені ми здобули всі трофеї. А тому вважаю, що маємо чим гордитися.
- А як щодо виступу "Азовмашу" на європейській арені. Перед початком Кубка Європи перед Вашою командою було поставлено завдання щонайменше пробитися до Фіналу чотирьох.
- Ми справді планували, і небезпідставно, здобути право зіграти в Фіналі чотирьох престижного євротурніру. І хоча нам не вдалося виконати це завдання, я не можу розцінити результат "Азовмашу" в Кубку Європи як провальний. Ми не вийшли зі свого квартету в другому груповому турнірі лише через дещо гіршу різницю очок в особистих зустрічах з російськими "Хімками" з Підмосков'я та іспанським "Ховентудом". Фактично нам не вистачило одного влучного кидка в одному з чотирьох матчів з цими командами. Також не можна забувати і про те, що саме "Хімкі" та "Ховентуд" у вирішальній зустрічі розіграли почесний євротрофей. До того ж на той момент у складі "Азовмашу" ще не було Ліаделіса, Б'юфорда, Хижняка та Ярутіса. Повірте, якби цей квартет був у моєму розпорядженні і в матчах Кубка Європи, ми б обов'язково дійшли до вирішального матчу. Сподіваюся, що наступного року саме так і буде.
- Наскільки Ви задоволені селекційною роботою клубу? Чи можна говорити, що селекціонери "Азовмашу" недаремно одержують зарплату?
- Якщо ми досягли результату, а ті, хто прийшов у команду упродовж сезону, зробили вагомий внесок, то, напевно, це справді так. Хоча, як на мене, найцінніші придбання "Азовмаш" зробив минулого літа, коли нам вдалося підписати контракти з Ліщуком та Ель-Аміном. Обидва дуже добре проявили себе у вирішальних матчах сезону. Особливо хочу виділити Ліщука, який, на мою думку, був єдиним гравцем у складі обох команд-фіналістів чемпіонату України, який усі чотири зустрічі провів на найвищому рівні. Відверто кажучи, я до нього не маю жодного зауваження.
- Якщо не секрет, яке тренерське кредо Рімаса Гірскіса?
- Жодного секрету немає. Моє тренерське гасло - баскетбол розпочинається з оборони. Одразу зазначу, що я в цьому питанні не оригінальний. Це вболівальники полюбляють, коли команди грають у так званий відкритий баскетбол. Та й у більшості баскетболістів душа зазвичай лежить до атакувальних дій. Серед гравців навіть є такий вислів: "В атаці відпочиваємо, а в захисті працюємо". І це справді так. Проте, як свідчить практика, якщо тренер хоче разом зі своєю командою досягти серйозних результатів, то насамперед повинен налагодити командну гру в обороні. У баскетболі, як і на війні, перемога кується в тилу. І я дуже радий, що в українській Суперлізі "Азовмаш" у цьому сезоні зумів продемонструвати найнадійнішу оборону (в середньому суперникам маріупольців за матч вдавалося набирати лише 68,6 очка - Авт.), що давало нам суттєву перевагу над конкурентами.
- Зазвичай тренери баскетбольних команд дуже емоційно реагують на події на майданчику під час матчів. Натомість Ви майже завжди, навіть у непростих ситуаціях, тримаєтеся доволі стримано. Чим це можна пояснити?
- Такий стиль моєї роботи. Я завжди намагаюся стримувати свої емоції, це допомагає спокійно керувати діями команди, а також зберігати "тверезу" голову в будь-якій екстремальній ситуації. Холоднокровність тренера, на мою думку, додає гравцям упевненості в своїх силах. А довіра тренера до своїх підопічних - один із компонентів, без якого неможливо сподіватися на перемогу.
- На відміну від коуча БК "Київ" Ренато Паскуалє, Ви доволі часто випускали на майданчик баскетболістів з українськими паспортами.
- І вважаю, що робив правильно. Врешті-решт "Азовмаш" виступає на чемпіонаті України. А тому глядачам приємно, коли на майданчику, окрім легіонерів, є й вихованці національної школи баскетболу. Та й скажу відверто, українці, як кажуть, каші не зіпсували. Щобільше, Ліщук був чи не найкращим у команді, а Скутельник і Хижняк зробили вагомий внесок у перемогу "Азовмашу" над БК "Київ" у фінальній серії. Після завершення чемпіонату ми з моїм асистентом Сергієм Заваліним відзначили, що хлопці повністю виправдали наші сподівання: Хижняк добре відпрацював у трисекундній зоні, до того ж як у нападі, так і в обороні; а Скутельник не раз упевнено входив у гру з лави запасних у найвідповідальніші моменти матчів і організовував швидкі прориви. Задоволений я і діями упродовж сезону інших гравців команди з українськими паспортами.
- Які подальші плани тренера Рімаса Гірскіса?
- У мене контракт із "Азовмашем" ще на рік. Схоже на те, що керівництво маріупольського клубу й надалі зацікавлене в нашій співпраці, а тому не бачу жодних причин, через які я повинен залишити "Азовмаш". Хоча можу сказати, що маю чимало доволі серйозних пропозицій. Наразі я відпочиваю, але відпустка довгою не буде. Вже незабаром розпочну розробляти план роботи на новий сезон. Також необхідно добряче подумати над питанням комплектування команди.
Розмовляла Оксана ПАВЛЮК, газета Поступ