Поддержать украинских военных и людей, пострадавших из-за войны
Чемпионат мира
| Обновлено 28 марта 2026, 11:43
17166
102

Ребров и его команда. Почему сборная Украины опозорилась в матче со Швецией

Валерий Василенко – об очередном провале «сине-желтых», после которого тренер должен уйти

| Обновлено 28 марта 2026, 11:43
17166
Ребров и его команда. Почему сборная Украины опозорилась в матче со Швецией
Getty Images/Global Images Ukraine
Google Подпишитесь на новости Sport.ua

Все познается в сравнении. В сравнении с нынешним главным тренером сборной Украины Сергеем Ребровым предыдущий главный тренер сборной Украины Александр Петраков выглядит исполином. Его сборная, то есть Петракова, на равных бодалась в отборочной группе с тогдашним чемпионом мира – сборной Франции, тогда как сборная Реброва сборной Франции проиграла в одну калитку. Сборная Петракова тоже не попала на чемпионат мира 2022 года, но так, как играла тогда наша национальная команда, нынешней национальной команде и не снилось. Тогда были страсть, желание, эмоции, а сейчас есть лишь импотенция.

Я внимательно слушал Сергея Станиславовича и сразу после матча со Швецией, на флеш-интервью, и затем на послематчевой пресс-конференции. Я очень хотел услышать от Сергея Станиславовича, что вину за поражение он берет на себя.

Да, я все еще наивный, хоть и старше нынешнего тренера национальной сборной Украины. «Я не знаю, позорно это или нет… К сожалению, мы проиграли, это футбол… Всегда очень трудно раскрывать оборону с тремя центральными защитниками… К сожалению, мы не показали свой максимум… Даже первый мяч – это досадная ошибка… Сейчас у нас самая молодая команда в Европе… Я тоже расстроен, как и все»…

Вот такой контурный разбор игры от Реброва. Я старался, вслушивался, но так и не услышал главного, фундаментального, вожделенного – «Я виноват, именно я виноват в первую и последнюю очередь, я не оправдал надежд воюющей страны, поэтому я с чувством невыполненного долга ухожу в отставку».

Да хрен там. Журналисты трижды пытались выудить у Сергея Станиславовича слова об давно заслуженной отставке, но всякий раз он выскальзывал, словно вьюн из рук, талдыча одно и тоже: мол, предложения от УАФ о продлении соглашения не поступало, у меня через два месяца заканчивается контракт, нужно сыграть еще одну игру – 31 марта, против Албании, на этом же стадионе, в Валенсии.

Кстати, это только мне странно, почему именно в Валенсии наша национальная сборная принимала шведов? Что, нельзя было еще дальше заехать? В Исландию, например. Или в Ирландию. Или в Канаду на худой конец. Сейчас же везде есть украинская диаспора, посему поддержка Реброву и его питомцам была бы обеспечена.

Однако выбор места дислокации сборной Украины почему-то выпал на стадион «Леванте». Может, потому выпал, что от этого стадиона до домашней локации семьи Ребровых – рукой подать? Может, Сергей Станиславович в такой вот нехитрый способ перестраховался на всякий случай? Ну, чтобы не утруждать себя лишними километрами в пути, а сразу залечь на дно в домике с мавританским стилем. Оттуда Родину любить проще и удобнее.

И нынешний глава УАФ Родину любит в таком же алгоритме, как и нынешний главный тренер «сине-желтых». Да и ключевые игроки сборной – тоже. Страшно далеки они от народа, хоть и говорят на всех углах, что не страшно. Может, и в этой оторванности от настоящих реалий тоже нужно искать причину игровой импотентности?

Getty Images/Global Images Ukraine

Хотя, если разобраться объективно, без эмоций, то сборная под руководством нынешнего тренерского штаба всегда была именно такой: она могла обыграть оппонента равного или более слабого, но она никогда не могла обыграть оппонента более сильного. И ЧЕ-2024, и Лига наций, и вот эта игра против Швеции – яркое тому подтверждение.

Я лично ждал назначения именно этого тренера в сборную Украины, как когда-то ждал назначения в сборную Украины Валерия Лобановского, но в обоих случаях я оказался у разбитого корыта: дело обернулось пшиком.

Валерий Васильевич оказался Йожефом Йожефовичем на минималках, а Сергей Станиславович – Александром Васильевичем на минималках. Вопиющая, режущая глаза и душу посредственность – вот такой была главная команды страны при Реброве. Была, и есть такой. И будет, если этот тренер и дальше будет рулить в своем непуганом мавританском стиле.

Но, в то же время, я более чем уверен, что ответственность с Ребровым поровну должны разделить… нет, не в УАФ. С тех взятки гладки – что с гуся вода. Что, окромя корявых словесных обрубков возьмешь с нынешнего главы Дома Футбола? «Мы открыты, мы прозрачны, мы за диалог». А по факту эти «мы» - еще дальше от украинского футбола, чем нынешний тренерский штаб сборной.

Я подопечных Сергея Станиславовича имел ввиду. Ребров отчасти прав, говоря об досадных ошибках. Было бы хоть как-то понятно, если бы эти результативные ошибки допускал кто-то типа Бондаря, но от нашего лучшего центрбека, представляющего лучшую команду континента (это я о Забарном, если что), я подобного не ожидал.

Как и отмазок после игры я от Ильи тоже не ожидал. «Это футбол… Просто чего-то не хватило… Имеем то, что имеем… Будем двигаться дальше»… Да уж, достойный ученик Сергея Станиславовича. Жизнь и так удалась, зачем размениваться по пустякам.

Лишь Виталий Миколенко позволил себе рубить правду-матку, поблагодарив людей, которые «досмотрели это позорище». Единственный наш футболист, который публично признал, что ему стыдно…

Что же, очередной Мундиаль наша национальная команда будет смотреть по телевизору. И что-то мне подсказывает, что большинство из нашей национальной сборной будут смотреть по «ящику» ЧМ-2026 без малейших угрызений совести, ведь они «сделали все, что могли». В то время как воюющая страна еще долго будет корить себя, что не все отдала для победы этих увальней в мавританском стиле, невесть почему именующих себя «главной командой страны».

Оцените материал
(222)
Сообщить об ошибке

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите

Sport.ua
1М+ подписчиков
Не пропусти главное!
Следи за нами в Google и соцсетях
Google Подписаться

ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ

Комментарии 102
Введите комментарий
Вы не авторизованы
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Найслабша збірна України в історії, без варіантів. Під керівництвом найгіршого тренера.
В усіх попередників були невдалі матчі, але такого довгого "послужного списку" не було ще ні в кого:
0:3 від Румунії на Євро,
0:3 від Бельгії (коли здавалося, з'явилась надія),
0:4 від Франції, коли виглядали десь на рівні Сан-Марино
1:2 "вдома" від Албанії
1:1 з Азербайджаном (та й другу гру у нього ледь виграли)
І, як апогей, учорашні 1:3 (а мало бути стандартне 0:3, просто Пономаренко виявився проти)
Вибирай будь-який з цих матчів у номінації "ганьба року" і не помилишся.
Р.S. А ще зовсім недавно, неповних два роки тому, їхали на Євро як "найсильніша збірна України в історії". Ось такі метаморфози від сірожи.
Все закономірно.  Цій команді не має чого робити на ЧС. Низький рівень ЧУ, відсутність майстерності в більшості футболістів збірної, хвороблива жадібність тренера та його керівників не можуть дати позитивний результат.  Але як би в них
була совість то всю не зароблену але отриману зарплату віддали б
пораненим військовим. Цікава в нас держава здорові мужики мільйонери
отримують мільйони за відсутність результату а хлопці без рук та ніг
отримують "дякую" по телевізору.
ну я не згідний про УАФ. Шевченко має нести таку ж відповідальність як і Ребров - відставка. Це він публічно захистив Реброва від звільнення восени, коли всі волали про це. Так що, обоє мають піти!
Недолік цієї статті це те, що Ребров і Шевченко мають піти, не винесено в заголовок (про звільнення Реброва тільки підзаголовок). Але ще є час виправити
Шевченко або Ребров це люди які крім м'яча нічого з дитинства не бачили .Ніколи в житті жодної книги не читали .Без розвитку тренувати неможливо яким би ти не був гравцем.Інтелектуальний рівень відбивається на їхніх обличчах
Коли Ребров перед матчем сказав - команда повинна показати характер, зрозумів, тактики і стратегіі у тренера за 1250000 євро на рік немає, тому результат закономірний
Я вже кілька років пишу про те, що наш футбол тяжко хворий. Хворий від того, що з кожним роком керувати футболом в містах, районах та в областях призначаються, так-так, призначаються під вигдядом "демократичних виборів" хто завгодно - депутати всіх рівнів, голови районних та обласних адміністрацій, багато з яких є злодіями в законі, хабарниками, бандитами , проти яких є кримінальні провадження. Історія з виборами в Херсонській області нічого не говорить? А скільки таких випадків по всій Україні? Спитаєте - а до чого все це  відносно нашої збірноЇ? А тому, що збірна - це верхівка піраміди, яка починається з дитячого, шкільного, амоторського футболу в селах, районних містечках і далі до всеукраїнських змагань. А тут ще розповсюджеється інформація з міністерства молоді і спорту, що позакривають всі ДЮСШ і нам потрібно переходити на клубну систему розвитку спорту... Тільки тяжко хворі люди, які випадково попали керувати українським спортом,могли придумати  таку ахінею.. Не буде масового футболу - не буде премог на міжнародній арені.  Футбольна спільнота України давно розібралася з тими, кого Офіс Президента призначив керувати УАФ. Там стали "працювати" люди, для яких футбол став коритом з грошима, туди призначили людей для яких існує в житті тільки одна ціль - гроші, ще раз гроші і нічого окрім грошей. Я вже промовчу про фантастичні зарплати функціонерів УАФ. І це на тлі того,що обласні ДЮСШ в яких працюють відділення футболу не отримали в 2015 році жодного м'яча, жодної копійки на розвиток футболу. Якщи при каденції  ГМС, Конькова та павелки регіональний футбол отримував хоч щось від УАФ, то зараз - повній нуль. Як правило, майже всі 1.600 тисяч грн від УАФ осідає в кишенях регіональних керівників. Це їхня зарплатня за те, щоб вони були лояльні до керівництва УАФ.... І ви хочите, щоб при таких умовах розвитку регіонального футболу наша збірна грала на ЧС? Маячня....
Миколенко единственный футболист стартового состава к которому нет вопросов 
Кращих у нас нема. А ті, що є, - не гравці рівня ЧС... Тому хай сидять дома зі своїми силіконовими кралями і менше базікають. А то до гри стільки пафосних слів, а після...
І що найбільш парадоксально, і прикро водночас, що жодного слова, жодної заяви від УАФ.
Упевнений, якби таке сталося у Англії, Італії, Франції, Німеччині, та у будь-якій іншій країні, реакція була б миттєвою. А тут уже півдоби після завершення провалу на ЧС пройшло і мовчок. Лише подяка Світоліній та Усику за підтримку збірної. 
Ох, видається мені, що це не до добра. І ризик, що ми будемо й надалі бачити цю нахабну, безсовісну і безхребетну пику у якості керманича збірної, досить високий.
Футбол в Украине перестал быть народным спортом.
Раньше в футбол играли везде - пацаны на пустырях, улица на улицу, поселок на поселок.
Каждый завод имел свою команду.
Первенство района, области.
Я помню как в начале 70-х открылся Луганский спортинтернат, какой там был конкурс.
Как раз туда Заваров пришел.
А сейчас, мало того, что в футбол пацаны играют больше на компьютере, так и желающие играть должны платить большие деньги за возможность.
А может тот пацан, который не может платить и заниматься, второй Месси или Пеле.
Сумно. Справді сумно, коли хороший хлопець, хороший футболіст на ваших очах перетворився в жалюгідну, хитру, жадібну істоту.
Він не просто в відставку має піти, але й до футболу, принаймні і Україні, його допускати не можна. Максимум квитки продавати на стадіоні.
Співпало найслабша збірна в історії України і такий же м'яко кажучи недалекий тренер .друг шеви
Нах уя взагалі той товарняк 31-го. Нехай розїжджаються по клубах. Після ЧС треба майже з нуля починати будувати гру збірної.
все по факту...
єдине що навряд чи вони взагалі бдуть мундіаль дивитись, вони отримали додаткові 2 тижня відпустки, тому будуть дупці своїх пусічєк гріти на Балі чи Мальдівах.
Багато травмованих? Здається мені вони б теж не допомогли. Згоден з автором. Більшість наших "зірок" не бажають, вибачте, жопу рвати за пару копійок. Для них Україна це тільки ім'я на мапі. Їх тепле, забезпечене життя далеко від країни яку вони представляють. Я не тренер, але почуваю, що молодь з нашого складу зіграла б краще. Ребров себе вичерпав. Вичерпав давно. В команді потрібні заміни. Багато замін.
Збірна грала так, нібито це матч на початку відбору у групі. Тобто нікуди не поспішаємо, попереду ще багато ігр, в яких можна щось виправити. А повинна була бути кубкова гра з одного матчу, коли вже нічого втрачати. І ось це точно провина тренера, бо не зміг правильно налаштувати.
Реброва на цій посаді затвердила УАФ. Після провального Євро-2024 УАФ вперто переконувала, що результат задовільний, бо аж 4 очки набрали, тому треба "дати тренеру ще час". Отримали закономірний підсумок
Агонія українського недофутболу.