Тайм - Локомотив - 1:2

«Тайм» чи не найкраще серед усіх футзальних команд України вміє тримати м’яч. Але від цього голи не народжуються. Підтвердити таку аксіому судилося поєдинку «таймівців» з харківськими «локомотивами». Упродовж 40 хвилин матчу територіальною ініціативою володіли господарі майданчика. І програли...

Про перші 10 хвилин матчу писати немає що. На трибунах глядачі радше боролися зі сном, ніж спостерігали за діями футзалістів. Гості цілком доречно обрали тактику від захисту. Львів’яни не форсували подій, у грі «Тайму» відчувалася якась упевненість (чи надмірна самовпевненість?) у перемозі. І це заколисувало. Як глядачів, так і самих гравців. Не вплинуло і те, що за кількістю створених небезпечних моментів (їх було небагато) жодна з команд суттєво не переважала іншу. Харків’яни огризалися досить вміло.

За такої ситуації заспав і голкіпер Іваняк. А момент для сну виявився невідповідним, адже в той час Берлізєв вистрелив з досить відчутної, як для футзалу, дистанції, і м’яч від руки воротаря влетів у сітку – 0:1. Такий перебіг подій змусив львівських футзалістів дещо прокинутися. І відповіли вони швидко. Дмитро Бондар поборовся до кінця, пройшов лівим флангом і віддав на Павленка, котрий лише переправив м’яч у ворота гостей – 1:1. До перерви господарі могли і вийти вперед після того, як атака за участю, напевно, найактивнішого у складі «Тайму» Москвіна завершилася виносом з порожніх воріт захисником «Локомотива.

Як з’ясувалося після перерви, перший тайм так нічого львів’ян і не навчив. Знову та ж сонна гра з невмінням зламати достатньо організовану оборону суперника і знову контратаки харківської команди. Щоправда, небезпеки біля володінь Литвиненка побільшало. Та що з того, якщо м’яч у сітці воріт Литвиненка так і не побував. Павленко після хорошого паса з флангу від Москвіна влучив у стійку, Олександр Бондар, якого вивели на ударну позицію, метрів з 5-6-ти не зумів переграти воротаря «Локомотива», ну і вже на 40-ій хвилині той же Павленко дивом не переправив м’яч у, здавалося б, уже порожні ворота. Однак до цього «таймівці» ще й умудрилися пропустити – на вістрі чергової контратаки харківської команди опинився Мінаєв, який вдарив у протихід Іваняку, і м’яч низом закотився у ворота. 1:2 – і гравці «Тайму», похнюпивши голови, покидали майданчику палацу спорту «Галичина». А харків’яни тішилися, як діти...

Звичайно, програна битва ще не означає поразку у війні, тобто в чемпіонаті, однак втрачати очки на рівному місці претенденту на чемпіонство теж не личить. Важко сказати, у чому причина локальної невдачі. Можливо, Новий рік вплинув? А львівські футзалісти відзначали його гучніше від харківських? Хай там як, але інертність деяких гравців пояснити складно. Не йшла гра у Макаєва, Дмитро Бондар в основному відстояв матч («вибухнув» лише раз – і це закінчилося голом у ворота «Локомотива»), Скорий діяв мляво. А саме цим виконавцям вперто довіряв протягом гри головний тренер «Тайму» Станіслав Гончаренко. Чи правильно це? Наставнику видніше...

На цьому тлі найактивнішими у складі львівської команди були капітан Павленко, а також старожили Москвін і Олександр Бондар. Кольцуну і Кудінову у другому таймі керманич команди особливого шансу не дав, проводячи своєрідні експерименти із замінами.

І ще цікаво: чому у команди, де лаву запасних важко назвати короткою, заявлено у резерв до четвірок було лише одного Кузика. Ох, ці свята...

Віталій ПАВЛИШИН, Володимир КРУПЧУК

«Тайм» (Львів) – «Локомотив» (Харків) – 1:2
 
«Тайм»: Іваняк – Д.Бондар, Макаєв, Павленко, Скорий – Кольцун, Москвін, О.Бондар, Кудінов
«Локомотив»: Литвиненко – Федорченко, Одегов, О.Сорокін, Кісельов – Мінаєв, Д.Сорокін, Зінченко, Берлізєв.
Арбітри: Івашина, Кравченко (обидва - Суми).
Голи: Павленко, 18 – Берлізєв, 16; Мінаєв, 38
Попередження: Скорий, 23 – Кісельов, 27.

Удары (в створ): 14 (10) - 13 (9).

НАША ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦИЯ ЗДЕСЬ

ТУРНИРНАЯ ТАБЛИЦА

РЕЙТИНГ БОМБАРДИРОВ