Аргентинське танго на Бомбонері

Після подорожі до Бразилії, про яку можна прочитати тут, збірна України серед ветеранів завітала до Аргентини.

Підвищена увага на вулиці 

Переліт з Сан-Паулу до Буенос-Айреса – зовсім інше, ніж з Європи до Південної Америки. За 3 години українці вже були у заключному пункті турне. Щоправда, перед тим слід було подолати 100 км в автобусі із Сантоса до аеропорту Гуарульйос. І все це, нагадаю, після виснажливого матчу при +35 у затінку. Відтак перший день в Аргентині було присвячено відновленню. Після сніданку до готелю збірної завітав Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентини в Україні Юрій Дюдін, який разом з секретарями Амбасади розповів футболістам не лише про знаменні факти з історії країни, а й про місцеві звичаї та нюанси. «Золоті ланцюжки та фотоапарати краще залишити в готелі, з телефонами теж варто бути обережними», - попередили дипломати. В Аргентині тепер – глибока економічна криза, а тому кількість вуличних крадіжок значно зросла.

 

 

О, танго! 

Звернувши увагу на безпеку, збірники, звісно, не відмовилися від знайомства з цікавинками аргентинської столиці. По-перше, мешкала команда у знаковому місці - на площі Республіки, де  встановлено Обеліск, на якому вперше було вивішено  прапор  Аргентини після здобуття країною незалежності. До того ж, саме тут футбольні вболівальники святкують перемоги своєї збірної. До інших принад міста – всього лиш 10-15 хвилин пішки. А за квартал від готелю – «Театр Портеньйо», де ввечері – вистава-танго: актори відображають  сцени з життя саме через танець. Більша частина команди не відмовила собі у задоволенні на власні очі побачити цей вид мистецтва, який безсумнівно захоплює. Чіткість ліній, енергійність та чутливість танцю, вибудованого у драматичну  історію життя – дві години шоу пролетіли непомітно. 

 

 

Різнобарвна Бока 

А вже наступного ранку, під час екскурсії до знаменитого району «ля Бока», українці не раз зустрічали екстравагантних танцюристок просто на вулиці. Ті жваво пропонували сфотографуватися за 100 песо (близько 5 доларів). Хто не пошкодував грошей, отримав яскравий фото-спогад. Бока – не просто район, місцеві називають його Республікою! Але, якщо тут і є свої правила, то все ж основні гроші мешканці району заробляють саме на туристах. Вузькі вулички вичищені, а на стінах мальовничі розписи, навколо – купа статуеток у людських зріст -  Марадони, Мессі та Папи Франциска.

 

Майже на кожному кроці – сувенірні лавки, де є великий вибір прапорів «Боки», футболок збірної Аргентини, переважна більшість з яких – не оригінального виробництва спортивних марок, але тут цінують інший оригінал – «Зроблено у Боці». 

 

 

«Хуніорс» чи «Жуніорс»? 

Саме у цьому районі, в якому Мендоса 1536 року заклав місто Буенос-Айрес, розташована знаменита «Ля Бомбонера» - стадіон «Боки Хуніорс». До речі, щодо вимови слова «Хуніорс»-«Жуніорс». Тут справа така. Класичною іспанською – юніори, звісно, звучать як «хуніорс», але оскільки у Буенос-Айресі розмовляють  діалектом іспанської  - «портеньйо», то й виходить якийсь середній звук між «ж» і «ш» - не то «жуніорс», не то «шуніорс». Тож раджу вам називати так, як ви звикли :)
 

Молодий Кобзар 

На «Ля Бомбанеру» збірна України повернулася ввечері, а до того, за гарною традицією,  вшанувала  своїх національних достойників. Пам’ятник Тарасові Григоровичу в аргентинській столиці дуже цікавий. І місце гарне – у парку Третього лютого у районі Палермо, і сам Кобзар тут – молодий і натхненний. А поруч ще й барельєф із зображенням борців за свободу. 

 

 

Спогади про «Металіст»

Приємний сюрприз  чекав на Мирона Маркевича після повернення з екскурсії. Екс-гравець «Металіста» Джонні Майдана, який зараз «капітанить» у «Рівер Плейті» завітав в гості до наставника та екс-одноклубника Едмара. У подарунок Джонні привіз свою нинішню футболку. Варто зауважити, що наступного дня в гості до команди завітав ще один колишній футболіст «Металіста»  Вальтер Асеведо, який на даний момент тренується без клуба. Не забувають хлопці про український етап в кар’єрі…

 

 

За Усика! 

Перед виїздом на матч чемпіонату Аргентини «Бока» - «Колон» вся команда зібралася у лоббі готелю – дивилися бій Олександра Усика, який якраз розпочався. Всі без винятку «прикипіли» до екранів ґаджетів, спостерігаючи за боксуванням Сашка, який вже став побратимом ветеранів, не раз беручи участь у тренуваннях збірної. 

   

 

Подивилися три раунди – і треба вже їхати на стадіон! Поки доїхали і упіймали wi-fi -  бій закінчився, а перемога Усика стала очікуваною радістю. Хлопці одностайно відгукнулися на заклик записати другові привітання. Від імені команди чемпіона  привітав найстарший – Мирон Маркевич, а емоційною частиною керував «експерт з боксу» Володимир Єзерський.  Відео миттю розлетілося по соцмережах.

 

«Бомбонера» –  шоколадки чи льодяники? 

Арена «Ля Бомбонера» відома не лише тим, що тут  феєрив Дієго Армандо (до речі, офіційна назва стадіону – «Стадіон Альберто Х. Армандо», але не того Армандо ). «Бомбонера» славна своїми вболівальниками, які не затихають ні на секунду, співаючи й стрибаючи і на стоячих, і на сидячих трибунах. Від фанівського  шалу арена у прямому сенсі вібрує, створюючи атмосферу пекла для гостьових команд. Тому «Бока» фактично не програє вдома. Щодо  походження назви існує дві легенди: за однією стадіон зовні схожий на коробку шоколадних цукерок, що іспанською звучить саме так, але  за іншою – «бомбонера» - це металева банка з льодяниками, що гуркотять при калатанні  точно так само, як заповнений вщерть стадіон! 

 

 

До гри наші хлопці не раз підіймалися на балкончик, розміщений максимально близько до заворотньої трибуни, аби зблизька відчути епіцентр фанатського «вулкану». Незабутні враження залишилися у пам’яті людській та телефонній, і стало зрозуміло, чому «Бомбонера» завжди заповнена по вінця! 

 

Принадою самого матчу стала участь  у ньому 33-річного Карлоса Тевеса, котрий повернувся до рідного клубу на початку цього року. Карлітос показав, що перебуває у гарній формі, віддавши гольовий пас та постійно «кошмарячи» оборону суперника. 2:0 і «Бомбонера» знову тріумфує! 

 

До речі, імена легенд клубу, без особливого лоску, але великими літерами написані просто на паркані стадіону – з його внутрішнього боку. А паркування чинних гравців «Боки» позначені їхніми портретами. Де справедливість? 

 

28 січня, Буенос-Айрес, спортивний комплекс Педро Помпільйо 

Збірна України – «Бока Хуніорс» 5:3

Голи України: Воронін – 3, Назаренко – 2 

Наступного дня ветеранська  збірна України провела свій матч з однолітками «Бока Хуніорс» -  на полі клубного спорткомплексу, що розташований просто біля «Бомбонери». І цього разу близькі «Боці» синьо-жовті кольори «фанатіли»  вже не за них, а за іншу команду в таких же барвах!  Українська громада спільно з представниками нашого Посольства забезпечили належний шумовий ефект матчу! 

 

Після бразильського капітанства Едмара в Аргентині команду на гру знову вивів його український «тезка» Едуард Цихмейструк. Травмованих Езерського та Вороб’я наставник збірної Анатолій Дем’яненко  замінив у стартовому складі Ващуком  та Нагорняком. Аргентинці відповідали своєму резюме – дисципліна та жорстка гра. Нашим спочатку двічі довелося відіграватися. На голи знаменитого Марсело Дельгадо, котрий повигравав все із «Бокою» і грав на Чемпіонаті світу-1998 двічі відповідав Андрій Воронін, котрому майстерно асистували Сергій Нагорняк та Едуард Цихместрук. 2:2 – так закінчився тайм перший.  

 

 

У другому українці вийшли вперед завдяки фірмовому удару  Назаренка – з лінії штрафного майданчика просто у дальній кут! Але суперник відповів класним обвідним  зі штрафного у виконанні Анібала  Мателлана, котрий свого часу пограв за німецький «Шальке» - 3:3. Все ж вирішальні слова були за нашими майстрами атаки – Вороніним та Назаренком. Спочатку Сергій вивів Андрія на порожні ворота, дозволивши тому  зробити хет-трик, а згодом сам «розстріляв» ворота потужним пострілом з меж штрафного. 5:3 – яскравий знак оклику у Південноамериканському турне! Воронін став у цих матчах найкращим снайпером – 5 голів, у Назаренка – 4. 

 

Нові обрії збірної ветеранів 

Зібравшись дружнім колом після повернення з матчу, українські ветерани жваво обговорили події цікавого турне. Для кожного із них – це чудова нагода повернутися в ігрові часи і відчути дух команди, в якій завжди було й буде грати за честь. 

 

Хлопці щиро дякували один одному за гру й за нові географічно-футбольні відкриття, що стали можливими завдяки президенту Асоціації ветеранів футболу України, віце-президенту ФФУ та засновнику компанії «Агробізнес» Олегу Собуцькому. Засновник ветеранської збірної України відкрив в її історії черговий континент: залишилися лише Африка, Азія та Австралія! :)

 

 

Але у насиченому графіку збірної не лише трансконтинентальні перельоти. Найближчим часом матчі  в Івано-Франківській області на вшанування полеглих героїв АТО. Збірна ветеранів продовжує своє глобальне турне – на підтримку Незалежності України, миру та української армії…

 

Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ