СЕЛЮК: «Шахтар і раніше хотів запросити Коноплянку»

Відомий агент поділився своїм баченням ситуації в укранському футболі, а також розповів про трансфери українських футболістів.

 

– Дмитре, цікаво спостерігати за трансферними ходами українських клубів нинішньої зими?

– Особливого інтересу немає. Український футбол занепадає, усі намагаються звідси поїхати. Звісно, цьому є логічне пояснення – економічна ситуація. Зараз посісти третє місце у Прем'єр-лізі не є проблемою. І «Верес» тому приклад. Команда укомплектована більш-менш хорошими футболістами – і вони уже в п'ятірці. Рівень футболу, на жаль, не високий.

 

– Якщо наші футболісти, як ви сказали, хочуть звідси поїхати, то яка реальність переходу в якийсь український клуб хорошого іноземця?

– Якщо раніше були реально цікаві переходи в Україну, то зараз таких не спостерігаю. «Динамо» зосередилося на своїх вихованцях. І я із розумінням ставлюся до такої стратегії, адже зараз не час тратити великі гроші на футболістів. У киян є своя хороша школа, де є вдосталь талановитих гравців. І вони виходять і намагаються себе показати. Так, їм важко боротися із «Шахтарем», але «Динамо» стабільно друге, і у них немає інших конкурентів, крім «Шахтаря».  

 

Донеччани у пошуках хорошого підсилення, інші ж перебиваються тим, що під рукою. Кілька разів пропонував свою допомогу українським клубам. Можу дати своїх гравців, які допоможуть команді увійти в п'ятірку найкращих. При цьому не потрібно платити великі зарплати. Це спосіб зробити клуб прибутковим. Молодих, талановитих іноземців можна тут розкручувати і продавати. На цьому реально заробляти і добиватися результату. Так роблять ті клуби, у яких керівники не думають лише про розкрадання бюджету.

 

– Можете назвати приклад успішного впровадження такої схеми в якийсь із клубів?

– У Молдові працював з командою, яка вийшла із другої ліги у вищу. Президент попросив у мене гравців, щоб зберегти прописку. Я йому дав 8 іноземців. За невеликі гроші ці футболісти допомогли команді потрапити в Лігу Європи. Клуб нічого не платив за футболістів. Натомість заробив гроші від УЄФА за участь в єврокубках. Усі думали, що це випадковість, так думав і сам президент клубу. Він подумав, що сам може кого-завгодно привести, сформувати команду – і усе буде гаразд. Він набрав свою команду, а я віддав 6-х гравців у «Зорю» із міста Бельци, яка була на останньому місці. В тому сезоні «Зоря» із моїми гравцями вперше в історії виграла національний Кубок. Таким чином, команда потрапила в Лігу Європи і там заробила 500 тисяч євро. Це дві команди із Молдови. У Білорусі співпрацював із командою «Слуцьк», яка також була на останньому місці. Дав їм два гравці – і вони не вилетіли із вищої ліги. Потім ще два дав – і команда заграла. Мій гравець став найкращим бомбардиром чемпіонату. Одеському «Чорноморцю» безкоштовно дав Фусенні Бамбу, який, безперечно, допомагає «морякам».

 

– Безкоштовні футболісти необов'язково низької якості?

– Що значить безкоштовні футболісти? Там тільки за підготовку треба було б заплатити близько 200 тисяч євро. Просто я даю безкоштовно. Це хороші гравці і у майбутньому, повірте мені, гратимуть в топових клубах. Це молодь, якій по 18, 19 та 20 років. Безперечно, я говорю про хороших гравців, які вмотивовані удосконалюватися.

 

– Ви, мабуть, аналізуєте переходи українців за кордон. Наші клуби на трансферах в чемпіонати Чехії чи Греції заробляють?

– Та ні, вони усі йдуть безкоштовно. За кого – хто заплатив? Ні за кого. Українці їдуть за зарплатою, а клуби нічого не заробляють. В Чехії побільше зараз стало грошей, але це лише у трьох команд. В інших клубах грошей не більше, ніж в українських. В Казахстані трохи більше грошей, там футболіст може заробляти тисяч 10 доларів у місяць. Взагалі, за кого було заплачено гроші? За Коноплянку, Ярмоленка. Більше і загадати нікого.  

 

– До речі, є інформація, що Євген Коноплянка може повернутися в «Шахтар». Зважаючи на амбіції футболіста, повернення в Україну – це для нього крок назад?

– «Шахтар» колись давно хотів бачити у себе Коноплянку. Якби Євген став «гірником», то зараз міг би грати у якомусь топ-клубі. Донеччани вміють працювати із футболістами, виводити їх на хороший рівень. Про це свідчить історія їхніх трансферів у топ-клуби. Так, Коноплянка перейшов у «Севілью», зараз грає в іншій хорошій команді – «Шальке». Але якби він пограв за «Шахтар», то міг бути краще підготуватися до європейського етапу своєї кар'єри.

 

– Практично усі гучні трансфери із «Шахтаря» пов'язані із іноземцями. Лише перехід в «Барселону» Дмитра Чигринського виняток. Із місцевих футболістів нікого продати, не того рівня гравці?

– Можливо, і так… Але є ще один момент. Можливо, українці могли б піти в хороший клуб також, але через ліміт на легіонерів їх просто не відпускають. Переконаний, потрібно скасовувати ліміт на легіонерів. Це підвищить конкуренцію в чемпіонаті і сприятиме тому, що хороших українців більш охоче відпускатимуть за кордон наші гранди.

 

– Хто із українців потенційно готовий грати хоча би за середняків із топ-чемпіонатів?

– Більшість гравців «Шахтаря» і «Динамо». Обидва клуби грають у Європі, їх видно. Інші українські клуби «варяться» тільки на внутрішній арені. А хороші команди із слабких чемпіонатів беруть лише футболістів, які показали себе в матчах на євроарені.