Сергій ПІДДУБНИЙ: «В грі багато браку, сумбуру і бардаку»

Сергій Піддубний, головний тренер «Кардиналу-Рівне»:

- Найголовніше – це те, що ми перемогли і завоювали три очки. А якщо говорити про гру, то в ній було багато браку, сумбуру і бардаку. Все це через те, що в команді переповнений лазарет. Окрім того, підготовка до гри на цьому тижні в нас була змазана. До речі, так само, як і підготовка до кубкової гри. І все це через велику кількість травмованих. Є такі гравці, які взагалі не тренуються, а є такі, які тільки бігають по колу, намагаючись хоч якось відновитися до наступного матчу, щоб зіграти на уколах. Відповідно звідси і така гра. Не має можливості награвати комбінації, доводиться тасувати четвірки.

Але з іншої сторони, в таких матчах, як із «СумДУ», можна дати шанс пограти молодим, таким, як Гарбарук. Сьогодні він вийшов на майданчик і відіграв перший тайм. І я його грою цілком задоволений. Він сьогодні показав, що може грати на такому рівні і з таким суперником. І хай не ображається «СумДУ», але все-таки ця команда класом нижче від нас.
Ситник між іншим уже добрався за рівнем гри до таких зубрів, як Танський і Маринюк .Особливо це стосується домашніх ігор. Звичайно, хотілося б, щоб він так грав і на виїзді. Не дарма свого часу йог брали в молодіжну збірну, і ще й Ривкін звернув на нього увагу, нахвалював його, що, мовляв, перспективний гравець. Після того низка команд взяла його на олівець. Але Дмитро згодом понизив вимоги до себе.

Якщо порівняти, то зараз він важить, здається, 69 кілограм, тоді як восени у нього було 84. Різниця є чи ні? Хлопчина взявся за себе, бігає кроси, на тренуваннях допрацьовує. Тобто він молодець – зрозумів, що це його останній час. Він уже був на грані, йому вже сказали, що або він починає працювати, або ми будемо прощатися. Добре, що Дмитро  взяв це до уваги і підвищив вимоги до себе. Відповідно, пішли плюси.

У Ситника досить сильний удар, і б’є він із двох ніг, хороша передача і голова в нього добре працює. А ось те, що він сьогодні бив десятиметровий і впав, то це такий собі синдром, який колись трапився з Когутом. Це все на психологічному рівні. Але я хочу, щоб він брав на себе лідерські якості.
Моє бажання, щоб до матчів плей-офф Басич, Фаренюк, Ланко, Кашуба і Кручок підійшли в нормальному тонусі, залікували свої травми. Я їм і так вдячний, що вони, не зважаючи на проблеми зі здоров’ям, виходять на майданчик на уколах і борються. Але, що маємо з того і виходимо.

Поки що ця гра, що показує команда – це не те, що я хочу. Малюнок гри є, але це поки що не те. Ось і сьогодні було пару голів гарно забито, після розіграшу комбінацій. Але є проблеми, які не від нас залежать. Питання треба задати нашому лікарю. Чому в нас переповнений лазарет, такого не повинно бути. Окрім того, надто довго відновлюються гравці. Ось взяти Кашубу, він уже два місяці відновлюється. Фаренюк – більше місяця. Ланко – третій тиждень, Кручок трошки менше. Це ж не діло.

Ще хотів зауважити таку річ. Скажіть, чим я можу наказати гравця, який знизив до себе вимоги, не виконує поставлені завдання? Та не чим! У нас такі фінанси, що не дозволяють це робити, адже жодний гравець не отримує заоблачні суми, а цих грошей, що вони отримують, ледь вистачає на харчування. Я і так по максимуму намагаюся їх переконувати, прошу, підбираю потрібні слова, тобто працюю як психолог. Шукаю потрібні слова, щоб заохотити, завести їх. Мені зараз треба гравців підтягнути, щоб я знав на кого мені покластися в плей-офф. А ті гравці, які не дотягують, я над ними працюю, але не все зразу.

А взагалі, якщо говорити про комплектацію команди, то я не взяв тих гравців, яких хотів. Якби в мене в команді залишилися Чернієнко і Тригубець, зараз би була б зовсім інша мова. Додайте до них ще Ланка, і був би зовсім інший футзал, і відповідно, зовсім іншими були б вимоги, і іншим був «Кардинал». А так, що маємо, з того і виходимо. Я і так стараюся вижати з них максимум. Як буде далі – сказати складно, але без везіння ніяк.

Будемо сподіватися, що вони вилікуються, буде пауза, і ми додамо фізично і в грі. І треба, щоб нас боялися. Але головне, щоб відновилися гравці: Ланко, Басич, Фаренюк, Кашуба, Кручок. А взагалі, найголовніший у нас – це Ланко, який грає добре лівою. Такий гравець нам дуже потрібний, особливо за гри з п’ятим польовим. Правда, він у нас досить ніжний, але ми приставимо йому охорону, щоб його не чіпали.

А стосовно Новосада, то до нього не має чого чіплятися. Це все одно, що людина літала в космосі – була космонавтом. А потім спустилася на землю, і тепер їй треба адаптуватися на землі. Це не так просто. Це зовсім інший рівень. Але бачте, він сьогодні навіть гол забив. Він може, але він від мене отримав дуже багато інформації. Зі мною дуже важко працювати. І поки він все це переварить, потрібно щоб пройшов певний час. Можливо, йому в Луганську грати було б набагато легше. А я від всіх гравців вимагаю дуже багато.

Ось взяти Сондака. Зі сторони можна подумати, чого я до нього чіпляюся? Він і забиває, і передачі дає. А разом із тим він у мене постійно самий крайній. Тому що в мене є своє бачення. І гравці повинні грати так, як я хочу, а не так, як їм хочеться. А так, як хочу я – комбінаційно, допрацьовувати на задній лінії, підстраховувати один одного. Будемо, звичайно, над цим працювати, і сподіватися на краще. І справа в тому, що вони можуть, і в них є підстави для того щоб виграти мінімум комплект медалей. Але для початку нам потрібно потрапити в півфінал. Така надія є. Але м’яч круглий, тому не будемо загадувати наперед. Будемо помаленьку до цього йти, а як буде, час покаже.

Я думаю так, якщо наша команда підійде до плей-офф своїм вбивчим складом, тим що справді може грати. То нам єдине з ким важко грати, то це з «Локомотивом». З ним справді нам грати важко. А всі інші команди, нехай бояться нас. Я і своїм гравцям прививаю, і я настільки впевнений, що нам немає різниці хто грає проти нас – «Енергія» чи «Спортлідер+». Як би там не було, ми повинні перші дві гри виграти. Головне пройти перший етап, а там далі розберемося…

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ