ЯГОДИНСКИС: «В планах доказать, что достоин играть в Динамо»

Захисник «Динамо-2» Віталійс Ягодінскіс розповів про збори з першою командою та плани на майбутнє.

- Як проходить підготовка до нового сезону?
- Відмінно. Просто чудово, всі трудяться, сповнені оптимізму і готові повністю до старту нового сезону та до боротьби за високі місця в цьому році.

- Не засмутився, що Сергій Станіславович не взяв тобе на другий збір?
- Як говориться, «все що не робиться - все на краще». Зрозуміло, що десь є осад, образа, але поторібно працювати, доводити і повертатися до цього питання взимку.

- Як вважаєш, чому тобі не вдалось закріпитись у першій команді?
- Без поняття. Я думаю, це питання, напевно, не до мене.

- Нещодавно Олександр Хацкевич заявив, що ти будеш відданий в аренду. Що можеш сказати з цього приводу?
- Я не знаю. Чесно, сам чекаю якихось новин, якоїсь інформації. Тому не можу нічого конкретного сказати.

- Чи спілкувався зі своїм агентом, надходили якісь пропозиції?
- Спілкувався, пропозиції надходили. Зараз ведеться робота над цим.

- Наскільки можливий перехід? Скільки відсотків зі ста?
- Я не знаю (сміється). Я думаю що, напевно, більше п'ятдесяти - це точно.

- Ти тренувався і під керівництвом Блохіна, і під керівництвом Реброва. З яким тренером тобі зручніше працювати?
- У кожного тренера своя методика тренувань. Своє бачення футболу. Тому, десь і в Олега Володимировича були цікаві вправи, десь у Сергія Станіславовича. Якщо брати, скажімо того, хто мені більше сподобався, то, звичайно, у Сергія Станіславовича, однозначно тренувальний та ігровий процеси, цілі та завдання на гру цікавіші.

- Ти побачив зміни у грі команди, можливо змінився стиль, манера?
- Так, звичайно, зміни є, і, я думаю, вони очевидні. Після Кубку України, «Динамо» додає в кондиціях, і в цьому сезоні команда буде боротися за дуже високі місця, за Лігу чемпіонів, за перше-друге місця - це однозначно.

- На зборах працював на своїй звичній позіції, чи Сергій Станіславович використовував тебе на інших позиціях?
- Ні, грав правого центрального захисника. Це теж саме, що грати лівого центрального, тому нічого незвичного не було. Радий грати на своїй звичній позиції.

- Зараз у «Динамо» є невеликі проблеми з позицією опорного півзахисника руйнівного плану. Чи готовий ти змінити своє амплуа, щоб мати місце в основному складі?
- Я думаю, що ні. Можливо й ці амплуа не так сильно відрізняються, але я думаю, що навряд чи. Я буду грати на своїй позиції.

- Були думки залишити Україну, в зв'язку з ситуацією в країні?
- Ні, політика мене абсолютно не цікавить. Я дотримуюся нейтралітету. Чесно кажучи, новини дивлюся. Все, що відбувається - це страшно, але залишити країну, тікати через те, що відбувається –не буду. Мене цікавить футбол і я готовий залишатися тут стільки, наскільки мені буде потрібно.

- Не жалкуєш, що переїхав грати в Україну?
- Ні. Ні про що, абсолютно, не жалкую. Дуже задоволений і умовами, і менталітетом. Мені дуже подобається Україна. Один суцільний позитив. Тому абсолютно ні про що не жалкую.

- Які плани на майбутнє?
- Доводити, що гідний виступати за першу команду та закріпитися в основі «Динамо».

- Ти провів у «Динамо» вже два з половиною роки, що тобі найбільше подобається? Можливо, колектив, керівництво, вболівальники?
- Тренувальний процес, завдання і тренери, які вимагають від футболістів максимальних зусиль на кожній грі, на кожному тренуванні.

- У команді досить довгий час перебував такий досвідчений гравець як Айїла Юсуф, чи було чому в нього навчитися?
- Звичайно, ми грали з Юсуфом, я пам'ятаю, і в дублі, і в Першій лізі. В основному, я вчився у нього грі головою - це його дуже величезний плюс, тому є, звичайно, на що звернути увагу.

- У вас досить-таки складне, як для українця прізвище, як вас називають партнери по команді в процесі гри?
- У мене з дитинства з шести років, я як тільки пішов на футбол. - дали кличку «Ягода», тому хто як. Хто називає «Латиш», хто - «Ягода», хто просто, скорочено, «Яго». На прізвище мене ніхто не називає, єдине, напевно, що головний тренер.

- З ким із хлопців з основи найбільше підтрімуєш зв'язок, товаришуєш?
- Особисто ні з ким. Проте, на зборах всі дуже привітні, добрі, прийняли як свого.

- Де складніше грати – в турнірі дублерів чи Першій лізі?
- Однозначно – в Першій лізі. Тому що тут граєш вже в чоловічий футбол. Плюс вже, так сказати, перевіряють на характер: саме на такі чоловічі, вольові якості. Це вже не дитячий футбол, де можна «ніжки прибирати». Тут вже потрібно йти до кінця, в стик і виходити переможцем.

Розмовляли: Станіслав Романов і Тарас Панченко

1927.kiev.ua