Дмитрий СЕЛЮК:«Врядли кто-то из украинцев перейдет в Европу»

Відомий футбольний агент Дмитро Селюк в інтерв’ю сайту «Футбол 24» пояснив причини невостребуваності наших футболістів за кордоном. 

- Дмитре, як гадаєте вихід «Шахтаря» в чвертьфінал Ліги чемпіонів збільшить інтерес європейських клубів до «гірників»?
- Безумовно, виступи «Шахтаря» в Лізі чемпіонів сприяє інтересу певних команд до «гірників», зокрема до українців. Теж саме стосується і київського «Динамо», яке, як на мене, не погано виступило в Лізі Європи. Хоча гру киян можна оцінювати по-різному - в початковий період не так вдало, згодом краще. Стосовно ж вашого питання, то переходам українських футболістів в Європу заважають дві суттєві проблеми. Найперше – це менталітет футболістів. По-друге, співвідношення ціна-якість. Ці дві проблеми стають на заваді трансферам українців в топ-чемпіонати. Крім того, що чимало футболістів працюють з людьми, які не здатні цього зробити. Вони багато говорять в ЗМІ, але їхніх реальних справ ми не бачимо. Ось така історія… 

- В чому саме криється проблема менталітету наших футболістів?
- Українські футболісти бачать себе в «Челсі» або «Барселоні», в нижчого рівня командах вони себе не бачать. Та й професіоналізм ніхто не поспішає покращувати. Більшості подобається вночі посидіти на дискотеках, там тринькати зароблені гроші. 

- А із співвідношенням ціна-якість що за проблеми?
- Ліміт на легіонерів в Україні пагубно позначається не лише платіжних відомостях усіх команд. Це зворотній кінець тої палки, від якої очікували позитивного ефекту, що усі почнуть ставити українців. Я і раніше вважав, що ліміт збільшує платіжну відомість клубів та кількість не якісних гравців. Вже ми бачимо, що чимало керівників українських клубів мають амбіції вивести свої команди на провідні ролі в чемпіонаті та євроарені. Загострилася боротьба за місця в Лізі чемпіонів. «Шахтар» дійшов до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, «Динамо» до чвертьфіналу Ліги Європи. Але футболіст із українським паспорт, тільки навчившись влучати по м’ячу, приходить в клуб і вимагає зарплату 300 тисяч доларів в рік. А такі футболісти в Європі, Африці чи Бразилії бігають по вулиці і їх навіть не беруть у футбольну школу. Тут же він показує паспорт і хоче 300 тисяч... Не хочете платити, йде в іншу команду, цим і шантажує. Це не призводить до розвитку українського футболу. Коли я працював в донецькому «Металургу» й там грали Яя Туре, Андреас Мендоса й інші, їхні партнери прогресували. Коли тренуєшся і граєш із хорошими футболістами, запозичуєш певні якості, в такому разі йде розвиток. А штучно нічого не зробиш. Українці, які просять мінімум 300 тисяч в рік, ніде в Європі таких грошей не отримуватимуть. Вони максимум можуть підсилити аутсайдера кіпрського чемпіонату. 

Пригадуєте, що зробив Ніколай Костов в «Металургу»? Набрав кіпріотів після чого багато хто почав говорити про те, що донеччани грають у віртуозний футбол. Який він віртуозний, коли команда постійно на десятому місці і грає в академічний футбол, дир-дир. Жодної боротьби, нічого. Це кіпрський рівень, який на сьогодні в Україні вважається хорошим. А насправді рівень українців та цих, так би мовити, «кіпрських» іноземців низький. Звідси і відповідь на ваше питання – навряд чи хтось із українців перейде в Європу. Їх і так не багато туди перейшло. Хіба цей «зірковий» склад «Динамо», за який грали Андрій Шевченко, Сергій Ребров, Олег Лужний. А згодом пішли тільки Георгій Деметрадзе, якого я влаштував в «Реал» Сосьєдад, Сергій Серебреніков, якого я прилаштував в бельгійський «Брюге». Анатолій Тимощук перейшов в пітерський «Зеніт», але після переходу в мюнхенську «Баварію» перестав грати. Ну ще Олександр Яковенко грає в невеликій бельгійській команді «Вестерло». От і всі українці в Європі. 

- Суттєво відрізняється рівень зарплати в середняку бельгійського чемпіонату і нашого?
- Так, суттєво. 

- А якісь цифри назвати можете?
- Як я вже казав, в Україні, футболіст, який тільки вміє попадати по м’ячу отримує 300 тисяч доларів на рік, а в Бельгії – 150 тисяч. Хоча там є свої нюанси із оподаткуванням. До речі, в Бельгії жодного ліміту на легіонерів не має, хоч бери і 11 футболістів-іноземців виставляй. Водночас, збірна Бельгії, на сьогоднішній день, є молодою, амбіційною, хорошою командою. Вони обігрують команди Росії та інших суперників. В бельгійців дуже перспективні хороші молоді футболісти, яких вже зараз розбирають голландці, англійці, французи. Чому? Це реально цікаво. А ми все впираємося в ліміт. Дивуюся, чому українські команди не обурюються і не намагаються скасувати ліміт. Образно кажучи, в «Закарпатті» чи «Волині» можуть 6-7 місяців не платити зарплату, але українців вони повинні мати. 

В донецькому «Металургу» при мені тільки Яя Туре отримував 180 тисяч доларів в рік, усі інші 100 тисяч доларів. Тобто, існувала планка – 8300 в місяць, а в рік 100 тисяч. Зараз, повірте мені, разів в п’ять більше, а гравці значно гірші. Усі колишні «металурги» грають в Європі, а теперішні… Хотів би побачити, що хоч би когось купила якась європейська команда. Крім моїх гравців Фанендо Аді та Айоделе Аделейє. 

- Зараз в Україні багато говорять про зацікавленість захисником «Шахтаря» Ярославом Ракицьким європейськими грандами. Згадуються навіть іспанські «Реал» та «Барселона». Це реально?
- Ні, не реально. Ракицький – хороший футболіст. Але приклад Дмитра Чигринського показав, що не треба поспішати. Потрібне віддати належне Рінату Леонідовичу. Він відпустив Чигринського, а згодом його повернув. Це великий крок Ріната Ахметова. Інший би навряд чи би вернув за такі гроші. Але президент «Шахтаря» цим показав, що не треба поспішати в 20 років. Тим паче, кваплять куди? Як ви і згадували, в «Реал», «Барселону». Але навіщо? Переходять футболісти, сідають на лавку і зрідка виходять на поле. А переходити в середній клуб сенсу не має. «Шахтар» - це ім’я, заробітна плата врешті-решт, яку, можу побитися об заклад, ніхто ніде не отримуватиме. Впевнений, що той же Ракицький, який перейшов, скажімо, у «Барселону» мав би меншу зарплату, ніж в «Шахтарі». Це 200 відсотків. Каталонці взагалі вважають, що якщо ти граєш в них, то вже мав би бути щасливим і не думати про гроші. 

Крім того, Рінат Леонідович поставив завдання перед «Шахтарем» через кілька років виграти Лігу чемпіонів. Скільки на це піде часу, ми не знаємо. Але в «Шахтарі» амбіційні, молоді футболісти. Якщо зараз почнуть розпродувати своїх лідерів, мети вони не досягнуть. Думаю, Рінат Леонідович розуміє ситуацію в своєму клубі. Ті ж молоді футболісти – Чигринський, Ракицький, Степаненко, Віценець, Мхітарян (до речі, мій футболіст), Коста зараз награються в зв’язках, десь «точечно» потрібне підсилення. Але команда при цьому грає в хороший футбол. Тому нікого продавати не будуть. Ігор Коломойський теж молодець, впевнений, в наступному сезоні «Дніпро» вклиниться в боротьбу за Лігу чемпіонів. Олександр Ярославський уже впритул наблизився до цього, ми і зараз не знаємо хто займе друге місце. Одним словом, наш чемпіонат став цікавішим. 

- Німецький портал transfermarkt.de стверджує, що форвард київського «Динамо» Артем Мілевський коштує 10 мільйонів євро. Погоджуєтеся із німцями?
- На цей портал не варто лізти із кількох причин. Часто ціну на молодих-талановитих вони занижують. Навпаки, завищують ціну на деяких футболістів через їхню команди. Стосовно вашого питання, то торік питання Артема Мілевського за 10 мільйонів я міг би вирішити. Я набрав номер Мілевського, він мені сказав, що його агент Лахтер і я відразу ж завершив обговорення цього питання. Із Лахтером Аршавін відразу розірвав стосунки. Робота з цією людиною, до речі, за словами Аршавіна, є його найбільшою помилкою. Алієв, як ви знаєте, готовий Лахтеру по обличчю надавати. Взагалі, в мене таке враження, що більшість футболістів божевільні. В них, мабуть, не має часу на аналіз, думки або, бодай, прочитання книжки про Колобка. Часто зустрічаєш футболістів, які, здається, розумово недорозвинені. 

Ось візьміть, людина загубила усіх інших клієнтів, а тим не менш, знаходяться футболісти, які з ним хочуть підписати контракт. В мене не має ні з ким контрактів. Є команда, якщо людина хоче, вона йде до мене, я їй пропоную варіанти. А є той же Лахтер або Варга, ходять, роблять розумний вигляд і більше нічого. Покажіть, хоч одного українця, його вдалий перехід. До речі, хочу вибрати когось із українців і на його прикладі покажу, як можна взяти 18-річного хлопця і розкрутити його в Європі. Повірте мені, через кілька років будуть говорити про те, як ми його не вгледіли, це ж зірка. Я це зроблю в цей трансферний період, привезу когось в Європу, впродовж кількох років адаптую його там і зроблю нормального футболіста. 

- Ще не маєте нікого на прикметі?
- Я майже визначився, але вам говорити не буду. А через 1-2 місяці, коли його підпише європейський клуб, назву його ім’я. Причому не братиму Мілевського, Ярмоленко чи Ракицького. Не братиму відомого, розкрученого, а того хто не завжди грає. Ось із такого цікаво зробити футболіста, а не з розкрученого.

- Уточнити хочу, Мілевського в англійський клуб могли працевлаштувати?
- Так, в англійський, але в який саме не скажу. Запевняю, за нього «Динамо» тоді б отримало 10 мільйонів, але розмова припинилася після того, як він сказав хто його агент.