Вибір Шевченка

Коли власника «Мілана» Сільвіо Берлусконі звинувачують у скнарості, вірити цьому можуть тільки необізнані. Звичайно, якщо підрахувати капіталовкладення Берлусконі та господаря «Інтера» Массімо Моратті за останній час, то довготелесий синьйор в окулярах вигідно відрізняється від колишнього (а можливо, і майбутнього) прем'єр-міністра Італії. Не варто тільки забувати одну річ: Сільвіо, очоливши клуб у лютому 1986 року, скупив найкращих гравців планети, виграв усі головні клубні трофеї за чотири роки. Врешті-решт, його команда встановила рекордну серію без поразок - 58 матчів - у італійському чемпіонаті і потреби свої він задовольнив значно швидше, ніж Моратті. Але і до сьогодні: річна зарплатна відомість «Мілана» - 120 млн. євро - на 10 млн. більша, ніж у «Інтера», а Кака за новим контрактом платитимуть більше, ніж Ібрагімовичу. Так що у скнарості Берлусконі точно не дорікнеш.
На жаль, власник семиразового чемпіона Європи відрізняється іншим - надмірною сентиментальністю. Нічим іншим вперте бажання Берлусконі повернути до клубу Андрія Шевченка не назвеш. Головний тренер команди Карло Анчелотті відверто проти цього, але як завжди мусить бути дипломатичним, дотримуючись волі боса.

Те, що з «Мілана» ніколи ДОБРОВІЛЬНО не йшли гравці такого масштабу, як Андрій, - факт.
Двомісячна тяганина кота за хвіст і послідуюче офіційне оголошення бажання поїхати до Лондона перед «моджігейтом» - теж факт.

Поцілунок емблеми «Челсі» - факт. Неприїзд Шевченка на фінальний матч Ліги чемпіонів-2007, не зважаючи на запрошення керівництва «червоно-чорних», - і це було.

Але все це дрібниці, на які не варто звертати увагу, якщо згадати чого НА ФУТБОЛЬНОМУ ПОЛІ досяг Андрій за останні півтора роки і чого «Мілан», який упорався і без Шевченка.
Уболівальникам, а також харизматичним футболістам «Мілана» Мальдіні з Амброзіні, які ратують за повернення Шеви, треба усвідомити, що НИНІШНІЙ ігровий рівень українця не відповідає марці клубу, що трансфер 32-річного (а на початку нового сезону, коли Шеву можуть заявити за «Мілан», футболісту виповниться саме стільки) - це повернення в минуле, а «самое скучное в мире занятие - жить прошлым».

Шева не може грати у футбол. Шева може догравати. Він ніколи, на відміну від Індзагі, якщо не рахувати сумнівний за масштабом суперкубок УЄФА-2003, не забивав ВИРІШАЛЬНІ, фінальні, голи за «Мілан».

Він може повернутися так, як Марко Симоне. Кілька матчів і усвідомлення, що краще піти великим.

Він може повернутися як Ібрагім Ба. Не потрапляти в заявку навіть на другорядні матчі клубу, а просто куролесити з ним світом.

Він має зробити свій вибір. Так, щоб не образити уболівальників клубу, у якому присягався грати усе своє життя.

Роман ШАХРАЙ, редактор відділу спорту «газети по-українськи»

P.S. Блог Романа Шахрая читайте за адресою: www.gpu.ua/blogs/?cat=6