ВОДЯН: «Ми не надто намагалися, господарі все зробили самі»

Головний тренер «Планети-Міст» Валерій Водян:

- Стосовно вражень про гру? Це не ми здобули перемогу, а команда з Рівного програла. Ось і всі мої враження від гри. Ми не надто намагалися, господарі все зробили самі. Але у Рівного є виправдання – це молода команда. У неї період становлення. Тому ця поразка не повинна вас надто розчаровувати. Сьогодні рівняни грали досить агресивно і в кінці кінців, довгий період часу рахунок був досить хитким – 0:2. І лише після забитого третього м’яча, все більш-менш стало на свої місця.

Інша справа, що команда молода і в вищій лізі їй набирати очки буде дуже важко. Але нічого страшного, потрібно відродити рівненський футзал. Колись ми приїздили сюди і грали, то тут була справжня команда – «Случ», яка завжди давала нам відкоша. У кожному матчі за участю вашої команди була справжня битва. Але я переконаний, що такі часи ще повернуться в Рівне. В усякому випадку сподіваюсь на це.

Відносно завдань на сезон? Зараз наша головна задача поставити футзальну гру. Я вже казав у попередньому інтерв’ю, що більшість команд грає у міні-футбол і ми поки що граємо у міні-футбол. Футзал відрізняється від гри у міні-футбол. Усі грають внутрішньою частиною ступні, підйомом – це футболісти, які просто грають на маленькому майданчику. Якщо зараз в команду прийде хороший футболіст, то він через місяць – два буде так само грати. А ось футзальна техніка зовсім інша. Наприклад, є такий вираз «права - права». Ось мені дали передачу, а я правша на лівому фланзі. я вправо прийняв і вправо пробив – це і є техніка футзала. Переворот через дальнє плече – це роблять у футзалі. Тому зараз технічний рівень передбачає футзальність, тоді по іншому гратимуть хороші футболісти, звісно, що молоді, адже для цього потрібен час. Загалом, сам міні-футбол – це слово передбачає гру у футбол на маленькому майданчику, а не в залі - є такі розмічені трав’яні поля меншого розміру. А ось відмінність футзалу в тому, що матчі проводяться лише в залі. Оволодіти технікою, яка відповідає лише грі у футзал, ось до цього ми і рухаємося. Від цього виходять і наші завдання. Чим раніше ми навчимося грати у футзал, від цього і будуть залежати задачі відносно місця в турнірній таблиці. На даний час визначеного завдання перед командою не стоїть, воно окреслюється тим, що я вже сказав раніше. Тобто ми хочемо навчитися грати у футзал. А поки що ми граємо у міні-футбол. Завдань посісти призове місце не має, але як тільки ми почнемо грати у футзал, вони цілком реально можуть з’явитися.

У своїй команді відзначив би воротаря, а ось всі інші, хоча і грали не погано, але грали не у футзал, а в міні-футбол. Намагалися, були моменти, але загалом футзальної гри не було. Шпичка кілька разів робив спроби, коли прибирав голкіпера, ось це і є футзальний рух. У певній степені намагався це зробити Шевченко, інші на жаль ще не володіють футзальною технікою. А ось у МФК «Рівне», на жаль, мені ніхто не запам’ятався. Стосовно Сондака, за яким я спостерігав, ще два роки тому коли його запрошували до молодіжної збірної, то Володимир – гравець сам по собі. Я думав, що після першого тайму, він все-таки проявить себе в індивідуальних діях, в момент коли команда програє, і доведе, що він справжній боєць. Але Володимир нічого не довів, дай на мою думку і не збирався доводити. Такий характер у людини.

Віце-президент МФК «Рівне» Віталій Засморжук:

- Ви бачили. Що сьогодні моменти були, можна було забити і це потрібно було робити. Мав нагоди Сондак і Басюк. Але дійсно - хороший воротар це пів команди. Лисенко – це воротар національної збірної і він сьогодні підтвердив свій статус. Ті моменти, які ми мали він всі ліквідував. Ми вийшли в вищу лігу, позаду вже 5 турів і на даний момент я можу сказати таке. Дійсно першу лігу ми переросли, а ось до вищої ліги ми не доросли. У зв’язку з тим, що команда молода, недосвідчена і якщо вистачить мужності і терпіння – команда пограє рік і залишиться в вищій лізі, то на мою думку буде все нормально. По великому рахунку є, як суб’єктивні причини, так і об’єктивні. Звичайно, здобувши путівку до вищої ліги потрібно було підсилюватися, але ми на це не пішли, довірили все своїм місцевим гравцям, практично всі вони вихованці ДЮСШ-4. Ви самі бачите, в на бажанні грати, їм не можна дорікнути, але поки що не вистачає майстерності.

Сьогодні в заявці на гру був відсутнім Павло Чемерис. У нас є три воротарі. А граючи в Харкові – Чемерис пропустив 5 м’ячів і тому ми вирішили надати шанс проявити себе – Юрію Колодюку, тому що потрібно давати можливість пограти всім. Звичайно в Юрія є помилки. Але так розпочинали всі. Якщо пригадати ще часи «Случа», то всі воротарі, які захищали кольори нашої команди, розпочинали з «синців» і поки не набували досвіду в них нічого не виходило. Сподіваюсь, у Юрія кращі ігри ще попереду.

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ