ЗАХАРОВ: «Кадрова скрута має зайве згуртувати хлопців»

У серії плей-офф між чоловічими збірними Норвегії та України вирішиться доля путівки на чемпіонат світу (Хорватія, січень-2009). Наш співрозмовник — головний тренер «синьо-жовтих» Леонід Захаров.

— Зайшовши на два норвезькі сайти, зрозумів, що ваш суперник майже впевнений у сумарній перемозі. Ну просто як у прислів'ї «І до ворожки не ходи».
— Що ж, шоста команда останнього чемпіонату Європи може дозволити собі таке. Ми щойно на занятті з теорії ще раз передивилися плівку з кваліфікації Олімпіади, де вона на рівних воювала із іспанцями, й з господарями — французами. А поступилася відповідно 31:33 та 23:28 — тут взяли один тайм 15:13. Про незламний характер норвежців свідчить і гра за п'яте місце на їхньому домашньому ЧЄ-2008. Тільки в овертаймі програли потужним шведам.

— Отже, ви вважаєте, що їхні шанси вищі? Не кажучи про скудний обсяг спарингів ваших підопічних.
— Те, що в неділю в Драммені нам протистоятиме склад, награний 7-8 роками спільних виступів, це факт об'єктивний. Стейнер Еге з датського «Копенгагена» - той, здається, ще при Леніні грав. А так, щоб менше 25-ти, так лише бомбардир німецького  «Нордхорна» Ерланд Мамелунд. І про їхню резонансну нічию з олімпійськими чемпіонами хорватами на Євро всі знають. Так що нам накажете робити? Ну а контрольні ігри в Тунісі та Білорусі ми вже проаналізували. Давайте співставимо першу заявку й реальний виїзний склад на 6 червня — втрати під 40 відсотків. Ось які шанси перебити доведеться!

— Усе ж дивно, як вибуло з ладу відразу стільки гравців переважно «основи»?
— Дехто уже травмованими прибули на збір, а Ганчев, скажімо, ушкодив гомілку буквально цієї середи. Та й хіба передбачиш усі моменти? Припустимо, в Тунісі ще не було Костецького, а від мінського відрядження звільнили Петренка за сімейними обставинами. Отже, потребували в дії двох плеймейкерів. Коли Петренко знову з'явився в Києві, стали перед вибором — Юрій Хауха з іспанського «Форкуса-Уеска» чи Сашко Педан? Нам здалося, що останній, цього етапу, переважає. Відпустили Юру, а Педана «прихопив» пах — та що вже переграєш? Будко обстежувався Ярославом Ліньком, а висновок — жодних навантажень на коліно. Ну, з воротарями, дякуючи приходу в наш штаб Михайла Іщенка, справи непогані.

— Виходить, це швидше ми потренували бойові лави спаринг-партнерів?
—Ви ще скажіть, що всі шість разів програли. Це ціна за переповнений лазарет. Але, наприклад, про відсутність ключового центрального захисника Андрія Наталюка було відомо заздалегідь. Прикро, та нічого не попишеш — людину прооперовано. А весь тактичний задум швидкого переходу, зав'язаний на грі Віталія Ната, полетів шкереберть, оскільки його польський клуб не дозволив ветерану збірної брати участь у цих матчах до повного одужання. Зрозуміло, що в гостях активно перевіряли молодь. Упевнений, ті уроки даремно не минуть. Було б корисніше відіграти турнір, але неприїзд Алжиру та Іспанії спричинив чотири поспіль гри з Тунісом.

— Вас не лякає, що ні там, ні в Мінську не пощастило виграти бодай раз?
— На сьогодні, Туніс чітко вписується до світової топ-вісімки, ну може, до десятки. Часи, коли вони обмежувалися «шебутним» захистом 3-3, давно минули. Тепер бачимо типово європейські зразки 6-0 та 5-1. Два матчі ми провели гідно, та трохи із суддівством не пощастило, а свистіли, звісно, місцеві арбітри. Щодо білорусів, то вони здорово налаштовані на плей-офф з Росією. В розпорядженні Сергія Мироновича й Андрія Барбашинського виявилися майже всі провідні легіонери — Андрій Курчев, Денис Рутенко, добре нам знайомі Іван Бровко та Сергій Горбок, який є одноклубником нашого Шельменка в бундеслізі. У Мінську, як самі вони говорили, все о'кей з мотивацією, «збірники» стоять на держстипендіях по тисячу доларів.

— Це натяк на сутужні умови?
— Аж ніяк. Команду гостинно прийняли в Кончі-Заспі. В ігровому залі замінено покриття, встановлено нові гандбольні ворота. Гравці екіпіровані одягом «Хуммел». Наші кадрові проблеми тільки згуртували хлопців. Ставимо завдання «проходити» норвежців — інакше мене з помічниками не зрозуміли б. Але маємо такого суперника, де щось наперед обіцяти — надто ризиковано. Як висловлюються боксери, ринг покаже...


Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ, «Спортивна газета»