ЛЕБЕДИНЦЕВ: «Робота тренера цікавіша ніж коментаторська»

Віталій Лебединцев – постать яскрава і відома кожному в українському баскетбольному середовищі. Протягом своєї тренерської кар’єри він встиг бути очільником національних збірних України та Йорданії, також працював у Єгипті, Болгарії, Грузії, разом із одеською БІПА був чемпіоном України, згодом мав досвід менеджерської роботи і ось наприкінці 2018 несподівано для багатьох він випробував себе у якості баскетбольного телекоментатора. Наскільки ця робота прийшлася йому до смаку і чи повернеться він до такої діяльності, Віталій Олександрович розповів у наступному інтерв’ю.

- Віталію Олександровичу, цієї зими ви від коментували 2 домашніх поєдинки чоловічої команди Київ-Баскет у прямому телевізійному ефірі. Як Вам цей досвід?
- Це для мене був дійсно новий досвід і було цікаво спробувати себе у такій ролі. Щоправда 2 матчі це не так багато. Однозначно можу сказати, що дивитися баскетбол на трибуні і коментувати матч – це зовсім різні відчуття навіть для людини, яка давно у баскетболі по бачила безліч матчів і була безпосереднім учасником ще більшої кількості ігор.

- В чому для Вас була основна відмінність?
 - По-перше коментатор має бути неупередженим і не дозволяти собі тих емоцій, які може дозволити собі вболівальник, робота коментатора вимагає концентрації, зосередженості, певного набору знань і навичок, хорошої реакції на те що відбувається на майданчику. Тепер я краще розумію специфіку цієї роботи.

- На вашу думку, чого бракує коментаторам, що ви тепер, побувавши на їхньому місці порадили б їм.
- У баскетболі дуже багато залежить від чіткого розуміння жестів рефері. Кожен сигнал судді має своє чітке значення і це як закон, тому важливо, щоб коментатор міг пояснити це усе швидко глядачеві, а не гадав разом із ним що відбулося і що буде далі.

- Скажіть Вам сподобалося коментувати?
- Мабуть, щоб зрозуміти як бути коментатором, відчути цю роботу двох матчів замало, але в цілому було цікаво, я зараз краще розумію специфіку роботи, як на мене коментатор має бути трохи журналістом, спілкувати із тренерами, збирати матеріали.

- А могли б порівняти тренерську роботу і коментаторську, ми звикли, що вболівальники критикують найчастіше тренерів, коментаторів і суддів.
- У тренерстві я провів незрівнянно більше часу і як на мене робота тренера значно різноплановіша: є тренери-селекціонери, є тренери з фізичної підготовки, є тренери які займаються скаутінгом, які ставлять гру у захисті чи нападі, словом дуже різна робота. Щодо коментаторів то тут я не знаю. Усюди думаю є свої плюси і мінуси, наприклад навіть досвідчений головний тренер може будувати команду не один сезон і перший рік його робота не буде помітною нікому, а коментатор, якщо уже сідає на гру то має бути яскравим, тренерські помилки дорожче вартують, навіть одна гра може призвести до відставки, хоча мабуть у коментаторів певно бувають ситуації коли їх звільнюють, якщо їхня помилка буде дуже серйозною.

- Чи будете ви коментувати і далі?
- Зараз, мені необхідно зосередитися на роботі спортивного директора. Як на мене одна із проблем коментаторства, це те що більшість коментаторів зараз вимушено поєднують цю діяльність із іншою, адже нинішня оплата праці не сприяє тому щоб люди професійно займалися цим, просто за такі кошти жити нереально, от і виходить, люди коментують матчі між іншими роботами: тут він був таксистом і після замовлення приїхав на гру, відкоментував, а потім пішов рибу продавати. Я говорю умовно, але у мене склалося саме таке враження. А має бути усе по іншому, адже коментатор – це важлива ланка у популяризації виду спорту, той хто має зробити його привабливішим, цікавішим, зрозумілим для людей. Щоб супроводжувати гру, він має розуміти і знати усе що відбувається на майданчику і не має бути занадто розумним, так щоб будь-якому дилетанту, а дивляться спорт матчі переважно дилетанти, було цікаво подивитися гру. А зараз гра ситуація така, що коментатор, чия робота оплачується на рівні, який не може задовольнити ніяких потреб, не має часу правильно готуватися до гри: прийшов, глянув, хто грає, відпрацював протокол і пішов далі займатися чимось іншим. Хоча, певно не лише у них такі проблеми.