Евгений РЫВКИН: «Шапками забрасывать никого не собирались»

Євген Ривкін, головний тренер клубу «Локомотив»:

- Ми достатньо відповідально підійшли до цього матчу, оскільки негативний досвід гри з командою «Manzana» у нас був. Попри те, що Київ не представлений в еліті українського футзалу, це не означає, що тут немає гравців чи тренерів, щоб створити у столиці команду, яка знову могла б зійти на вершину футзального Олімпу. Колись таке вже було, і я щиро бажаю «Манзані» якомога швидше вирішити всі свої труднощі, адже їм однозначно вже час переходити на професійний рівень. У них достатньо кваліфіковані гравці і якщо вони потраплять у ритм тренувань, то команда буде тільки рости. Хто б що не казав, але завжди перемагає та команда, яка цього заслуговує. Тоді у кубку «Manzana» своєю самовіддачею і бажанням дійсно заслужила перемогу над нами, і потім це довела, вигравши цей почесний трофей.

Стосовно сьогоднішнього поєдинку, то зрозуміло, що всі хотіли реваншу, але, треба розуміти, що у нас чітко сформульована система підготовки. Хлопці зараз перебувають під певним навантаженням і для нас головне, та й думаю для всіх, щоб вони змогли реалізувати свої можливості в кінці вересня. Виходячи з цього, ми і побудували стратегію на сьогоднішню зустріч. Шапками закидати нікого не збиралися, намагались десь похитрувати – не завжди це виходило, треба віддати належне киянам. Іноді на наші хитрощі суперники знаходили протидію. Тим не менш, результат є результат – ми його досягли і я цим задоволений. Що ж до самої гри, то повторюся, що для нас є певний рубіж – кінець вересня-початок жовтня – основний раунд Кубку УЄФА. Ми потрапили у дуже складну групу з чемпіоном Румунії і найімовірніше, що чемпіонами Італії і Німеччини. Думаю, що легко там не буде. Сьогодні команда виглядала не такою свіжою, як хотілося б нашим уболівальникам. В цьому є заслуга і суперників, які намагалися нам нав’язувати свою гру. Матч вийшов цікавим для глядачів і навіть тримав у напрузі до кінця. Глядачів на трибунах було дуже багато і це дуже позитивний факт для Києва. Хочеться, щоб великий футзал пошвидше повертався у столицю.

- Наскільки серйозне пошкодження у Білоцерківця?
- У нього дуже серйозна травма. Хлопці перебувають під навантаженням, і Микола намагався зробити як треба, але за такого рівня підготовки він ще не готовий це виконувати. Пошкоджена зв’язка і будемо надіятися, що наші лікарі зможуть його за місяць підняти. Більш конкретно нічого сказати поки що не можу. Це не пов’язано з операцією, але напередодні Кубку УЄФА це для нас дуже серйозна втрата.

- Ви казали, що намагалися хитрувати у сьогоднішній грі. Одна з таких хитрощів – зміна четвірок? Ви сьогодні випустили номінально другу четвірку в основі.
- Ні, це дуже відносно. Є певний набір тактик і стратегій, які ми намагалися застосовувати і про які я зараз, зі зрозумілих причин, говорити не буду. Ми намагалися їх застосовувати, але за рахунок певної самовіддачі і тактичної грамотності «Manzana» намагалася нам протистояти. В цьому і полягає гра футзал, бо йде боротьба двох тренерів. Тарас Олександрович гідний суперник і було дуже приємно з ним грати. Думаю, що якщо ми знову будемо з ним перетинатися, то нам буде нелегко.

- Чому у товариських іграх в Італії мало грали Сірий, Шпигар і Шотурма? Останні двоє взагалі не були включені сьогодні в заявку, а Євген відіграв пару хвилин. Сірий і Шотурма не встигли адаптуватися в команді?
- Розумієте, у команди є своя ігрова філософія і футзалісти, які приймуть цю ідею, будуть грають в основі. Ці гравці талановиті, але саме матчі в Італії показали наші недоліки. Граючи в Україні деякі команди виходять на нас заздалегідь приреченими – це погано для нас. Сьогодні «Manzana» вийшла давати бій і це було помітно. Іноді деякі гравці переоцінюють свої можливості і лише зігравши проти бразильських та іспанських опонентів, ти розумієш, що з себе представляєш. Сьогодні у склад потрапили ті гравці, які цього заслуговують. Інші можуть над собою працювати – шлях у склад ні для кого не закритий. На полі треба грати у футзал, а не думати, що усе саме по собі все вийде. Я повинен подякувати нашому президенту, який дав нам можливість випробувати свої сили з італійськими клубами. Ми зіграли три з половиною матчі, оскільки один, на жаль, зірвався. Можливо результат і не мав значення, але урок, який нам дали в цих поєдинках, досить серйозний, особливо напередодні єврокубків.

- Які висновки з італійського турне ви для себе зробили?
- Усе просто – гравці італійських команд думають набагато швидше, ніж ми. Це не просто рівень самих футзалістів, а вони трошки по-іншому підходять до тренувального процесу, мають ряд вправ, які провокують розвиток ігрового мислення виконавців. У нас, у зв’язку з певною економічною ситуацією в країні, рівень футзалу почав падати. «Локомотив» в певній мірі став заручником цієї ситуації. Не напружуючись у деяких іграх, ми не приймаємо швидких рішень, не можемо реалізувати ті речі, про які домовляємося. Наприклад, сьогодні був дуже показовий момент, коли я взяв тайм-аут при грі 4 на 3. Я чітко пояснив, що треба було виконати. Найцікавіше, що гравець, який мав завершувати комбінацію перебував практично віч-на-віч з воротарем, але м’яч до нього не доходив і не через те, що перекривалася зона, а просто інший гравець не бачив цієї передачі. Я можу це пов’язувати з тим, що ми перебуваємо під навантаженням, але треба швидше думати і працювати з м’ячем, а це приходить лише у матчах з серйозними суперниками.