Владимир МАЗЯР: «В турнирную таблицу еще не смотрели»

Головний тренер дніпродзержинської «Сталі» відверто розповів про старт сезону, ситуацію з алчевцями та поділився баченням подальших протистоянь.

 

«Кремінь» і «Черкаський Дніпро» не загубилися б у сильнішому чемпіонаті»

 

— Володимире Івановичу, чи справдилися ваші очікування щодо перипетій у першій лізі?

— Почнемо здалеку. Отой другий дивізіон, у якому виступали торік, був для нас нелегким випробовуванням. Більше можу сказати: такі команди, як «Кремінь» і «Черкаський Дніпро» не загубилися б у сильнішому чемпіонаті. Пригадую, тоді була серйозна конкуренція за підвищення в класі.

 

Щодо нинішнього етапу: ми б’ємося за кожне очко. Нам тут цікаво. Зізнаюсь, навіть у турнірну таблицю ще не дивився. Я слідкую за тим, щоби наша команда прогресувала, демонструючи видовищний футбол. «Сталь» грає для людей, щоби вони приходили на стадіон. А результати… Сьогодні можна бути на другому місці, а потім — на десятому. Такий футбол. Знаєте, чим мені подобається перша ліга? Нині немає прохідних матчів, кожний поєдинок — на вагу золота.

 

— Судячи з результатів, випливає, що «сталевари» плідно підготувалися до першості?

— Наш колектив формувався, зважаючи на сьогоднішні потреби. Також варто зрозуміти, що, піднімаючись угору, перед нами не стояло завдання — кров із носа підвищитись у класі. Нам це вдалося, тому намагаємося скористатись отриманим шансом. Хоча не знаю, як воно далі складеться для нас. Давайте підсумки проведеної роботи підбивати 17 листопада, коли завершиться перше коло.

 

— Якщо говорити винятково про гру: чи задоволені побаченим у виконанні підопічних?

— Є дуже багато моментів, над якими ще потрібно працювати. За рахунок самовіддачі та бажання футболістів, бачу, що команда виросла. Вони змогли перелаштуватися на вищий рівень.

 

— На вашу думку, про що свідчать результати «Сталі», котрі щотуру чергуються з перемоги на нічию та навпаки?

— Якби поразки та перемоги чергувалися, тоді можна би було говорити про відсутність стабільності. Можете пересвідчитись, проглянувши відео з наших матчів: ми завжди граємо заради перемоги. Просто не залітає м’яч у сітку, розумієте? Із одного метра чи в порожні — все одно повз ворота. Особливо це було помітно в двобої з «Полтавою» (0:0), яку мали рознести ще в першому таймі — 4:0. Хоча, натомість, відзначу, що в наступні 45 хвилин могли заслужено поступитися — 0:2. Отож потрібно працювати над реалізацією, проте не хочеться на цьому зациклюватися. Гравці завжди виконують потрібний обсяг роботи. Сподіваюсь, удасться вдома потішити вболівальників у наступній грі із «Зіркою».

 

— Із чим пов’язані проблеми з реалізацією? Виконавська майстерність «кульгає» чи просто безталання?

— Психологія! Якби наші нападники неправильно бігли, відкривались… Але ж ні — все правильно роб­лять. Просто не можуть завершити подачу чи реалізувати створену партнерами нагоду. Утім, не варто робити із цього горе. Це приходить із досвідом.

 

— Вочевидь, проводите спеціальні бесіди із цього приводу?

— Така наша тренерська робота. Ви ж берете інтерв’ю, а не інспектуєте мої обов’язки.

 

— Ваш колега з «Гірника» Геннадій Приходько після звітного туру, м’яко кажучи, заявив, що очікував у першій лізі кращого суддівства.

— Найперше, скажу, що товаришую з Геннадієм Миколайовичем. Що стосується Феміди, відзначу, що з нашим підвищенням у класі арбітраж став значно вищого класу. Це — як на мене.

 

«Гадаю, завершимо футбольний рік у чільній десятці»

 

— Отож проблем у цій площині годі шукати?

— Ні, помилки іноді трапляються. До прикладу, грали на виїзді в Комсомольську: видно, що симпатія судді була на боці «Гірника-Спорту». Хоча, разом із цим, не можу сказати, що арбітраж був дуже упередженим.

 

Знаєте, нині взагалі важко грати у футбол. Завдячуючи нашому керівництву, нам виділяють кошти, тож команда продовжує існування.

 

— Яким чином ситуація в краї­ні впливає на дніпродзержинський ФК?

— Я ж кажу, завдяки зусиллям наших функціонерів, у нас є можливість виступати та їхати на гостьові матчі. Своєчасно отримаємо зарплатню, що нині дуже важливо. Якщо в такий скрутний час люди приходять на стадіон, значить нам удається грати у футбол.

 

— Далі — неприємна тема, пов’язана із зустріччю в першос­ті з алчевською «Сталлю». Чому відмовили однойменній команді піти назустріч, зігравши вдома?

— Давайте так: є чинний регламент, якого необхідно притримуватися. Знаю, що Центральною Радою ПФЛ було ухвалене рішення: якщо алчевці хочуть брати участь у чемпіонаті, вони повинні проводити поєдинки на нейтральному полі. Тепер же вони хочуть перевернути все з ніг на голову. Давайте будемо дивитися реально на очевидні речі: грати 15 матчів на виїзді, а потім стільки ж удома — це маячня. Колись бачили щось схоже? Отож.

 

Ніхто не змушував «Сталь» (Алчевськ) грати в лізі. Більше того, ось ви кажете, що ми не пішли назустріч, але ніхто не згадує, що ми нашому супернику запропонували наше безкоштовне поле. До того ж, на нас лягали би витрати за проживання. Утім, вони мали грати в Дніпродзержинську як господарі стадіону. Із нашого боку було запропоновано все, щоби піти їм назустріч. Я вважаю, що ми вчинили правильно. Вони мають кошти, щоби тренуватись у Карлівці, чому не можна було приїхати до нас і нормально готуватися до гри?

 

Загалом, я поважаю «Сталь» (Алчевськ). Перебуваю у хороших стосунках із їхнім тренером, Вадимом Плотниковим. Але є регламент і правила. Цього ніхто не відміняв.

 

— Ще один момент: спортдир алчевців Анатолій Волобуєв назвав ваших представників нефутбольними людьми.

— Знаєте, головне — працювати чесно. Нефутбольними людьми назвав нас Анатолій Іванович?.. Кожна людина, коли виходить не по-їхньому, намагається образити інших. Я переконаний, що в нас працюють винятково футбольні люди. Тим паче, що так, як живе наше керівництво футболом, далеко не кожний клуб може похизуватись.

 

Як мені відомо, пан Волобуєв не бачив свою команду чотири матчі, проте з’явився якраз на нашому поєдинку. Нехай він своєю командою займається, переймається проблемами колективу.

 

— Повернімося до вас. Які думки нуртують напередодні протистояння амбітній «Зірці», котра цими вихідними каменя на камені (5:1) не залишила від іще одного дебютанта — «Тернополя»?

— Грали з кіровоградцями на зборах. Отож знаємо, на що чекати. Хоча передня лінія нападу в них нині повністю змінилася — це я помітив у згаданій зустрічі з тернопільцями. Загалом, ми поважаємо «Зірку», проте не боїмось її. На мій погляд, команда Бузника — одна з найсильніших, якій ми будемо протистояти в першості. Отож чекаємо лідера у себе вдома. Думаю, що буде цікаво, тому раджу глядачам відвідати стадіон. Приємно, що знову будемо грати у центральному поєдинку туру, тож це — плюс нашим гравцям.

 

Ми за присутності рідних уболівальників не будемо грати на нічию. Ми може тому й вдома багато пропускаємо, що постійно атакуємо.

 

— На що розраховуєте цього сезону від підлеглих у контексті турнірної таблиці?

— Гадаю, завершимо футбольний рік у чільній десятці.

Украинский футбол