Алексей ПОЛЯНСКИЙ: «Из Шахтера ни с кем не говорил»

Півзахисник «Говерли» розповів, як опинився в другій лізі, та чому пішов із «Іллічівця».

 

Недавно низка спортивних вітчизняних видань повідомила про перехід Олексія Полянського до друголігового «Шахтаря-3». Певна річ, приїзд екс-гравця маріупольського «Іллічівця» до найнижчого професійного дивізіону став не тільки неочікуваним, а й дещо дивним. Олексію всього 28, тож про завершення кар’єри думати ще зарано. Відтак, причин погоджуватися на пониження у класі немає. Чим же керувався колись один із найперспективніших українських футболістів, переходячи до третьої команди «гірників»?

 

— Олексію, дещо дивно говорити з вами, як з футболістом, котрий представляє колектив другої ліги. Адже за міжсезонними чутками вас очікували щонайменш у клубах прем’єр-ліги, або ж навіть у зарубіжних чемпіо­натах. Чому ж опинилися в заявці «Шахтаря-3»?

— Насправді, дуже складно відповісти на ваше запитання. Справа в тому, що мені в клубі ніхто нічого не пояснював, а просто сказали, що тепер я гратиму за «Шахтар-3».

 

— Виходить так, що вас прос­то поставили перед фактом, і третя команда «гірників» виявилася єдиним варіантом продов­ження кар’єри?

— У мене чинний контракт із «Шахтарем», отож маю певні трудові зобов’язання перед цим клубом. Можливо, вже найближчим часом переїду до іншого колективу, але поки що виступатиму в другій лізі.

 

— Чому пішли з маріупольского «Іллічівця»? У вас закінчилася орендна угода?

— У Маріуполі виступав на правах оренди, яка була розрахована до кінця минулого сезону. На жаль, домовитися про подальшу спів­працю клуби не змогли, тож мені довелося повернутися до стану «гірників». А що трапилося далі, ви й самі чудово знаєте.

 

— Із кимось із керівництва донецького клубу спілкувалися? Можливо, мали розмову з Мірчою Луческу?

— Не було ніяких і ні з ким розмов. Я навіть нікого не бачив із керівництва.

 

— У міжсезоння активно ширилися чутки, що у ваших послугах зацікавлений одеський «Чорноморець», який начебто хотів підписати з вами повноцінний контракт. За деякою інформацією, ви проходили в Одесі оглядини, й тренерський штаб був вами повністю задоволений. Чому варіанту із «чорно-синіми» не судилося збутися?

— Тут усе доволі просто — клуби між собою не домовилися. Я справді перебував у Одесі на оглядинах, мене хотіли підписати, але остаточне рішення ухвалював «Шахтар». Що там саме трапилося, не знаю, але можливість перейти до стану «моряків» справді мала місце.

 

— Олексію, поки трансферне вікно в Україні ще відкрите, можливо, задумувалися про перехід до закордонних чемпіо­натів? Скажімо, скромніших, але стабільних (за зар­платною відомістю) чемпіонатів Польщі, Білорусі, Азербайджану тощо. Наприк­лад, добре відомі вам за виступами в УПЛ Сергій Пилипчук і Кирило Петров перебралися до Польщі, та, судячи з їхніх чисельних інтерв’ю, про свій вибір вони не жалкують!

— Щиро кажучи, варіант із закордоном навіть не розглядав. Мені в клубі сказали, що най-

ближчими днями мають підшукати мені новий колектив. Тому поки вичікую.

 

— А у вас свого агента немає, котрий би займався вашим працевлаштуванням?

— Ні, моїм працевлаштуванням займається донецький «Шахтар».

 

— Із наставником «Шахтатаря-3» Валерієм Рудаковим спілкуєтеся?

— Постійно спілкуюся, зреш­тою, з Валерієм Вікторовичем давно знайомий. Можу сказати, що у «Шахтарі-3» підтримую форму, тренуюся. Усе, як в інших колективах, тільки тут суціль одна молодь.

 

— І як почуваєтеся в компанії вчорашніх школярів?

— Незвично, звісно, але що поробиш. Потрібно виходити із ситуації. Якщо я хочу й надалі грати на серйозному рівні, пот­рібно пристосовуватися до нових умов. Якщо для цього потрібно тренуватися з молоддю, значить буду працювати з ними. Власне, у цьому немає нічого страшного, голов­не — тримати себе у формі, й сподіватися, що «гірники» таки визначаться з моїм питанням.

 

— Зовсім недавно в Інтернеті промайнула інформація, що з дня на день ви станете гравцем ужгородської «Говерли». Наскільки ця інформація відповідає дійсності?

— Із колективом В’ячеслава Грозного справді відбуваються тісні переговори, але поки про мій перехід до стану ужгородців говорити зарано. Подивимося, яких домовленостей вдасться досягнути клубам. Можливо, я й справді скоро поповню стан «Говерли».

Украинский футбол