Невероятный финиш Риккардо в Венгрии!

Пилот Red Bull за три круга до финиша опередил Алонсо и Хэмилтона, выиграв самую крутую гонку сезона

27 июля 2014, 17:07 | Обновлено 27 июля 2014, 19:38

7837

Етап в Угорщині традиційно передує великій літній перерві в чемпіонаті, тож усі команди прагнули якнайкраще провести уїк-енд і з гарним настроєм піти в обов’язкову для всіх відпустку. От тільки для цього треба було справитися з усіма складнощами як самої траси, так і місцевої погоди, що традиційно безжалісно випробовує пілотів своєю спекою. Та цього разу додався також і фактор недільного дощу, який прогнозували синоптики заздалегідь.

Тим не менше, суха, сонячна спекотна погода протягом п’ятниці-неділі спонукала усі команди ретельно працювати над пошуком оптимальних налаштувань машини в умовах, коли стан траси постійно змінювався від брудної запилюженої до оптимально прогумованої. В п’ятницю пілоти скаржилися на шини Medium, які не забезпечували бажаного ними рівня зчеплення й машини часто вилітали з траси, а от з комплектами Soft жодних проблем не було.

На Хунгароринзі значення кваліфікації має якщо не вирішальну роль, то досить вагому (навіть не зважаючи на те, що за останні 10 років володар поулу перемагав тричі й усі рази ним був Льюіс Хемілтон), тож боротьба головних претендентів на титул за угорський поул було однією з найбільших інтриг кваліфікації. На жаль, як і тиждень тому в Хоккенхаймі інтрига вмерла ще в Q1 разом із черговою поламкою W05 Хемілтона, якому команда змушена була в підсумку змінити шасі, тож британець стартував з піт-лейн, де компанію йому склав Кевін Магнуссен, який помилившись в фінальній кваліфікації також розбив машину і також отримав нове шасі, а разом із ним і нову коробку передач.

За таких обставин цілком прогнозовано поул дістався Ніко Росбергу, а разом із цим і прекрасні шанси ще більше відірватися від напарника в особистому заліку чемпіонату, причому раніше німець тут вище четвертого місця не кваліфікувався, як і не фінішував. Компанію Ніко на першому ряді склав Феттель, який випередив Боттаса з Ріккардо. Ще одним тактичним провалом «відзначилися» в Ferrari, коли Ряйкконена не випустили на швидке коло на Soft і фін не пройшов навіть до другого сегменту, в той час як Алонсо в парі з Массою опинився на третьому ряді на старті.

За сорок п’ять хвилин до старту над автодромом таки пішов дощ, про високу ймовірність якого всі знали ще за кілька днів. Мокрий асфальт Хунгарогингу став гарантією неймовірного видовища й інтриги в гонці, принаймні, попередні дві гонки за перемінної погоди відзначилися саме цим і тут уже час був звернути увагу на Дженсона Баттона, який як ніхто уміє приймати нестандартні, ризиковані й при цьому правильні рішення про час заїзду в бокси та гуму, яку треба поставити.

Цілком зрозуміло, що за таких погодних обставин усі без винятку машини як на стартовому полі, так і на піт-лейн, були взуті у проміжні шини. На коло прогріву через проблеми з двигуном не зумів піти Квят, тож машину росіянина механіки заштовхали на піт-лейн в компанію Магнуссену з Хемілтоном.

Попри вологу трасу на першому колі пілоти уникли непотрібної штовханини й аварій: Росберг зберіг лідерство й почав дуже серйозно відриватися від решти пелотону, на друге місце тим часом зумів вискочити Валттері Боттас, а Феттель спочатку програв боротьбу ще й Алонсо, але на середині дебютного кола зумів повернути собі третю позицію. Наприкінці ж пелотону Льюіс Хемілтон переоцінив можливості холодних гальм на власній W05 і вилетів у 2-му повороті, зачепивши огорожу переднім крилом, проте для британця все обійшлося легким переляком і він зумів продовжити боротьбу.

Траса особливо її гоночна траєкторія поступово, але нерівномірно підсихала – місцями вже було зовсім сухо, а от деякі повороти залишалися помітно вологими. За таких умов гонка йшла добре відомим шляхом, який не передбачав навіть найменшого натяку на інтригу – Росберг штампував одне швидке коло за наступним, часом при цьому дозволяв собі помилятися при проходженні поворотів, та його відрив від пари Боттас – Феттель (в якій німець був швидшим, проте нічого не міг вдіяти на прямих проти мотору Mercedes) ріс, намов на дріжджах: 5,7 сек. після трьох кіл; 8,8 сек. після п’яти.

Гонка повільно котилася на рейках домінування Mercedes, адже Льіюс попри виліт стрімко наздоганяв й обганяв своїх опонентів, аж тут на радість для всіх, хто не вболіває за Росберга або Mercedes стався перший «сюрприз» – на восьмому витку гонки Маркус Еріксон помилився на виході з третього повороту й розбив свій Caterham. На трасі з’явився автомобіль безпеки, який чітко зловив лідера, а в цей час велика група пілотів починаючи з Баттона, який їхав п’ятим одразу ж пірнула в бокси за новою гумою. Цього було достатньо для того, аби коли Росберг наступного кола також відвідав механіків, лідерство захопив Даніель Ріккардо.

Проте найбільш ризикований хід зробили пілоти McLaren, зробивши ставку на поновлення дощу й просто змінили один комплект Intermediate на інший Баттону, а Магнуссена взагалі залишили на трасі в той час як решта пілотів повзували сліки. Команда ризикувала отримати все або нічого.

Коли Бернд Майландер уже збирався завершувати свою місію з надання темпу пелотону й готовий був повернутися на піт-лейн Ромен Грожан, у все тому ж третьому повороті як й Еріксон, примудрився розбити свій Lotus, тож автомобіль безпеки затримався на трасі ще на три кола. Та після них було дано рестарт гонки: Баттон одразу ж обігнав Ріккардо, очоливши гонку. Проте насправді ця дуель мала ефект Піррової перемоги, бо ставка McLaren на дощ себе не виправдала – траса підсихала й машини на сліках їхали швидше, тож проїхавши два кола після рестарту Баттон з Магнуссеном звернули в бокси за «сухою» гумою, а Ріккардо повернув собі лідерство.

Ще в режимі автомобіля безпеки з’явився димок із задніх гальм на машині Росберга, інженер якого порадив змістити баланс на передні, проте короткостроковий ефект позитивним для німця аж ніяк не був. Ніко почергово обігнали Магнуссен (ще до свого піт-стопа), Алонсо та Вернь, а позаду вже маячили Феттель і Хемілтон!

Ніко Хюлькенбергу, який до цього уїк-енду незмінно фінішував в очках на кожній гонці, підклав свиню Перес, вибивши напарника з траси. Перший у сезоні схід звісно сам по собі факт неприємний та найприкріше, що спричинений він був власним напарником по команді, який пізніше про себе ще гучно нагадає.

А на трасі тим часом продовжував лідирувати Ріккардо, поступово від’їжджаючи від Масси й Алонсо, та найцікавішою була боротьба у квартеті Вернь – Росберг – Феттель – Хемілтон. Жан-Ерік стримував Ніко, який нічого не міг зробити з французом, от тільки складно сказати чи це були наслідки проблем із гальмами, чи це Вернь був настільки переконливим. Самого ж Росберга намагався пройти Феттель, який активно напосідав постійно відбиваючись від спроб Хемілтона опинитися сам-на-сам із головним суперником за титул. Жан-Ерік був єдиним у цій групі пілотом, який не мав можливості використовувати DRS на двох прямих, проте це не заважало йому утримуватися попереду.

Вдруге за гонку про себе нагадав Чеко Перес, розбивши машину на головній прямій й рясно вкривши трасу карбоновими уламками. Чарлі Уайтінгу нічого не залишалося зробити, як знову вивести на трасу машину безпеки. І вкотре тактична боротьба дала про себе знати: в бокси поїхали Ріккардо, Масса та Боттас, причому якщо в Red Bull механіки поставили м’які шини, то пілоти Williams отримали середню гуму. Пелотон очолив Алонсо, а боротьба стратегій тільки загострилася.

Після рестарту Фернандо упевнено продовжив лідирувати, а Вернь утримував позаду себе групу з Росберга, Феттеля, Хемілтона й Ріккардо, який після другого піт-стопу мав значно свіжішу гуму. Зрештою Ніко так нічого й не зумів зробити з Toro Rosso Жана-Еріка та звернув у бокси, майже одночасно із цим Хемілтон пройшов Феттеля а колом пізніше й Верня, наочно продемонструвавши насамперед напарнику як необхідно діяти в такій ситуації. Чинний чемпіон ледве не повторив долю Переса так само помилившись на виході з останнього повороту, проте Себастіан зумів уникнути руйнівної для машини зустрічі зі стіною, просто втративши на цьому дорогоцінний як для такої гонки час.

Після другого піт-стопу Хемілтона на трасі ситуація знову пожвавилася, адже британець, опинившись на третій позиції, вперше за гонку їхав попереду Росберга – команда розвела пілотів на різну тактику. Якщо Льюіс на шинах Medium їхав до кінця гонки, то Ніко мав ще раз спинятися в боксах. Їдучи на Soft німець досить швидко зумів наздогнати напарника, а от далі справи не задалися – Росберг просив команду попередити напарника, про їх різну тактику й прохання пропустити його, та Хемілтон вказівки команди спочатку пропускав повз вуха, а потім і взагалі заявив, що просто так пропускати Ніко не збирається. Слід сказати, що й сам Росберг якби хотів міг би бути більш наполегливим, адже вимагати від напарника пропуску, коли відстаєш на 0,7 – 1,0 сек., це не найкраща позиція, треба було під’їхати ближче й бути більш наполегливим, ніж просити команду по радіо вплинути на Льюіса. Чим більше розмовляв Ніко, тим більше від нього відривався Льюіс.

За 15 кіл до фінішу свій третій піт-стоп провів лідер гонки Ріккардо – австралієць повернувся на трасу четвертим, проте після зупинки Росберга став уже третім і швидко почав скорочувати відставання від пари Алонсо – Хемілтон, в якій британець був швидшим.

Вирішальну роль у протистоянні мав зіграти шинний фактор та концентрація й безпомилкова їзда пілотів. Алонсо їхав на Soft, але вже дуже зношеному, у Хемілтона був Medium, що проїхав лише на три кола менше, тож вагомої переваги Льюіс не мав. Навіть на прямих в зоні DRS британець не мав шансів обійти трохи повільнішу Ferrari іспанця. Поки тривала позиційна боротьба між колишніми напарниками ще по McLaren, до пари Алонсо – Хемілтон зумів під’їхати Ріккардо. Тут ребус став іще більш заплутаним – австралієць мав шини у відмінному стані, проте потужності двигуна явно не вистачало в боротьбі з Льюісом, який все ніяк не міг здолати спротив Фернандо. Семимильними кроками до трійки лідерів наближався Росберг – Ніко за рахунок блідого темпу Алонсо відігравав по 2-3 секунди з кола й ставало зрозуміло, що на останньому-передостанньому колах він опиниться на відстані атаки.

Розв’язка пройшла у два етапи: спочатку на 67-му колі Ріккардо зумів пройти Хемілтона, а на наступному витку очолив гонку, обігнавши й Алонсо! Даніель без проблем на свіжій гумі відірвався на безпечну відстань від Алонсо, якого продовжував пресингувати Хемілтон. Зрештою на передостанньому колі Льюіса таки наздогнав Росберг і тепер британець мав не стільки змагатися з Фернандо, скільки оборонятися від атак напарника – в їх боротьбі кожне очко може стати вирішальним, тож Льюіс доклав усіх зусиль, аби не пропустити Ніко. В другому повороті останнього кола, відбиваючи атаку, Хемілтон навіть примусив Росберга виїхати за межі траси. Завдяки цьому маневру Алонсо убезпечив свою другу позицію, Льюіс зберіг третю, а Ніко – попри старт з поула, так і не зумів піднятися вище четвертого місця на фініші в Угорщині.

Даніель Ріккардо вдруге в сезоні здобув перемогу – він так і залишається єдиним пілотом, який переміг Mercedes, та якщо в Канаді цьому сприяли технічні проблеми на обох «срібних стрілах», то тепер австралієць тріумфує без жодних «але»! Стартувавши з піт-лейн та все-одно опинившись на подіумі Хемілтон зайвий раз довів наскільки цьогорічний Mercedes є швидшим та кращим за машини інших команд. Льюіс попри невдачу в кваліфікації зумів не просто мінімізувати втрати, а й навіть відіграв 3 очка у Росберга – хто б міг про таке подумати ще перед стартом гонки?!

Друге місце Алонсо та шосте Ряйкконена – стали найкращим результатом команди цього сезону, що дозволило Ferrari повернутися на третю сходинку Кубку конструкторів у боротьбі з Williams, шинна тактика якої сьогодні явно була невдалою. Авантюра ж McLaren з проміжними шинами під час першого виїзду машини безпеки коштувала команді чимало втрачених очок – Баттон зумів фінішувати лише 10-м, а Магнуссен взагалі залишився без очок. Ризик інколи себе не виправдовує, проте не можна не подякувати Дженсону з Кевіном за те, що не побоялися ризикнути.

Інтрига в боротьбі за чемпіонський титул продовжує залишатися гострою, а на всіх нас чекає велика серпнева перерва – Спа прийме бельгійський етап за чотири тижні!

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua

Гран Прі Угорщини

	Пілот	Команда	Час	Піт
1.	Д. Ріккардо	Red Bull	1:53:05.058	3
2.	Ф. Алонсо	Ferrari	+ 5.225	2
3.	Л. Хемілтон	Mercedes	+ 5.857	2
4.	Н. Росберг	Mercedes	+ 6.361	3
5.	Ф. Масса	Williams	+ 29.841	3
6.	К. Ряйкконен	Ferrari	+ 31.491	2
7.	С. Феттель	Red Bull	+ 40.964	2
8.	В. Боттас	Williams	+ 41.344	3
9.	Ж.-Е. Вернь	Toro Rosso	+ 58.527	2
10.	Дж. Баттон	McLaren	+ 1:07.280	3
11.	А. Сутіл	Sauber	+ 1:08.169	2
12.	К. Магнуссен	McLaren	+ 1:18.465	2
13.	П. Мальдонадо	Lotus	+ 1:24.024	3
14.	Д. Квят	Toro Rosso	+ 1 коло	2
15.	Ж. Б’янкі	Marussia	+ 1 коло	3
16.	М. Чілтон	Marussia	+ 1 коло	2

Найшвидше коло гонки: Ніко Росберг, Mercedes – 1:25.724 (64-те коло)

Не фінішували:

Е. Гутьєррес	Sauber	33 коло	MGU-K
К. Кобаясі	Caterham	25 коло	паливна система
С. Перес	Force India	23 коло	аварія
Н. Хюлькенберг	Force India	15 коло	аварія
Р. Грожан	Lotus	11 коло	аварія
М. Еріксон	Caterham	8 коло	аварія

Особистий залік після 11-ти етапів

1.	Н. Росберг	Mercedes AMG	202
2.	Л. Хемілтон	Mercedes AMG	191
3.	Д. Ріккардо	Red Bull Racing	131
4.	Ф. Алонсо	Scuderia Ferrari	115
5.	В. Боттас	Williams Martini Racing	95
6.	С. Феттель	Red Bull Racing	88
7.	Н. Хюлькенберг	Sahara Force India F1 Team	69
8.	Дж. Баттон	McLaren Mercedes	60
9.	Ф. Масса	Williams Martini Racing	40
10.	К. Магнуссен	McLaren Mercedes	37
11.	С. Перес	Sahara Force India F1 Team	29
12.	К. Ряйкконен	Scuderia Ferrari	27
13.	Ж.-Е. Вернь	Scuderia Toro Rosso	11
14.	Р. Грожан	Lotus F1 Team	8
15.	Д. Квят	Scuderia Toro Rosso	6
16.	Ж. Б’янкі	Marussia F1 Team	2

Кубок конструкторів

1.	Mercedes AMG	Mercedes	393
2.	Red Bull Racing	Renault	219
3.	Scuderia Ferrari	Ferrari	142
4.	Williams Martini Racing	Mercedes	135
5.	Sahara Force India F1 Team	Mercedes	98
6.	McLaren Mercedes	Mercedes	97
7.	Scuderia Toro Rosso	Renault	17
8.	Lotus F1 Team	Renault	8
9.	Marussia F1 Team	Renault	2