А.ШУФРИЧ: «Нет команд, которые Говерле не под силу обыграть»

Оскільки футболістам «Говерли» заборонено спілкуватися з пресою, віддуватися доводиться віце-президенту клубу. Власне, з цього й розпочали…

— Ми в доволі складній ситуації. Відповідно, часто виникають випадки, коли гравці не можуть повною мірою контролювати свої емоції. Отож ця заборона допоможе кожному більше сконцентруватися на грі, ніж думати про те, що можна говорити, а що — ні, — почав розмову Олександр Шуфрич.

— В одному з інтерв’ю Олександр Севидов повідомив, що у випадку відсутності перемоги з «Іллічівцем» можна буде, так би мовити, «зливати воду». Як ви оціните ситуацію?
— Мене завжди дивували люди, які намагаються аналізувати чемпіонат, при цьому навіть не зазираючи в турнірну таблицю. Ті, хто дружить із математикою, розуміють, за рахунок чого можна компенсувати дев’ять залікових пунктів одставання. Ось якби програли, тоді, згоден, могли би «сушити весла».

— Чи сприяє список наступних суперників («Таврія», два «Металурги» та «Арсенал») тому, щоби почати нарешті перемагати?
— Стовідсотково. Не люблю говорити наперед, але якщо вводити таке поняття, як графік набору очок, то саме на цьому відтинку турнірної дистанції підібралися саме ті суперники, які входять до категорії, з якими ці самі залікові пункти треба брати. Немає команд, які нам не під силу обіграти. Навіть донецький «Металург». Звісно, виїзд буде складним, але тим не менш варто згадати поєдинок першого кола. Удома ми переграли їх абсолютно по ділу. І це все відбулося тоді, коли команда була менш зіграною, перебувала, так би мовити, в гіршій бойовій готовності. Усе залежить лише від нас.

— Одвічна тема арбітражу. Після суботньої зустрічі, так розумію, до Максима Чертоляса претензій не було…
— Думаю, людина не самовбивця. Якби Чертоляс помилився в будь-який бік, то це би вплинуло не лиш на його стосунки з якимось конкретним клубом, а й із усією футбольною громадськістю. Тому й відпрацював без запитань. Але ми не беремо своїх слів назад. Незрозумілим є саме призначення цієї людини після того, що сталося в першому колі. Цим кроком просто було підставлено як самого арбітра, так і нас.

— У матчі з «Іллічівцем» сталося доволі резонансне вилучення. Розібралися вже з цією ситуацією?
— Відповідальність за таке (Володимир Лисенко вдарив під час зустрічі Мірко Райчевича. — Ю. О.) повинен нести весь клуб, не лиш окремі персонажі. Це недопрацювання, яке починається з керівництва і завершується безпосередньо гравцем, який так учинив. Проте як саме ми вийшли із ситуації, нехай залишиться нашою родинною таємницею: за межі клубу виносити це не вважаю за потрібне.

— І на останок: не можу не поцікавитися ситуацією з Давидом Одонкором. Коли слід очікувати німця на полі, та й чи взагалі він повернеться?
— Скоро будуть два спарених домашніх матчі (27 квітня та 4 травня проти «Арсеналу» та «Карпат». — Ю. О.). Отож сподіваюся, Давид буде готовий взяти в них участь. Нині він лікується в Німеччині. У нього доволі специфічні нюанси щодо відновлення та, на жаль, Ужгород (навіть не завжди Київ) не може запропонувати всіх умов для лікування.

Юрій ОРОС, «Український футбол»