КОВАЛЬЧИК: «Психологічно дуже важко втримуватися на 1 місці»

Гравець «ЛТК» Олександр Стрілець:

- Важко сказати, чи результат по грі, про це не мені судити. Сьогодні фортуна більше посміхнулась нам. Забив би Віталій Танський гол за рахунку 2:3, а не влучив би в поперечину, і хтозна, можливо, все б склалося по іншому. Але ми перемогли і це найголовніше. Ніякої таємниці немає в цьому, що ми в п’яти матчах здобули 4 перемоги. Перед нами на кожну гру стоїть завдання перемагати, а там вже як вийде. Сьогодні нам це вдалося. Ми всією командою задоволені таким результатом.

Не можу говорити про слабкі сторони «Кардиналу», адже, на мою думку, їх немає. Згадайте хоча б попередній сезон, коли ми в Рівному двічі поступилися. Тоді можна запитати, в чому наша слабкість. Але сьогодні ми приїхали в Рівне і довели, що можемо перемагати навіть тут. А так «Кардинал» – команда не подарунок. Всі хлопці молодці, багато грає досвідчених футболістів.

Якщо не брати до уваги фортуну, то, можливо, ми в сьогоднішньому матчі більше віддалися грі. А взагалі це футбол, і дуже складно пояснити, чому та чи інша команда перемагає, чи програє. Нам повезло, і ми напевно більше жадали перемоги.

Головний тренер «ЛТК» Роман Ковальчик:

- Перш за все, хотів би подякувати вболівальникам за хорошу підтримку. Вони вболівали за обидві команди і я думаю, що другий тайм для них був цікавий. Перший був дещо млявий. Тактично скованою була команда «Кардинал». Те, що мої хлопці були такими, то це через молодість. На них тисне результат і чисто психологічно їм дуже важко втримуватися на першому місці. Включається цей фактор і їм важко розбігатися. А ось у другому таймі вони вже побігли, почали рухатися, використовувати наші домашні заготовки. Щось виходило, щось ні. Але ігровий цикл був такий – трохи більше на нашу сторону, і ми свої моменти реалізували. Ви також могли забити два стовідсоткові голи – дві стійки. Плюс досить непогано відстояв сьогодні Пітуля. Андрій після травми і майже тиждень не тренувався, але сьогодні ми його поставили. Так сталося, що в нас обидва воротарі травмовані.

Дякую своїй команді. Молодці, що вчаться бути нагорі. Це дуже важко, повірте мені, хлопці ще молоді , вони на такому рівні і на такому місці ще ніколи не були, ніколи не втримувалися. І я їм кажу вилізти нагору легко, а ось втриматися набагато складніше. Мені здається перемога сьогодні заслужена. Хоча гра складалася так, що могла бути нічия, або навіть ми могли програти.

- Коли ви відчули, що перемога буде за вами?
- За рахунку 3:0 на нашу користь.

- За рахунок яких складових «ЛТК» вдалося перемогти?
- Завдяки командним тактичним діям. Поки що найголовна наша помилка в цьому сезоні – підготовка до гри з «Енергією». У цій грі ми програли. Але скоріш ми не грали, а просто віддали гру. І добре, що в сьогоднішньому матчі в грі моїх підопічних було помітно бажання, десь трошки я вже із ними розібрався, як на це впливати. Хоча футболісти – народ веселий і з ними дуже важко вгадати, десь мотивувати. А тут головне була мотивація. Тактично вже десь більш-менш гру награно. Футболісти знали, що робити на майданчику. Ми розібрали ігри і таке інше. І добре, що в них сьогодні було бажання.

- Які завдання на сезон?
- Потрапити до плей-офф і звичайно до фінальної частини Кубку України, який цього року буде проходити в нас у Луганську. Тому звісно, що ми хочемо туди попасти. Найближчого вівторку в Луганську президент нашого клубу Юрій Шацький відкриватиме наш новий зал. Взагалі хочу висловити велику подяку нашому президенту клубу – це велика людина, яка для міні-футболу робить стільки… Ну просто молодець. Цей новий зал мені настільки приємний, що я вже не граю років дванадцять, але з радістю вийшов би на той майданчик і почав би грати. Звичайно, що я вже не зможу. Але зал дуже компактний з чисто футзальним майданчиком, і дай Бог, щоб цей зал був для нас вдалим. Але загалом, як би там не було, ми будемо старатися і грати в ньому.

- У попередньому чемпіонаті Андрій Пітуля грав у нашій команді і провів сезон не досить впевнено. У багатьох матчах у нього були провали в грі. А ось у «ЛТК» він один із лідерів команди, досить впевнено себе почуває. Завдяки чому це сталося, що змінилося?
- За рахунок того, що людина напевно зробила правильний аналіз. Коли два місяці тому Андрій Пітуля прийшов до нас, він настільки почав серйозно працювати, що я навіть намагався його зупинити. Андрій переходив ті режими, які нам були потрібні при роботі. Але він зціпивши зуби працював. Йому було дуже важко, проте він себе примусив працювати. Андрій Пітуля хоче грати в футбол, знову тренується, живе колективом. І, на мій погляд, що в нас такий колектив, в якому Пітуля отримав трохи більше впевненості, тому що він трошки старше за інших. І я думаю, що це все, напевно, його підтягнуло. Дай Бог, що б тільки травм не було, а так із ним проблем ніяких немає.

- Хто з гравців обох команд, найбільше був помітний в сьогоднішній грі?
- Досить добре в господарів сьогодні зіграв Дєнюжкін і завжди несе небезпеку супернику гра Піддубного. На даному етапі два ключових гравці в «Кардиналі», навколо них все і крутиться. Проте ми це якраз і розбирали під час підготовки до гри. Стосовно моєї команди, то в нас таких індивідуально виражених гравців нема. Тому когось виділити? Усі старалися, просто в когось вийшло це краще, в когось гірше. Мікропомилки були, а так загалом молодці. Усі зіграли гарно, а про їхні помилки я їм розкажу.

Головний тренер МФК «Кардинал-Рівне» Сергій Піддубний:

- Згідний із Романом Ковальчиком у тому, що його команда сьогодні тактично переграла нас. Зазвичай вони пресингують, намагаються перебігати нас. А ось сьогодні вони зіграли дуже строго і вижали зі стандартів по максимуму. Я не можу сказати, що в нас слабко зіграв воротар, не виручив команду. Але що в них було? Два стандарти нам забили і раз на контратаці нас підловили, вихід був два в один.

А ось на рахунок бажання, то тут можна посперечатися, адже зрозуміло, що ми грали на перемогу, хотіли виграти. Але потрібно забивати голи, а ми не забиваємо – це стара наша хвороба. Окрім того, ще й фортуна відвернулася від нас. Скажу так, що фортуна і «Кардинал» – це зовсім дві різні речі. Але фортуна, фортуною, а голи треба забивати. Якщо ми не будемо реалізовувати такі моменти, такі, як вихід один в один, чи два в один, коли не влучати у порожні ворота – це вже брак майстерності. Багато в грі огріхів, які забуваються тоді, коли хороша реалізація, а ось коли не забиваються голи – це вже явно кидається в очі. Я не скажу, що це незібраність. У мене сьогодні немає претензій до хлопців на рахунок незібраності, бажання перемогти, чи непоказаних бійцівських якостей. Я б скоріше це відніс до браку майстерності.

Ми розбирали гру цієї  команди на перегляді, їхні моменти, виконання ними стандартів. Так, у першому забитому м’ячі, скоріш майстерно зіграв Рось, аніж погано зіграли наші захисники. Паршиков його справді накривав, але він все одно забив. А це не так-то просто влучити в такій ситуації ще й у дальню дев’ятку. Значить у них є майстерні гравці, хоча вони й молоді. Але все залежить від того, як команда дозволяє грати супернику. Ми їм дозволили ці стандарти вижати, отже десь недопрацювали. А свої моменти ми навпаки не використали, лише пригадую два моменти в першому таймі, коли напевно важче було не забити, а ніж забити. І в порожні ворота не влучили, і вихід три в нуль не реалізували… Навіть не знаю, із чим це пов’язано. Для прикладу, коли ми виходили три в нуль – я, Маринюк і Бондар, і сказати, що нам не вистачає майстерності – це теж неправильно. Але щось не так, а чим пояснити це… Навіть не знаю. Десь не вистачає простого везіння. Наскільки мені вистачить терпіння – відповісти складно.

На відміну від попередніх матчів, сьогодні в першому таймі друга четвірка грала без змін. Так, як я бачив, не було потреби щось змінювати. Згодом Вершинін почав грішити неточними передачами, і я вирішив його замінити на Басича. А так, по грі, я не бачив потреби, щось змінювати.

Наприкінці матчу ми задіяли в грі п’ятого футболіста, роль якого виконував Танський. А вихід Вершиніна в цей час був пов’язаний із тим, що ми більш «лівоногого» шукаємо, а Олександр б’є з двох ніг, тому зараз ми пробували його. І потрібно зазначити, що гра з п’ятим гравцем нам вдавалася, тобто ми створили моменти, які повинні були реалізовувати, але ви бачили самі, що з цього вийшло. Можна сказати одне – це чи невезіння, чи все-таки брак майстерності. Будемо розбиратися, переглядати моменти, тобто працювати над помилками.

І все-таки, на мою думку, гра з п’ятим це скоріш футбольні судоми, коли потрібно рятуватися. Потрібно було все вирішувати протягом матчу. Ніщо не передвіщало, що «ЛТК» грала десь сильніше. Вони просто били м’яч, розраховуючи на боротьбу. Як такої особливої гри вони не показали, але це зіграло... Загалом, рахунок не по грі – це однозначно. Проте це нікого не цікавить – рахунок на табло. Потрібно тренуватися, щоб доводити, що ми не слабші.

Суперники втікають вперед і тепер їх наздоганяти дуже складно. Про це я попереджав гравців, що якщо зараз не набираємо очки, то потім складно наздоганяти. І не має значення, чи ми граємо дома, чи в гостях. Хоча, звичайно, вдома грати легше. Але сам зміст втрати, це те, що зараз ми внизу і тепер потрібно дивитися вверх та очікувати, коли хтось втратить очки... Це дуже важко. Ми самі себе заганяємо в яму.

Зараз буде в чемпіонаті перерва, і можна буде проаналізувати свою гру в чотирьох зіграних матчах. Самим малюнком гри команди я задоволений, але проблеми з реалізацією даються взнаки. Якщо не будемо забивати, то складно щось говорити. На рахунок паузи додам також, що на тиждень ми точно роз’їжджаємося, а може й на два. А там далі побачимо. Усе залежить від того, в якому стані збереться команда. Можливо, доведеться підтягувати фізичні кондиції. Будемо готуватися до гри з «Локомотивом» та «Ураганом».

Хоча не потрібно опускати руки. Звісно, що неприємно. Програли одну гру, зараз другу. Але потрібно йти до своєї філософії гри. Якщо гравці будуть виконувати все те, що від них хочуть, то, я думаю, що результат обов’язково буде. Все залежить від них. На тренуванні потрібно виконувати свою роботу, а в грі необхідно забивати голи. Адже моменти є, треба лише забивати голи. А нема голів – нема перемог. Тому нам є над чим працювати.

Юрій РАЧКОВСЬКИЙ