Любомир ВОВЧУК: «Ребята привыкают ко взрослому футболу»

На відміну від головної та молодіжної команд клубу, «Карпати-2» свої офіційні ігри в 2011 році вже завершили. У підсумку наша команда фінішувала на п’ятій позиції в чемпіонаті Прем’єр-ліги Львівської області. Окрім того, «зелено-білі» дійшли до півфінальної стадії у двох кубкових турнірах – Кубку Львівщини та обласному Кубку Ліги. Про оцінку виступів «Карпат-2» та особливості сезону-2011 розповів старший тренер команди Любомир Вовчук.

– Пане Любомире, яким є ваше загальне враження від сезону, що закінчився?
– На відміну від минулого, в цьому сезоні ми приймали участь у трьох турнірах – до чемпіонату та Кубка Львівщини додався Кубок Ліги області. Якщо давати загальну оцінку, то я вважаю, що сезон вийшов вдалим. Чемпіонат області ми закінчили на п’ятому місці, хоча могли зіграти й краще.

– І що ж цьому завадило?
– На те є певні причини. Нас випередили такі команди, як ФК «Куликів», «Карпати» з Кам’янки-Бузької, ФК «Самбір» та «Кар’єр» (Торчиновичі). Ці команди завжди на видноті не тільки в нашій області, а й в чемпіонаті України серед аматорів. Наприклад, той же «Самбір», який в обласній Прем’єр-лізі став лише третім, цього року взагалі дійшов до двох півфіналів – і в Кубку, і в чемпіонаті України. У кожній з цих чотирьох команд, як і в винниківському «Русі», який став шостим, грають достатньо кваліфіковані та досвідчені футболісти, за плечима яких досвід виступів у Вищій та Першій лігах чемпіонату України. Тому я вважаю, що п’яте місце – це для нас нормальний і цілком закономірний результат, як для молодої команди, де грають зовсім молоді хлопці віком 17–18 років. Перед початком чемпіонату я, між іншим, прогнозував, що ми повинні зайняти місце в п’ятірці – так воно й вийшло. Можливо, ми могли б виступи краще, однак одна з причин, що вплинула на кінцевий результат, це відсутність стабільного складу. Ми починали перше коло після зборів у Криму одним складом, але паралельно розпочався чемпіонат серед дублерів. А у нас з молодіжкою одна заявка на сезон, і наших шість-вісім хлопців попали у дублюючий склад. Тому ми не могли в повній мірі розраховувати на них, нам давали тих гравців, які не були потрібні дублю. А наші хлопці вийшли на провідні ролі у молодіжці. Ми, звичайно, все розуміємо і віддаємо перевагу старшим, тобто дублю – там і рівень вищий, і хлопцям цікавіше грати.

– Які матчі, на вашу думку, команда зіграла найкраще, а котрі вийшли провальними?
– Коли брати в загальному, то я б не сказав, що ми десь один матч провалили, а інший зіграли блискуче. Ми всю дистанцію пройшли більш-менш рівно за винятком двох ігор з «Карпатами» з Кам’янки-Бузької, коли ми поступились з великим рахунком – 0:6 та 0:3. Хоча, знаєте, з того, як ми грали в обох цих поєдинках, ми не заслуговували на поразки з таким рахунком. По грі ми не були аж настільки слабшими за суперника. Просто вони забили майже все, що створили. А ми, маючи не менше гольових моментів, так жодного разу і не змогли забити. Вважаю, що це трапилося в першу чергу через те, що хлопці дуже молоді і не мають досвіду, стабільності. От і вийшло, що пропустили м’яч, другий і десь «поплили». А решта ігор, за винятком двох-трьох, де мали місце суддівські помилки не на нашу користь, були на рівні як за якістю футболу, так і за результатом.

– У футболі результат значною мірою залежить від дій воротаря. Що скажете про гру кіперів вашої команди?
– В перших матчах сезону у воротах стояв Назар Лазарський. Однак він грав не надто впевнено, що призводило до помилок. Тому ми почали ставити Ігоря Нагірного, який перші декілька ігор відстояв зовсім не погано. Але потім і він теж почав робити багато помилок і в другому колі знову стояв Лазарський. Загалом претензій до нього по другій частині сезону в принципі немає. Щодо гравців інших амплуа, то я б не хотів конкретно називати імена, бо всі вони ще хлопці молоді, а в такому віці у них немає стабільності, але це нормальне явище, по-іншому просто не буває. Одну-дві гри хтось один зіграє краще – і бере на себе провідну роль у грі, а потім цю роль на себе бере вже хтось інший. Тому я не стану когось конкретно виділяти.

– Виступ у чемпіонаті області є достатньою мотивацією, аби проявити себе з якнайкращого боку?
– Знаєте, відверто кажучи, у тих хлопців, котрих нам дали з дубля, бо вони не потрапляли в молодіжці навіть у заявку, в їхніх очах вогник дещо згас, бо вони розраховували що будуть грати у першості України. Та в кінцевому результаті все залежить від рівня гри того чи іншого футболіста. Коли гравець навіть на рівні області демонструє хорошу гру, то звісно, його заберуть у дублюючий склад. Так що тут усе в руках самих гравців, все залежить від їхнього бажання і готовності наполегливо працювати на кожному тренуванні та повністю віддавати всі свої сили у грі.

– А загалом, як ви бачите, додають хлопці чи ні?
– Я вважаю, що додають. Я вже говорив, що у чемпіонаті області є непогані команди, де грають досвідчені футболісти, майже ветерани. В них є чому повчитися, і хлопці звикають до дорослого, жорсткого футболу. Це не йде в ніяке порівняння з тим, коли вони ще зовсім недавно, буквально кілька місяців тому, грали в юнацькій лізі. Тут усе швидше робиться і думається, тут зовсім інші швидкості, ніж у дитячому футболі, тому, звичайно, що вони добавляють.

– Чи достатньо хлопці отримують ігрової практики?
– Думаю, достатньо. Коли б був лише чемпіонат, то тоді матчів було б замало. Але ми грали в трьох турнірах і, звичайно, завдяки кубковим іграм, практики було значно більше. А коли були великі перерви, ми проводили контрольні спаринги. Утім, бажано все-таки, щоб у чемпіонаті області було команд більше. А кількість учасників у обласній Прем’єр-лізі можна збільшити за рахунок клубів тої ж таки Вищої ліги. Адже команди Соснівки, Сокаля, Золочева, Червонограда, Яворова цілком пристойного рівня. Я не розумію, чому вони не хочуть заявлятися в Прем’єр-лігу. Тим більше, що й інфраструктура у них непогана.

– У півфіналі Кубка області ви в першій грі виграли у гостях в Самборі (1:0). Але потім програли вдома (2:4), хоча після першого тайму вигравали 2:0.
– Справді, у «Самбора» першу гру ми виграли і показали в ній непоганий рівень. А другу гру, коли грали вдома, то в нас були серйозні кадрові проблеми – одні гравці пропускали через перебір карток, а дехто по хворобі. І так вийшло, що у нас задня лінія повністю складалась з хлопців 1994 року народження, які грали цього року за наших юнаків на першість області. Перший тайм вони ще протрималися. А в перерві «Самбір» провів кілька замін, підсилив гру і таки продавив наш захист.

– Подібна історія трапилася і в Кубку Ліги, коли ви в Кам’янці-Бузькій зіграли внічию 1:1, а потім вдома програли 1:2.
– Я завжди наголошував хлопцям, що не потрібно грати на утримання рахунку. Звичайно, потрібно тримати у голові рахунок, який нас влаштовує, але потрібно грати у свій футбол, який ми стараємося показувати. Так сталося, що у домашній грі, яка виявилася останньою офіційною в поточному році, цього зробити нам не вдалося. Щодо того матчу якраз хочу додати, що саме на нього вийшло багато тих хлопців, які не залучалися до молодіжної команди і ставлення у них до гри було не відповідне. Не знаю, може вони були ображені. В перерві ми з ними старалися поговорити жорсткіше і відповідно другий тайм був іншого рівня, але часу нам не вистачило. Встигли забити лише один м’яч, а треба було три.

– Які у вас зараз плани?
– Ми тренуємось, це дозволяє погода і є поля для тренувань. У відпустку йти ще зарано. Та й хлопці молоді, і це не є футбол найвищого рівня, де потрібно багато відпочивати. Не так багато було й ігор. Зараз ми їх не навантажуємо фізично, а працюємо на техніку, проводимо тактичні заняття. І плануємо проводити щотижня одну-дві товариських зустрічі.

Інформаційний центр ФК «Карпати»