Василь ФЕДОРИШИН: «Мiг купити авто ще у 18-рiчному вiцi»

Срiбний призер Олiмпiйських iгор волiє дiставатися будь-якого куточка України машиною, а не потягом

Лiдер збiрної України з вiльної боротьби Василь Федоришин першi заробленi грошi витратив не на придбання машини. Аж у 24 роки вiн уперше сiм за кермо власного автомобiля. Як признався срiбний призер Олiмпiади в Пекiнi кореспондентовi «Експресу », машину вiн придбав аж пiсля того, як вирiшив питання iз житлом.

-- Це не означає, що я не хотiв бути водiєм, -- переконує нас славетний спортсмен. -- Кожна людина мрiє про власний дiм, авто. Це стимулює добре заробляти. А щоб добре заробляти, слiд було перемагати.
За моєї юностi iномарок на наших дорогах не було. Найкрутiшi їздили «Волгами». I я мрiяв про «Волгу». Коли подорослiшав, то iномарки потiснили вiтчизнянi авта. Я почав мрiяти про добротну iмпортну машину.

-- I коли збулась ваша мрiя?
-- Я дуже довго зволiкав iз придбанням машини. Перше авто придбав 2005-го -- «Мазду-трiйку». Був на сьомому небi вiд щастя.

-- У 2005 роцi вам було вже 24...
-- Авжеж. Я мiг купити автомобiль ще у 18-рiчному вiцi. Постiйно вiдмовлявся. Постановив собi: спершу придбаю квартиру, а пiзнiше -- машину. I це притiм, що помешкання значно дорожчi за авта. Я мав грошi на машину. Мiг її купити. Однак не потрiбен шик, коли не маєш свого даху над головою. Зрештою, машина -- це додатковi витрати. Якщо хочеш придбати квартиру, то краще уникнути цих додаткових витрат.

-- Найбiльший гонорар ви заробили за здобуття «срiбла» на Олiмпiадi в Пекiнi -- близько 70 тисяч доларiв. Як Iгри змiнили ваше життя?
-- Нiяк. На той момент завдяки перемогам на мiжнароднiй аренi я вже купив помешкання у Києвi. Тут i живу зi сiм'єю. За останнi шiсть рокiв встиг змiнити чотири машини. Нинi роз'їжджаю «Лексусом». До речi, це авто я придбав на честь успiшного виступу на Олiмпiйських iграх.

-- Вiдчуваєте перевагу над iншими водiями, сидячи в «Лексусi»?
-- Так, переваги є. Але я стараюся не звертати на них увагу.

-- Як багато часу проводите за кермом?
-- Я не їжджу лише вулицями Києва, а всiєю країною. Треба менi дiстатися Харкова -- не їду на вокзал по квитки на потяг, а сiдаю за кермо i мчу на схiд. Найчастiше мiй маршрут -- зi столицi до рiдного Калуша. На вiдпочинок до Криму також їздимо машиною.
Ми виховуємо сина Сашка, якому в березнi сповниться два роки. Членами нашої родини можна також назвати двох песикiв. Коли їдемо до Криму, то їхнє мiсце -- на почесному задньому сидiннi.

-- Пiд час тривалої дороги є великий ризик порушити правила дорожнього руху...
-- Нi-нi. Я завжди дуже уважний за кермом. Пильно стежу за кожним знаком i нiколи не порушую правил. Маю спокiй, бо нашi даїшники нiколи не зупиняють.

Олег ЗУБАРУК

Источник Sport.ua
По теме:
Читайте нас в Telegram

ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ

Футбол | 06 мая 2024, 01:30 4

Орлы уступили команде «Фамаликау», оба гола были забиты после 70-й минуты