КУДРЯВЦЕВ: «Шанси Говерли на плей-офф дуже високі»

Впродовж минулого тижня усі бажаючі мали можливість на офіційному сайті БК «Говерла» задати свої запитання білоруському легіонеру нашого клубу Олександру Кудрявцеву. Пропонуємо вашій увазі найцікавіші, на думку Сашка, питання та відповіді...  
 
- Як ти оціниш шанси «Говерли» на потрапляння до плей-офф чемпіонату Суперліги?
- Гадаю, наші шанси досить високі. Якщо конкретніше, то вони дорівнюють 99,9 відсотків, що таки потрапимо туди. І ми зробимо все, що від нас залежатиме щоб так і трапилося.

- Хто на твою думку є лідером у основному складі БК «Говерла»?
- В нашому складі вистачає лідерів. Кожен може у певний момент взяти на себе лідируючі функції. Кожен може бути лідером, але не кожен хоче це робити.

- Айварас Кяушас нещодавно був призначений капітаном клубу. Як гадаєш, чи заслуговує він бути ним?
- Звісно ж, це дуже хороший вибір: не тільки на мою думку, а й усієї команди. Усі до Айвараса ставляться дуже позитивно і з відповідною повагою.

- Чи є у «Говерлі» гравці, з якими ти проводиш більше часу ніж з іншими?
- В «Говерлі» проводжу час практично з усіма однаково, тож ми досить часто збираємось. Зазвичай тільки Майк Фрейзер з нами збирається не так часто, він більше полюбляє побути вдома, «зависаючи» в інтернеті.

- Пригадай, який матч з твоєю участю запам’ятався найбільше?
- Якщо згадувати нещодавнє минуле, то найбільше запам’ятався матч за національну збірну Білорусії, коли ми грали у Грузії за вихід до плей-офф. Спортивна арена була місткістю 10 тисяч глядачів, а прийшло цілих 12-ть. На цій грі був навіть президент Грузії. Загалом мене цей матч дуже вразив: і напруженою боротьбою, і  атмосферою, і організацією. Якщо брати пам’ятні матчі з клубного життя, то три роки тому я разом зі «Слупском» пройшов сильний еврокубковий клуб «Шльонск» і потрапив до півфіналу польської ліги.

- У якій команді України чи іншої країни ти б хотів зіграти?
- Мені дуже подобається польський чемпіонат. А так, хотів би пограти у Іспанії чи Італії. Щодо української Суперліги, то грав би у будь-якій команді. Головне – щоби був хороший колектив, хороший тренер, хороше відношення.

- А якого гравця хотів би бачити партнером по «Говерлі»?
- Нажаль цей гравець зараз не грає в Україні. Його ім’я Майя Дейвіс, з яким мені довелося пограти. Це гравець дуже високого рівня. Ще би хотів знову зіграти з литовцем Чеснаускисом, який зараз виступає у Польщі.

- Вболівальників цікавить питання, коли ти зробиш слем-данк під час гри?
- Намагатимусь зробити його якумога швидше (посміхається). Але для «Говерли» зараз кожне забите очко таке важливе, що іноді боїшся помилитися. 

- Цікаво, про що думає Олександр Кудрявцев налаштовуючись на гру?
- Я думаю тільки про одне: ми не повинні лякатися суперника, нехай нас всі лякаються.
 
- Цього сезону «Говерла» вперше бере участь у Суперлізі. Як гадаєш, чого не вистачає івано-франківському клубу?
- Найперше, і «Говерлі», і Івано-Франківську, не вистачає хорошого залу. Адже хотілося б бачити побільше вболівальників, щоб зал просто «ломився» від іх кількості.   

- Гаразд, розкажи, як проводиш свій вільний час від баскетболу?
- Дуже полюбляю читати, або ж гуляти містом. А ось у вихідні намагаюся їздити у Карпати: чисте повітря, гори, дуже гарна природа, мені там дуже подобається.

- Минулий сезон ти відіграв за львівську «Політехніку-Галичину». Ти дуже тепло відгукувався про саме місто. Зараз граєш у ще одному західноукраїнському місті - Івано-Франківську. Чи міг би порівняти ці два міста?
- Серед тих міст, які мені вдалося відвідати за свою кар’єру, Львів, мабуть, одне з найкрасивіших міст Європи. Івано-Франківськ досить подібний на Львів, щоправда молодший за нього. А загалом - усюди добре, але вдома краще.

- І насамкінець, твої побажання усім вболівальникам «Говерли»?
- Велика подяка за цікаві запитання усім вболівальникам. Звісно ж хотілося б якумога більше вас тішити перемогами. Принаймні ми прикладемо максимум сил для цього. Приходьте на матчі, беріть з собою усіх своїх рідних та знайомих, вболівайте за нас і ми, у свою чергу, будемо старатися виправдати усі ваші сподівання.

Андрій МЕНІВ