Итальянский журналист: «Довбик – это самый странный случай»

Насправді Довбик це хороший фінішер в штрафному майданчику коли на нього працює команда. Самотужки ж він створювати голи з нічого майже не вміє. Навіть не пробує сам собі скидувати мяч на хід та погано звільняється від захисників, занадто статичний. Тому йому потрібна команда де йому швидко доставляють гольові передачі а Рома це антипод такої команди. Щей дивно що в перший же сезон він забив стільки Лаутаро і Лукаку попри не підходящий йому стиль команди. 

Справа не тільки в голах. Він може і продавити і втікти від доволі пристойного рівня захисників, тому тримати його один в в один - доволі ризикована справа, тому змушені робити розмін, який не дає підперти позиційну атаку на відскоках. 
Колись Україна грала з Іспанією, іще до їх перемог у ЧЄ та ЧМ, наші забили першими, а потім ми більше захищалися, більше-менш успішно. Попереду маячив Шева, але його дуже міцно припакували, не міг навіть зачепитися за м'яч, користі від нього в тій ситуації було не дуже. Воронін інколи ще щось намагався робити, але намагання щось розіграти іспанці швидкоо з'їдали. Десь після середини другого тайму, Буряк Шеву замінив, укріпив півзахист, дограти вже цей автобус до переможних 1:0.  Але центральні захисники іспанців, відчувши зникнення загрози, почали підходити аж до центра і на нашу половину, відповідно нас затрамбували у власну штрафну. Кількість навісів переросла у якість - після 80ї забили один, а поки наші відходили від шоку - іще один. Розлючені глядачі з матюками поперлися із стадіо, багато хто тільки вже дома побачив що наші якимсь дивом на 90+ хвилині змогли зрівняти. З одного боку радісно що не програли, з іншого - там хвилин 5-7 було до кінця коли ще вигравали 1:0. 
Короче, Довбик - звісно не Шева, але десь якусь таку стримувальну функцію виконує. Коли фізруки поуходили, Ран'єрі зіграв пару невдалих ігор, діагностував проблеми, пофіксив те, що було більш проблемним, по мірі можливостей і за 19 ігор лише 9 пропущених. Забито теж небагато, але як то кажусь "на чемпіонаті не обов'язково бити рекорди, робити хет-трики, покери та напівпокери. сім перемог по 1:0 - і ти чемпіон світу". Рома - шоста по фінансам у лізі, тому витягти її з отієї дупи де була аж на п'яте місце - то вже героїзм. 

Як би Довбик не грав і що за нього не казали, Рома 18 турів без поразки, куча ігор де Довбик забивав переможні голи. Як кажуть у футболі, дивись на табло.

Він напевно правильно висловився. Про статистику. І про допомогу команди - не даремно Раньєрі постійно говорив, що гравцю Роми потрібно виходити на поле - і думати про пас на Довбика (бо інакше не може, як висновок що напрошувався). І дивно що тепер вже журналісти будуть думати "що робити" з Довбиком. Прям як Ямал в Барселоні вчора, хоча він там хоч уже гіпер стар футболу.

Довбик командний гравець. Від нападника завжди чекають хорошої техніки, дриблінгу, швидкості, ефективності. У Довбика все це відсутнє. У нього є гольове відчуття, але немає того вогню, який запалює стадіон. 

Дійсно дивний гравець. По грі та техниці - Піноккіо, але голи забиває.