ДАВЫДОВ: «Какой из меня герой?»

Игроки «Закарпатья» поделились впечатлениями от матча с «Оболонью»

21 сентября 2009, 15:58 |

991

Сергій ДАВИДОВ, форвард:

— Уже другий матч поспіль проти київських колективів ти відзначаєшся голами у їхній воротах. У чому секрет такої «любові» до столичних команд?

— (Посміхається). Що ти, нічого особливого і особистого — просто виходимо на поле у кожному матчі битися за результат. Нам потрібні очки і дуже радію, що мої вдалі дії дозволяють команді їх здобувати.

— Пригадай п’яту хвилину, коли вибігав на побачення з голкіпером, наскільки впевнено почувався перед ударом?

— У тому епізоді я поборовся за м’яч із захисником, виграв міні-дуель, побіг вперед і що є сил вдарив у кут. У тому, що голкіпер Денис Бойко не відіб’є постріл був упевнений на усі сто!

— А те, що станеш героєм зустрічі відчував?

— Який з мене герой (посміхається)? Виконав своє завдання, ось і все. Ми — єдине командне ціле і виділяти когось із складу я б не радив. Згадай гру Діми Бабенка: відбити пенальті ще важче ніж забити.

— Чи важко буде спеціалісту по київських командах переключитися на дніпропетровців?

— Навпаки, віддаватимемо борг «Дніпру» за прикрий програш в Кубку України. Тож за мене не хвилюйся — якщо наступної суботи тренер знайде мені місце на полі, зроблю все, аби зіпсувати настрій і команді Володимира Безсонова.

Олександр АРТЬОМЕНКО, півзахисник:

— Ми дуже старалися не підвести покладевних на нас сподівань, оскільки позаду уже й так багато негативу. Сьогоднішня гра була своєрідним дербі між добре знайомим першолігівськими суперниками. Свій шанс «Закарпаття» реалізувало, опоненти ні.

— Ти не використав два майже стопроцентні моменти...

— Так, прикро, що змусив нерувавати і партнерів і прихильників клубу до фінального свистка. Бо ж в першому таймі, аби м’яч добре підлаштував під ногу, тим більше в наступній половині, коли ми вибігли у чудову контратаку, за логікою ситуації вартувало забивати. Однак фортуна відвернулася від мене. Що ж, залишимо вдачу на суботній матч з «Дніпром».

Іван КОЗОРІЗ, півзахисник:

— Матч складався для нас важко. Ми були змушені грати від оборони і чекати на помилку суперника позаду. Ідеально це не завжди нам вдавалося.

— Перемога над «Оболонню» таки заслужена?

— Відверто кажучи нам дещо і пощастило: нагнітали суперники пристойно. Та й пенальті незабите у їхньому пасиві.

— Ти приймав безпосередню участь в епізоді на 46 хвилині, яке закінчилось призначенням одинадцятиметрового. Із трибун стадіону здалось, що твої дії були в рамках правил...

— Ще б пак! Не чіпав я суперника. Не вірите мені — погляньте відеоповтори. На жаль, суддівство у цій зустрічі було якимсь дивним: мова йде не тільки про цей епізод.

Рубен ГОМЕС, півзахисник:

— Поєдинок видався особливо складним. Ми хороше запрягли, а потім більше працювали на оборону вдало виходячи в контратаки. В принципі, вважаю, поєдинок сподабався уболівальникам.

— «Закарпаття» провело два різні за змістом тайми: перший атакували, другий навпаки, з акцентом на оборону...

— Команда діяла за логікою ситуації. Граємо на виїзді, відзначилися, а потім найперше намагалися втримати опонента, звісно, не забуваючи про стрімкі випади на ворота «Оболоні».

— На носі в ужгородців значно серйозніший суперник — уже в суботу прийматимемо «Дніпро». Який настрій панує у колективі?

— Всі радіють сьогоднішньому успіху! Настрій, безперечно, суттєво покращився після двох перемог поспіль. Ми стали впевненішими, сильнішими. І гратимемо ще якісніше, оскільки для цього існують усі передумови: ФК «Закарпаття» далеко не на максимумі своїх можливостей.

www.zakarpattja.uz.ua