ПИЛИПІВ: «Нас цікавить в Румунії лише перша сходинка»

Зараз національна збірна Україна тренується у Чернівцях, де готується до виступу у відбірковому турнірі Євро – 2010. У Румунії капітаном нашої команди буде досвідчений гравець НФК «Ураган» (Івано–Франківськ) Федір Пилипів, який тривалий час виступав у донецькому «Шахтарі» та двічі ставав віце – чемпіоном Європи. Перебуваючи у нашому обласному центрі, досвідчений футзаліст відповів на запитання автора цих рядків.

«Місяць пробув у танкових військах»

- Як ти розпочав займатися футболом ?
- Народився я у Лисці Івано–Франківської області. Футболом розпочав займатися, ще до того, як пішов у школу. Тренувався у відомого у минулому гравця Миколи Пристая. Сталося так, що вступив у коледж фізвиховання у Івано–Франківську. Там мене тренував Віктор Яценко, який і зараз викладає в коледжі. Згодом вирішив піти в армію. Служив я у Бердичеві. Місяць пробув у танкових військах. У той час проводилася першість Збройних сил з футболу. Мені вдалося проявити себе. Тому і отримав можливість закріпитися у столичному ЦСКА. На зборах армійського клубу перебував два місяці. Думаю, що ЦСКА я не підійшов. Якщо би на мене розраховували, то залишили б у команді.

- Як ти потрапив у футзал ?
- У Мукачевому проводилася першість військових округів із футзалу. Я поїхав грати за команду з Бердичева. На цих змаганнях були хлопці з команди ПВО, які виступали за «Дніпроспецсталь» (Запоріжжя). Нам довелося протидіяти цим гравцям. Після першого тайму ми вигравали з рахунком 2:0. Я забив обидва м’ячі. Моя гра сподобалася начальнику команду «ДСС» Віктору Будіну та головному тренеру запоріжців Олександру Гуржеєву. Незважаючи на те, що ми поступилися з результатом 2:4, я отримав запрошення у «Дніпроспецсталь».
Коли «Дніпроспецсталь» прийняв Раміз Мансуров, то отримав місце в складі. Після того, як Раміз залишив Запоріжжя, я ще рік пограв у цьому місті. А потім вирішив перейти у донецький «Шахтар».

«Шахтар» був тою командою, де я міг розраховувати на вагомі здобутки»

- З яких причин вирішив змінити запорізьку прописку на донецьку ?
- Я виграв із запорізькою командою Кубок України. А ось стати чемпіоном нашої держави не зміг. Мене вмовляли залишитися у «Дніпроспецсталі». Я ж сказав: «Хочу стати чемпіоном». «Шахтар» був командою, де я міг розраховувати на вагомі здобутки. До того ж, колектив із Донецька постійно грав у Лізі чемпіонів. У «Шахтарі» я зміг досягнути того, до чого прагнув. Зокрема, став триразовим чемпіоном України.

- Хто тобі запропонував повернутися в Івано–Франківськ ?
- Президент НФК «Ураган» Олександр Бубен, який попросив мене допомогти команді. Врешті–решт, підписав із «Ураганом» трирічний контракт. Зараз хочу попросити вибачення у Олександра Олександровича за те, що проводжу найгірший сезон у кар’єрі гравця. Це пов’язано з тим, що я прийшов у нову команду. До того ж зрозумів, що  відвик від життя у Західній Україні. Сподіваюся, що наступного сезону суттєво допоможу «Урагану».

- Що ти можеш сказати про вихованця буковинського футболу Олега Іжаковського, який тривалий час виступає в «Урагані»?
- Іжаковський – сильний воротар. Він конкурує за місце в основному складі з досвідченим Владиславом Корнєєвим. Олег та Владислав захищають «рамку» по черзі. Тож у нас є два рівноцінних воротаря. Зараз нам серйозно допомагає Іжаковський. До речі, у останньому матчі чемпіонату України («Ураган» переміг київську команду «Планета – Міст» із рахунком 6:0 - авт.) Олег не пропустив жодного м’яча.

«В Україні є 6-7 непоганих команд, але у них не платять таких скажених грошей, як у Росії»

- Чого не вистачає збірній України для того, щоби знову ставати призерами престижних змагань?
- Я вважаю, що виріс рівень інших збірних. В Україні футзал розвивається також, але не такими темпами, як у Європі. Коли ми досягали високих результатів, то у нашій команді грали сильні гравці – Корідзе, Москвичов, Мансуров, Безуглий, Мельников…Хоча сказати, не можна сказати, що нинішня збірна України виступає погано. Зокрема, на чемпіонаті світу ми потрапили у вісімку кращих колективів. Які можуть бути до нас претензії ? Ми будемо намагатимемося радувати уболівальників. Зараз потрохи підтягується молодь. Думаю, що у нас все буде гаразд.

- Українські гравці, які переходять в російські клуби приймають, змінюють громадянство. Як можна зберегти наших співвітчизників для  збірної ?
- Треба зробити так, щоби в українських командах створювали для футзалістів гарні умови. У Росії хлопцям пропонують дуже хороші гроші. Кар’єра гравця швидкоплинна. Люди прагнуть заробити якусь копійку для того, щоби після завершення виступів відкрити власний бізнес.
В Україні є 6-7 непоганих команд, але у них не платять таких скажених грошей, як у Росії. Коли українець приїздить у Росію, то повинен прийняти громадянство цієї країни. Там багато пристойних гравців. Зокрема, бразильців. А виходити на майданчик мають право лише три легіонери. Якщо би наш футзаліст був значно сильнішим за тих же бразильських гравців, то тоді б у нього існувала можливість диктувати свої умови.

- Переконаний, що у відбірковому турнірі Євро – 2010 збірна Україна боротиметься лише за перше місце…
- Наш тренер Геннадій Лисенчук і його помічники налаштовують нас на максимальний результат. Гравців також цікавить лише те, як посісти в Румунії першу сходинку. У хлопців є велике бажання проявити себе з найкращого боку. Україна не може опуститися нижче свого рівня.

«Якщо перед «Меркурієм» стоятимуть серйозні завдання, то я не проти колись пограти у ньому»

- Ти живеш у Івано–Франківську разом із родиною ?
- Дружина Катерина раніше жила у Запоріжжі. Тепер вона з нашим трирічним сином Андрієм перебуває у Києві. Клімат Західної України не підходить дитині. Все ж таки моя родина проживала у Запоріжжі, а у Івано–Франківську вологий клімат.

- Чим займаєшся у вільний час ?
- Вихідні проводжу з родиною. А так полюбляю подивитися телевізор, посидіти в Інтернеті, а також пограти у боулінг і більярд.

Олексій МАМЧУК