Андрій ПОЛУНІН: «Кравець не готовий. Потрібен Селезньов»

Колишній гравець збірної України з футболу Андрій Полунін поділився думками щодо товариського матчу Італія — Україна (1:1).

– Гра залишила хороші враження. Перший тайм провели слабенько, але у другому серйозно додали. Заміни від Шевченка – Циганков і Степаненко – підсилили гру. Зрозуміло, що збірна Італії переживає не найкращі часи, проте вона завжди була однією з найсильніших команд, її футболісти виступають у топових клубах. Ми могли навіть перемогти, якби Маліновський забив зі штрафного. Могли й програти, якби не Пятов – серйозно врятував у 2-3 моментах. Загалом – позитивні емоції від вчорашнього спарингу.

– Справді, збірна України провела два різні тайми. Чому так?
– Дуже потужно розпочала Італія – перед своїми вболівальниками вони вдалися до активного пресингу, нашим було важко виходити в атаку, припускалися великого браку в передачах. Можливо, перехвилювалися. Свою роль відіграли заміни – у другому таймі команда діяла спокійніше, більше вдавалося в атаці, з’явилися моменти.

– Таку Італію можна було дотискати?
– Звичайно. Забий Маліновський зі штрафного, або Степаненко – могли поїхати додому з перемогою.

– Хто із гравців збірної України проявив себе найкраще?
– Пятов, хоча й пропустив цей курйозний гол, загалом зіграв надійно. Бурда діяв на високому рівні. Вийшовши на заміну, Степаненко зацементував середину поля. Радію за Маліновського – хлопець нарешті забив дебютний гол за національну збірну. Це допоможе йому в психологічному плані. Бракувало Ярмоленка, але непогано зіграли Коноплянка та Зінченко. Зрештою, відзначити можна практично усіх.

– Чому у цьому сезоні так часто помиляється Пятов? Що коїться з нашим основним голкіпером?
– Ця помилка відрізняється від попередніх. Там Пятов припускався ляпів після гри ногами, а тут… Ніби усе робив правильно, але м'яч від руки відлетів по дивній траєкторії. Не знаю… Зате в інших моментах, значно складніших, Андрій врятував.

– Традиційно скупий вибір форвардів у нас… Шевченко запросив Кравця, у якого «аж» 49 зіграних хвилин у цьому сезоні чемпіонату Туреччини, але проігнорував Селезньова, який стабільно забиває за свій клуб. Здивовані?

– Якщо Селезньов забиває у чемпіонаті Туреччини, то його потрібно викликати, вважаю. У нас справді невеликий вибір форвардів, які можуть допомогти. Не знаю, які там клубні справи у Кравця, але помітно, що він – не готовий. Тим паче, травма на рівному місці також вказує на відсутність тонусу.

– Ви – один із трьох українських футболістів, які забивали у ворота збірної Італії. Які спогади про той матч у 1995-му?
– У відборі на Євро-1996 ми зіграли в Барі. Перший тайм непогано протрималися і навіть відкрили рахунок. Вийшли в контратаку, Гена Орбу проскочив лівим флангом і покотив на мене. Я пробив, влучивши, по-моєму, у Чіро Феррару, рикошетом від якого м'яч опинився у сітці.

Чесно кажучи, тодішня збірна Італії була куди сильнішою від теперішньої. Мальдіні і Раванеллі, які забили нам три голи у відповідь, а ще – Альбертіні, Дзола, Дель П'єро, Перуцці… Шикарна команда! Що там казати, італійський футбол переживав тоді найкращі часи. Ми ж не змогли нічого протиставити – збірна проходила етап становлення, грали лише представники Вищої ліги, жодного легіонера.