Сергій ВАКУЛЕНКО: «Орієнтиром для мене є Фред»

Хавбек донецького «Олімпіка» розповів про минулий тур чемпіонату української Прем'єр-ліги і те, над чим треба індивідуально працювати

 

— Сергію, судячи з того, як Ви розмовляєте, можна припустити, що застудилися.

— Так і є: ніс забитий, загальне відчуття не дуже хороше, навіть змушений був пропустити тренування.

 

— Статистика свідчить, що Ваша команда переграла «Арсенал-Київ» за всіма показниками…

— Зразу після поєдинку я вже говорив, що так і було насправді: нам, футболістам «Олімпіка», зсередини матчу також здавалося, що ми явно сильніші за суперника. Наша перемога логічна.

 

— Відчуваєте себе найкориснішим футболістом зустрічі? Все-таки опорник, який забиває й віддає голеву передачу, не таке вже й розповсюджене явище.

— Якщо чесно, не відчуваю. Вся команда награла на перемогу. Сьогодні я забив і зробив результативний пас, завтра це вдасться комусь іншому.

 

— Склалося враження, що «Олімпік» пропустив, бо банально розслабився: перевага над «канонірами» була настільки значна, що Ваша команда почала грати надто самовпевнено.

— Не було ні самовпевненості, ні розслаблення. Я би сказав, що ми надто рано заспокоїлись. Але їхній гол збадьорив нас. Добре, що пропустили так рано — мали час для виправлення ситуації. От якби пропустили на 90-й… Ми ж усе тримали під контролем, і тут…

 

— Коли Ви не реалізували пенальті, схопилися за голову. З’явилася думка, мовляв, тепер головне не пропустити?

— Перша думка була така: «Як це трапилося?» Я ж до того не промахувався з пенальті, жодного разу. Схопився за голову від відчуття шоку, який виникає, коли переживаєш щось у перший раз. Добре, що підтримали партнери. Сказали, не засмучуватися, йти вперед, відбирати м’яч.

 

— Є відчуття, що Роман Санжар хоче зробити з Вас футболіста формату Андрія Богданова, тобто опорника з явними креативними здібностями.

— Думаю, Ви не помилилися. Роман Миколайович постійно каже мені, що маю встигати грати як у захисті, так і в нападі. У нас у центрі півоборони? Віталій Кольцов — чистий опорник. Тейшейра — «десятка». А я маю зв’язувати дві лінії.

 

— Система InStat свідчить, що за всю зустріч Ви тільки раз порушили правила! Як таке могло бути — у виконанні гравця більше оборонного плану?

— Бачив ці дані, нам їх після кожного туру скидає наш прес-аташе. Що можу сказати? Від чого йдуть фоли? Від того, що або не встигаєш, або опонент перехитрив тебе. Роман Миколайович на кожному тренування вчить нас думати на полі, прораховувати наперед ходи суперника. Ось летить м’яч, ти маєш передбачити, куди він відскочить… Я ж не прибирав ноги, зробив багато підборів, відборів, вигравав єдиноборства.

 

— Якраз про єдиноборства: Ви виграли вісім із 16-ти — чи не замало?

— Замало. Ще раз про мою специфіку: Кольцов займається суто обороною, Тейшейра — атакою, я маю встигати там і там. Це не просто. Припустімо, ми контратакуємо: я вибігаю зі своєї половини поля, м’яч, наприклад, у нас на фланзі, звідти йде подача в чужу карну зону, на яку я маю встигнути; а проти мене — два захисники! Якщо грати суто в обороні, легше набивати хороший показник єдиноборств. Я намагаюсь усе встигнути — допомогти захисникам і форвардам, але інколи, вбігаючи в зону суперника, вже бракує сил. Орієнтиром у цьому плані має бути Фред: він усе встигав, тому перейшов у «Манчестер Юнайтед»… Можливо, в наступному матчі буду мати кращий показник виграних єдиноборств.

 

— Хтозна, чи вийде: наступного туру «Олімпік» зустрінеться з «Олександрією»…

— У нас спочатку гра на Кубок, до неї готуємося. Щодо команди Володимира Шарана: вважаю, за класом, за тактичною підготовкою ми їй не поступаємося, головне — не програти в боротьбі й налаштуванні. Вони здорово почали сезон, але з часом загальмували. Нам буде дуже складно з ними.