Рекорд Федерера, клон Вільямс та травми топ-гравців

В березні у світі тенісу як у чоловіків, так і у жінок, проводилися по два хардових турніри в США. Оскільки чоловічі турніри були Мастерсами, а жіночі – серії Premier Mandatory, звичайно, майже всі найкращі гравці планети брали в них участь. Сенсацій та цікавинок назбиралося чимало. Все по порядку.

Чоловіки

Я, мабуть, багатьом набриднув, постійно повторюючи весь останній рік одне й те ж про травми найкращих гравців Туру та пов’язане з цим зниження середньої якості гри. Доля просто знущається над топовими тенісистами. Скажіть, як інакше можна висловитися, коли Давид Гоффен ще на лютневому турнірі в Роттердамі при спробі зіграти з льоту доволі нескладний м’яч влучив ним не в корт та навіть не в аут, а у власне око. Серйозних проблем він уникнув, але в Індіан-Веллсі все ж таки зіграти не зміг. Забігаючи трохи наперед, додам, що в Маямі у першому ж матчі із доволі посереднім Жуаном Соузою Гоффен узяв тільки один гейм. Вийшов разок до сітки, називається.

Крім бельгійця, знову не грав Рафаель Надаль, який не провів жодного матчу з чвертьфіналу Australian Open. Продовжують лікування Енді Маррей та Стен Ваврінка. Перший американський турнір пропустив Кей Нісікорі. В Маямі, щоправда, грав, але без успіху. Нарешті, після операції на лікті, зміг вийти на корт Новак Джокович. І тут же програв кваліфаєру Таро Даніелю. Після матчу Джокер сказав, що по відчуттям він ніби вперше в житті грав у теніс. В Маямі серб теж поступився в першому ж матчі Бенуа Перу. Чи зможе Джокер повернутися на топ-рівень гри, мабуть, не знає навіть він сам.

Зважаючи на вищесказане, головним фаворитом американських турнірів, звичайно, був Роджер Федерер. Але не все сталося, як гадалося. В Індіан-Веллсі швейцарець діяв на класі, не дуже-то виблискуючи. Тим не менше, до півфіналу йому вдалося дістатися без серйозних проблем. Проблеми розпочались саме на цій стадії, причому такі, що незрозуміло, як Роджер з них виплутався. Його суперник, молодий талановитий хорват Борна Чоріч, виграв перший сет з рахунком 7:5 та повів у другому 4:2. Тут на нього напав ступор, і наступні чотири гейми він програв разом із партією. В третьому сеті Чоріч аж двічі вів із брейком, але знову отримав 4:6. Ця перемога Федерера принесла йому чергове особисте досягнення, ставши 17-ою поспіль з початку сезону. Тепер вже колишній рекорд (16 звитяг поспіль зі старту року) було ним встановлено в далекому 2006-му році. Чергова фантастика!

Повернемось до турніру. З нижньої частини сітки до вирішального матчу з боями пробивався Хуан-Мартін Дель Потро. На самому початку місяця він переміг на змаганнях в Акапулько. По дорозі до американського фіналу аргентинець програв по сету своєму співвітчизнику Майєру та німецькому ветерану Кольшрайберу, для якого вихід в чвертьфінал став першим аж з 2010-го року. В півфіналі на Дель Потро чекав канадець Мілош Раоніч, який нарешті відновився від своїх пошкоджень настільки, щоб бути спроможним доходити до вирішальних стадій великих турнірів. Але боротьби не вийшло. Дель Потро віддав Раонічу лише п’ять геймів.

Індіан-Веллс. Фінал.

Хуан-Мартін Дель Потро – Роджер Федерер  – 6:4, 6:7(8), 7:6(2)

Фінал очікувався дуже цікавим, і сподівання виправдав. Не можна сказати про дуже високу якість гри, але інтрига була закручена тугою спіраллю. Перший сет завдяки єдиному брейку взяв аргентинець. У другому Федерер не зміг скористатися двома сетпойнтами на прийомі, а Дель Потро – матчпойнтом на тайбрейку. У важкій боротьбі Роджер перевів гру в вирішальний сет. А ось у третій партії трапилося щось неймовірне. За рахунку 4:4 швейцарець робить брейк та має на своїй подачі подвійний матчпойнт. І… ні, він не виграє черговий титул, навіть з третього шансу. Справа доходить до ще одного тайбрейку, де Федерер виглядає вже зовсім втомленим. Дель Потро перемагає тільки на першому Мастерсі в своїй кар’єрі. Спеціально зараз перевірив – саме так, раніше на цьому рівні в нього були тільки три програні фінали.

Парний фінал на турнірі виграли американці Джон Ізнер із Джеком Соком, перегравши у фіналі співвітчизників-суперветеранів братів Браянів. Про трьох з цих чотирьох тенісистів мова ще піде нижче.

Майже відразу стартував другий поспіль Мастерс, у Маямі. Пройшов він під знаком несподіванок. Вже в першому своєму матчі Федерер не зміг здолати 175-у ракетку світу австралійця Танасі Коккінакіса, програвши йому в трьох сетах. Коккінакіс став гравцем із найнижчим рейтингом, що переміг першу ракетку світу за останні 15 років.

Серед тенісистів, що пройшли до вирішальних раундів змагань, потрібно відзначити молодь. Кореєць Хьон Чон на обидвох американських турнірах досягав чвертьфіналу, а Борна Чоріч дішов до тієї ж стадії в Маямі після пам’ятного півфіналу проти Федерера в Індіан-Веллсі. Нарешті показав, за рахунок чого піднявся минулого року так високо в рейтингу, Олександр Звєрєв.

Він переміг Фоньїні, Кірьоса, того ж Чоріча та головну несподіванку турніру – Карреньо-Бусту та вийшов до фіналу. В нижній частині сітки найвизначнішою грою виявилося майже тригодинне протистояння Раоніча та Дель Потро у чвертьфіналі. Аргентинець виграв два тайбрейки, пробився до півфіналу та довів кількість виграних поспіль матчів до 15-ти, але сил на матч проти Джона Ізнера в нього вже не залишалося. Достатньо сказати, що за перший сет з американцем Дель Потро не зробив жодного вінерсу! 6:1, 7:6(2), і до фіналу досить сенсаційно вийшов Ізнер.

Маямі. Фінал.

Джон Ізнер – Олександр Звєрєв – 6:7(5), 6:4, 6:4

Щоб перемогти гіганта-американця, головною запорукою успіху має бути стабільна власна подача. В першій партії фіналу Звєрєву не без проблем, але вдалося захистити свої гейми, та дотиснути суперника на тайбрейку. А ось наступні два сети розвивалися за однаковим сценарієм. За рахунку 4:4 Ізнер робив брейк, після чого захищав власний гейм. Жодної подачі американця Звєрєву за матч так і не вдалося взяти. Головий подавач чоловічого Туру вчергове підтвердив свою репутацію.

Ізнер, як і Дель Потро двома тижнями раніше, виграв лише свій перший Мастерс у кар’єрі. Теж із трьома поразками у попередніх фіналах. При цьому він став найбільш віковим чемпіоном-дебютантом турнірів такого рівня у віці 32-ох років та 11-ти місяців. Також він повторив своє особисте досягнення в рейтингу – дев’яте місце. А на першу сходинку знову піднявся Рафаель Надаль. Він, хоч і не брав участі в турнірі, але втратив за незахищений минулорічний фінал лише 600 очок, а Федерер, що тоді переміг – аж 1000. Дель Потро став шостим.

Парний фінал виграли брати Браяни, які перемогли у вирішальному матчі головну несподіванку парного турніру – молодих росіян Рубльова та Хачанова. Тепер американці, якім невдовзі виповниться 40, мають аж 37 (!!!) перемог на Мастерсах. Легенди парного тенісу, що ж ви хочете.

Хотілося б щось сказати про наших хлопців, але практично немає чого. Довгополов і Марченко травмовані, а про нинішній рівень Стаховського краще взагалі помовчати. Залишається хіба що згадати про Дениса Молчанова, який в парі зі словаком Ігорем Зеленаєм спочатку виграв 75-тисячник у Чжухаї, а потім з ним же дійшов до фіналу на подібному турнірі в Шеньчжені. Але навіть в чільну сотню парного рейтингу Денис все одно не входить.

Жінки

Представниці прекрасної половини людства у березні вирішили згадати, за що ми любимо (а дехто – навпаки) жіночий теніс. Сенсацій за два турніри було більш, ніж достатньо. На жаль, це позначилося й на середньому рівні гри. Як і у чоловіків, коли у топів виникають проблеми, повноцінно з точки зору тенісної краси андердоги їх замінити не можуть.

В Індіан-Веллсі приймали участь кращі з кращих. Серена Вільямс після народження дитини, незважаючи на поважний вік, намагається повернутися до тенісної еліти. Їй навіть вдалося перемогти Зарину Діяс та Кікі Бертенс. Але довелося скласти зброю у матчі проти рідної сестри. Дуже довго не грала Вікторія Азаренка з Білорусі. Вона ніяк не може владнати справи з колишнім чоловіком щодо свого сина та покинути Америку. Якщо Магомет не йде до гори, гора прийшла до Магомета разом з американськими турнірами. В Індіан-Веллсі Азаренка поступилась у другому колі Слоан Стівенс.

Взагалі, до чвертьфіналу з топових гравців зуміли дістатися лише Сімона Халеп, Вінус Вільямс, Анжелік Кербер та Кароліна Плішкова. Дві останні на цій стадії були розгромлені майбутніми фіналістками Наомі Осакою та Дарією Касаткіною. Далі Осака ще й не залишила каменя на камені від Халеп і стала першою несіяною фіналісткою турніру з 2005-го року. Касаткіна ж у важкому матчі здолала Вільямс. Хто до турніру міг уявити фінал Осака-Касаткіна? Його не назвеш незаслуженим, адже обидві учасниці на шляху до головного матчу перемагали визнаних фавориток. Але в голові все одно якось не вкладається.

Індіан-Веллс. Фінал.

Наомі Осака – Дар’я Касаткіна –  6:3, 6:2

У фіналі вперше за останні 17 років зустрілися тенісистки, молодші 21-го року. Боротьби, на жаль, не вийшло. Фінал дуже нагадував лютневий Дубай, де активні дії Осаки (місяць тому те ж саме робила Світоліна) зруйнували надзахисну гру Касаткіної. Афрояпонка здобула перший в кар’єрі титул WTA, ставши найбільш низькорейтинговою в історії переможницею турніру категорії Premier Mandatory.

Сил у японки ще вистачило на те, щоб переграти в стартовому раунді Маямі свій більш віковий клон в особі Серени Вільямс. Поки що у Серени великі проблеми з швидкістю пересування по корту. За молодою опоненткою вона не встигала. А вже у наступній зустрічі Еліна Світоліна просто розібрала Осаку на запчастини. Справи Касаткіної теж закінчились уже в другому раунді на американці Софії Кенін. Але і без тріумфаторок Індіан-Веллсу несподіванок в Маямі вистачало.

Американка Даніель-Роуз Коллінз, гадаю, до березня була відома, в основному, спеціалістам. Взагалі, таланту в неї вистачає, але на серйозному рівні проявити його Коллінз не вдавалося. Тут її прорвало. Четверте коло Індіан-Веллсу ще можна було списати на випадковість, як, наприклад, у випадку юніорки Анісімової, але що робити з півфіналом Маямі? У списку переможених виявились поміж інших Вандевей та Вінус Вільямс. В півфіналі Коллінз програла Олені Остапенко, яка, хоч і знаходиться в топ-10, але за перші два місяці нового сезону нашкребла всього біля 300 рейтингових очок.

У другому півфіналі на другому змаганні поспіль зійшлися Вікторія Азаренка то Слоан Стівенс. Після довгого вимушеного простою було незрозуміло, чого чекати від білоруски, а що робила Стівенс після перемоги на минулорічному US Open, взагалі цензурно коментувати важко. Тим не менше, домашні турніри та підтримка вболівальників на американку діють дуже позитивно, і вона здобула другу поспіль перемогу над Азаренкою, тепер, правда, в трьох сетах. А до цього Стівенс перемогла ще Мугурусу та Кербер.

Маямі. Фінал.

Слоан Стівенс – Олена Остапенко – 7:6(5), 6:1

Те, що я казав відносно рівня гри на турнірі, повністю проявилося в фіналі. Загальновідомо, що Остапенко грає в ультраатакуючий теніс. Та головна її проблема полягає в тому, що вона навіть сама ніколи не знає, чи підуть в кожному конкретному матчі її фірмові удари навиліт. І якщо не підуть, то плана Б вона не має. Оце й сталося в фіналі. Стівенс виграла вирішальний матч, виконавши за два сети лише 6 (шість!!!) вінерсів. Цифра 6 зустрічається ще в іншому досягненні американки. Саме стільки фіналів турнірів WTA вона провела в своїй кар’єрі, та всі їх виграла. Стівенс піднялася в чільну десятку рейтингу, а Остапенко не вистачило лише декілька очок, щоб потіснити з 4-го місця Еліну Світоліну. У Чемпіонській гонці Стівенс 10-та, Остапенко 12-та, а останнє, 8-ме з прохідних до Сингапуру місць наразі займає фіналістка Індіан-Веллсу Дар’я Касаткіна.

Наші

Спочатку треба відмітити перемогу на турнірі WTA International в Акапулько Лесі Цуренко в перших числах березня. В фіналі Леся у вкрай важкому матчі перемогла швейцарку Фегеле. Взагалі, саме змагання розчарувало. Великі порожні трибуни та дуже посередній рівень гри учасниць ніяк не сприяли гарному настрою. Але титул є титулом, та й 280 рейтингових очок на дорозі не лежать. На американських турнірах про гру та результати Лесі краще промовчу, ви самі їх знаєте.

Про Еліну Світоліну. Обидва Прем’єри вона розпочинала, як сіяна, з другого кола. В Індіан-Веллсі Еліна спочатку перемогла Мону Бартель, а потім якось незрозуміло поступилась Карлі Суарес Наварро. Іспанка грала непогано, але її цілком можна було перемагати. Світоліна виглядала знервованою, кидалася ракетками та не могла сконцентруватися на грі. Якщо не знати про розрив Еліни з Рісом Топлі, складалося враження, що вона перед матчем посварилася з бойфрендом. Дивна ситуація.

В Маямі справи Світоліної йшли краще. В першій грі вона навіть досить несподівано впевнено перемогла Наомі Осаку, видавши класний матч. Далі були поєдинки проти австралійок Гаврилової та Барті, в яких гра не дуже виходила, але все ж перемоги було здобуто. А чвертьфінал проти Остапенко виявився вкрай неприємним з-за болю в животі, з яким Світоліній доводилося боротися більше, ніж із суперницею. До двох тайбрейків справу вдалося довести, але обидва вони були програні. Дуже шкода, адже 42 невимушені помилки суперниці у здоровому стані Еліна навряд би пробачила. Але то все балачки на користь не дуже багатих. В історії нема умовного способу.

В підсумку, Світоліна залишилась четвертою як в рейтингу, так і в Чемпіонській Гонці. Ґрунтовий європейський сезон має стати дуже важким, адже потрібне буде захищати велику кількість очок.

Не можна не згадати також про Марту Костюк. Юна українська надія зіграла в березні два 60-тисячники в Китаї. У Чжухаї вона дійшла до фінала, де поступилася колишній українці Марині Заневській. В Шеньчжеі Марта стала півфіналісткою. Зі 160-ти можливих рейтингових очок вдалося здобути 77 – непоганий результат, який дозволив Костюк впритул наблизитися до топ-150. Та є одне але. По китайських турнірах було видно, що Марті нецікаво грати на рівні ITF. Нема потрібного настрою, в кількох матчах вона включалась в гру тільки майже в безнадійних ситуаціях, рятуючи програні матчі. На мій погляд, це погано. Яким би ти не був талантом, за кілька місяців проскакувати рівень ITF та в 15 років виходити вже тільки на WTA небезпечно. Чи витримає психіка дівчини серії поразок, які обов’язково будуть? Навіть Кей Нісікорі не гребував челенджерами після травми для відновлення рівня гри та впевненості в собі. Дівчинці без особливого досвіду непогано б набувати його в матчах не тільки з першою сотнею. Звичайно, не мені радити Любічічу та команді Марти, та ситуація досить хвилююча. Зараз, наскільки мені відомо, Костюк заявлена на турніри в Стамбулі та Рабаті/Празі.

На черзі квітень, час старту ґрунтового сезону. Турнірів буде багато, найбільший у чоловіків – це Мастерс у Монте-Карло. Роджер Федерер вже заявив, що знову пропускатиме ґрунтові два місяці. Але щоб залишитися на чолі рейтингу, Рафі буде необхідно виграти три турніри поспіль: Монте-Карло, Барселону та ще один Мастерс у Мадриді. На даний момент виглядає фантастикою, та хто його знає…

У жінок відмітити треба хіба що Прем’єр у Штутгарті. А ще буде Кубок Федерацій, де нашим дівчатам доведеться летіти аж до Канади. Хто, окрім Лесі Цуренко, буде брати участь в матчі, досі невідомо.