Чи приїде Жюстін Енін до Харкова?

Упевнено можна констатувати, що 2007 рік для українського жіночого тенісу став найвдалішим за всі часи незалежності нашої держави. По-перше, жіноча збірна України подолала всі відбіркові турніри і вийшла до Світової групи. По-друге, найкраща на сьогодні вітчизняна тенісистка Альона Бондаренко по ходу сезону досягла найвищого (21-ше місце) рейтингу WTА, який до неї був недосяжним для жодної нашої спортсменки. І, по-третє, крім Альони, ще чотири українки — Юлія Вакуленко, Катерина Бондаренко, Тетяна Перебийніс і Ольга Савчук — зараз є представницями Топ-100 світового жіночого тенісу.

Саме підсумкам сезону 2007 року була присвячена прес-конференція за участю віце-президента Федерації тенісу України Юрія Сапронова, першої ракетки України Альони Бондаренко, капітана жіночої збірної України Володимира Богданова й менеджера збірної України Всеволода Кевлича. Місцем її проведення обрали харківський тенісний клуб «Спорт&Корт».

«Рік був тяжким, але найуспішнішим»

- Цей рік для мене особисто виявився дуже тяжким, — сказав на початку зустрічі з журналістами Юрій Сапронов. — Адже та справа, за яку я взявся наприкінці 2006 року, була новою і незнайомою. Тому всі без винятку тенісні події 2007 року залишаться в моїй пам'яті назавжди. Це, насамперед, ігри жіночої збірної України в польському місті Пловдив і в Австралії. Головне — нам удалося створити чудову Команду (саме з великої літери), яка спочатку обіграла всіх суперниць у відбірковому турнірі Кубка Федерацій з Польщі, а потім на Зеленому континенті в серії плей-офф перемогла доволі міцну збірну господарок корту австралійок. Додам, що наші дівчата працювали на імідж своєї країни, і все, що можна було виграти в командних змаганнях, вони виграли. Користуючись тенісною термінологією, ми зараз ведемо у сеті з рахунком 5:0 (саме п'ять перемог у нашому активі і жодної поразки), і я переконаний, що 3 березня 2006 року після матчу Україна — Бельгія, який пройде у Харкові, цей рахунок стане 6:0 і ми виграємо партію «насухо». А далі нас повинен очікувати тай-брейк, тобто матч за право увійти до найпрестижнішої елітної першої Світової групи. Таке завдання перед командою, звичайно, вже поставлене, і ми ні на крок не відступатимемо від його виконання.

Персональні здобутки й перспективи

- Щодо індивідуальних виступів українських тенісисток у 2007 році, то тут я можу зупинитися на кожній із них окремо і дати свій коментар.
Звичайно, розпочну з Альони Бондаренко. Після того успіху, якого вона досягла в сезоні-2007, я вважаю, вже можна казати про нову еру в українському тенісі. Альона впритул наблизилася до двадцятки найкращих тенісисток планети, встановивши новий вітчизняний рекорд (колишній багато років належав Наталії Медведєвій — 23-тє місце у світовому рейтингу). І я гадаю, що наша нинішня «перша ракетка», якщо в неї все буде гаразд зі здоров'ям, у 2008 році вийде на нові висоти.

Молодша сестра Альони — Катерина — за минулий рік теж здійснила значний стрибок: з кінця першої сотні до її середини (44-те місце). Потенціал цієї спортсменки також достатньо великий і, на мій погляд, зараз вона вже виходить із тіні Бондаренко-старшої. Нинішній рік для Катерини буде визначник, бо ті завдання, які вона ставить перед собою, теж достатньо високі.

Відмінний сезон провела Юлія Вакуленко. Вона подарувала нам кілька яскравих перемог над провідними тенісистками світу. Але Юлія, на жаль, частенько отримує травми і це, безперечно, заважає її просуванню нагору.

Найбільшого ж прогресу, як на мене, здійснила Маша Коритцева. З 336-го номера, який вона мала в 2006 році, вона піднялася на 102 сходинку. Маша дуже працелюбна і є чудовим командним гравцем. Вважаю, що вона допоможе нам у грі з бельгійками в парній комбінації.
До Тетяни Перебийніс у мене ставлення особливе. Я почав їй допомагати, коли Тетяні було всього дванадцять років. Після важкої травми, яку вона отримала торік на Уїмблдонському турнірі, у неї був складний період у житті. Але Таня зуміла-таки повернутися до «сотні», і також є кандидатом до складу збірної України на матч проти Бельгії.

Юліані Федак я дуже вдячний за той подвиг, який вона створила у Пловдиві, вигравши всі чотири одиночні матчі, і так само вдячний Юлії Бейгельзімер за її допомогу, насамперед, за рахунок її комунікабельності, інтелігентності, командності в поєдинку із Австралією, де вона разом із Катериною Бондаренко виграла парну зустріч.

До Топ-100 входить і Ольга Савчук. Утім я би не назвав сезон-2007 для неї вдалим. На мій погляд, вона зарано прийняла рішення поїхати тренуватися за кордон, і в останній час особливого прогресу в грі немає. Можливо, Ользі треба повернутися додому, і тоді в неї все буде значно краще.

Усі на матч Україна — Бельгія!

Потім слово взяв капітан збірної України Володимир Богданов.

- У січні 2007 року Юрій Сапронов поставив переді мною завдання — потрапити до другої Світової групи. І, якщо чесно казати, тоді я не зовсім зарядився його впевненістю, хоча він її просто випромінював. Утім, на щастя, все склалося так, як і планувалося. Нові люди, які прийшли до керівництва Федерації тенісу України, по-справжньому роблять велику справу, вони створюють нову історію для українського тенісу. Завдяки їм і, звичайно, завдяки нашим дівчатам-тенісисткам ми досягли солідного результату.

Тепер ми дивимось у майбутнє з оптимізмом. У нас є достатньо великий вибір гравців. Як переконливий факт — одразу шестеро українок розпочнуть Відкритий чемпіонат Австралії з основного раунду. Ще троє виступатимуть у кваліфікації. І хоча матч із бельгійками не буде простим за будь-яких обставин (я маю на увазі приїзд або неприїзд до України першої ракетки світу Жюстін Енін), українська збірна буде боротися лише за перемогу і вихід до наступного кола.

Щодо кандидаток у збірну, то можу їх назвати вже зараз — це сестри Альона і Катя Бондаренко, Ольга Савчук, Тетяна Перебийніс, Марія Коритцева і Юліана Федак.

Доповнює менеджер жіночої збірної Всеволод Кевлич:

— Матч Україна — Бельгія відбудеться 2-3 лютого 2008 року в приміщенні харківського Палацу спорту «Локомотив». Покриття — ґрунт. Ми вперше гратимемо в нашій країні у такому великому залі, тому сподіваємося на значну підтримку глядачів. Упевнений, що вболівальники отримають задоволення від тенісу.

«Хочу пробитися до п'ятнадцяти найкращих»

Альона Бондаренко ніяких промов не робила, однак більшість запитань від представників засобів масової інформації були адресовані саме їй.

— За рахунок чого ви досягли таких результатів?
—  (Усміхається). Перш за все за рахунок тренувань. А ще за рахунок упевненості в собі і своїй грі. Ставила перед собою мету й намагалася її досягати. Щодо команди, то після тріумфу в Пловдиві ми повірили в себе і зрозуміли, що можемо грати із сильними суперницями й перемагати їх.

— Як ви самі оцінюєте для себе 2007 рік?
— Сезон дійсно вийшов вдалим. Багато чого вдалося, хоча не обійшлося без спаду.

— Зараз ви на всіх змаганнях представляєте Харків. Як часто вам удається бути у цьому місті і що ви надалі пов'язуєте з ним?
— У Харкові восени 2007 року я брала участь у міжнародному турнірі, який, до речі, виграла в одиночному розряді. Взагалі, поки що тут буваю не так часто, але сподіваюся, що приїжджатиму сюди значно частіше, за будь-якої можливості. Наприклад, цього року обов'язково знову виступатиму на харківському турнірі. Також у планах — давати уроки і майстеркласи юним спортсменам.

— Яким ви вважаєте ваш потенціал?
— Мені складно про це говорити. Одне знаю точно — робитиму все від себе можливе для того, щоби розкрити свій потенціал повністю. Тобто треба тренуватися і працювати.

— Ваші плани на наступний рік?
— Хотілося би бути якомога вище в світовому рейтингу, хоча б у числі п'ятнадцяти найкращих.

* * *

І ще про матч Україна — Бельгія. Як повідомив Юрій Сапронов, підготовка до нього йде повним ходом. Триває конкурс дитячого малюнку, який має назву «Я малюю теніс», переможці отримають красиві призи.

За квитками на матч розігруватиметься лотерея. Дитячі квитки коштуватимуть лише 1 гривню, тобто ціна символічна. Ведуться переговори з відомими шахістами, як-от Гаррі Каспаров, Анатолій Карпов, Василь Іванчук та іншими для того, щоб у суботу за три години до матчу в фойє вони провели сеанс одночасної гри з дітьми.

— Є ще багато чого цікавого. — сказав наприкінці прес-конференції Юрій Сапронов. — Але зараз я не хочу розкривати всі таємниці. Приходьте — побачите!

Ігор ЗАРЖИЦЬКИЙ, «Спортивна газета»