Олег СОБУЦЬКИЙ: «Наш глядач розуміє, на який футбол він йде»

Національна збірна України з футболу серед ветеранів повернулася з турне по Іспанії, після якого в Києві провела гала-матч зі збірною Грузії. Підсумки цього насиченого тижня підвів куратор збірної, президент Асоціації ветеранів футболу України Олег Собуцький.

 

- Дуже приємно, що відбулися ці товариські матчі, збірна Україна зіграла з чудовими командами. У першій грі в Іспанії ми перемогли ветеранів «Валенсії» 5:2, а у другій, на знаменитому «Ель Мадрігаль», нині він називається «Естадіо де ла Кераміка», за рівної гри на останніх хвилинах арбітр призначив у наші ворота незрозумілий пенальті, у підсумку ми поступилися 2:3. В цілому, підсумками візиту на Піренеї задоволений. Так саме, як і дебютом нашої збірної на головній арені країни - НСК «Олімпійський», де перемогли Грузію 1:0. Є колектив, є бажання боротися на футбольному полі за честь країни та її  футболу. А все інше за наполегливої роботи прийде з часом.

 

- Збірна виступає другий рік, провела більше півсотні матчів, можна сказати, що за цей час вона стала справжньою сім’єю? 

- Не буває нічого одразу, на все потрібен час. Сьогодні ми побачили, що маємо справжню команду – національну збірну. На мою думку, із таким складом вона може грати і в нашій Прем’єр-лізі. Є чудові футболісти та тренери, є справді боєздатний та дружній колектив. Із самого початку існування команди, повну підтримку в її діяльності надає ТОВ «Агробізнес», провідний  виробник хліба та хлібобулочних виробів в Україні. Це дозволяє ставити справді амбітні завдання, головне з яких - проведення турне в підтримку миру, єдності в країні та наших військових у Зоні АТО.

 

- Давайте по порядку, нинішній візит до Іспанії став другим у цьому році. Чому для проведення матчів обираєте саме цю країну?

- По-перше, Іспанія - футбольна країна, на мою думку, нині №1 у Європі. По-друге, в організації матчів у цій країні нам допомагає компанія «Епіцентр», за що спасибі її засновникам Галині та Олександру Герегам, та директору представництва компанії в Іспанії Костянтину Бережному, який особисто займався організацією ігор. У тому, що все пройшло на найвищому рівні - ми грали на найкращих стадіонах, проти справжніх «зірок» навіть не іспанського, а світового футболу, зустрілися з українською діаспорою, у культурному центрі всі разом подивившись фінал Кубка України - є в тому числі їх великою заслугою.

 

- Вже не лише між збірною України та іспанськими командами, а й особисто між гравцями склалися чудові дружні стосунки…

- У часи ігрової молодості хлопці перетиналися на футбольних полях, й на ветеранському рівні це далеко не перша наша зустріч. У січні цього року в Тбілісі на турнірі пам’яті Давида Петріашвілі ми зіграли зі збірною Іспанії, у неймовірному за інтригою матчі перемігши 3:2. Вже за місяць на півдні Іспанії зустрічалися з ветеранами «Севільї» та «Бетісу», і ось, дві звітні зустрічі. Проти нас виходять Карлос Марчена, Маркос Сенна, Жоан Капдевіла, це справжні легенди, гра з якими на полі та спілкування за його межами є чудовим досвідом для наших хлопців, чимало з яких нині займається тренерською справою. Команди всіх чотирьох іспанських клубів, з якими зустрічалися, ми запросили на матч-відповідь до України. Нехай вони теж побачать, яка у нас красива футбольна країна. Такі дружні візити стануть подією для вболівальників, зміцнять дружбу між Україною та Іспанією.

 

- Іспанці хоча й є законодавцями мод у світовому футболі, рахуються з Україною. Це можна побачити навіть за рівнем, на якому вони приймають нашу ветеранську збірну?

- Все пройшло на найвищому рівні. Наприклад, у Валенсії у нас відбулась дуже корисна зустріч із Фернандо Гараєм, президентом Асоціації ветеранів футболу Іспанії та керівником Асоціації ветеранів «Валенсії». Отримали безліч інформації, дізналися, як поставлена робота з ветеранами футболу в Іспанії, за якою системою проводиться чемпіонат серед ветеранів, звідки фінансуються ветеранські команди, яка модель соціального захисту гравців та багато іншого. На майбутнє домовились про спільні проекти, про повну підтримку яких нас запевнила іспанська сторона. У «Вільярреалі» нашу збірну зустрічав президент клубу Фернандо Роіг, на липень місяць вже запланували матч-відповідь із їхніми ветеранами у Львові. Це в нас на полі з першої і до останньої хвилини справжня боротьба, кожен із суперників хоче лише перемогти. А після фінального свистка пристрасті вгамовуються, йде щире спілкування, обмін досвідом та обговорення подальших спільних проектів. В турне по Іспанії Збірну супроводжував віце-президент Федерації футболу України Василь Орлецький, людина авторитетна та шанована. Це нам теж дуже допомогло, бо не всюди в Європі Асоціації ветеранів підтримуються національними федераціями, у багатьох країнах це автономні структури, які самотужки ведуть свою діяльність. Іспанці високо оцінили увагу з боку ФФУ до розвитку ветеранського руху в Україні.

 

- Матч між ветеранами України та Грузії у Києві зібрав близько семи тисяч глядачів, цієї кількості могла б позаздрити більшість клубів і Прем’єр-ліги...

- Наш глядач чудово розуміє, на який футбол він йде. Можливо хтось скаже, що в іграх ветеранів немає спортивної складової, але подивившись суботній матч на «Олімпійському», або січневу зустріч двох збірних у Тбілісі, одразу візьме свої слова назад. Повірте, всі гравці професіонали, на полі ніхто не хоче поступатися. Це бачу по грі, по спілкуванню в роздягальні. Коли на поле мали вийти зірки масштабу Олексія Михайличенка та Кахабера Каладзе, Віталія Косовського та Георгія Деметрадзе, Володимира Єзерського та Левана Кобіашвілі, глядач це відчув та прийшов на трибуни. За це ми щиро вдячні кожному вболівальнику! Була справді дружня атмосфера, кожному при вході видавалися матчеві програмки, смачні хлібобулочні вироби. І сама гра не залишила нікого байдужим, які емоції вирували, наші тренери Анатолій Дем’яненко та Александр Чивадзе хоча й друзі по життю, налаштували команди на серйозний бій. Дякую хлопцям, що перемогли у цій важкій і одночасно цікавій зустрічі.

 

- У складах команд вийшли президенти національних федерацій - Андрій Павелко та Леван Кобіашвілі. Це також чудова нагода для керівників налагодити більш тісний контакт для розвитку футболу в обох країнах?

- Із кожної зустрічі намагаємося виносити певну користь, вони були на рівні президентів Федерацій, а на засідання виконкому Асоціації ветеранів футболу прийшли наші колеги з Грузії. Ми прийняли рішення про проведення чемпіонатів за новим форматом, змінили вікові обмеження для гравців. Певні напрацювання вже мали, після обміну досвідом із колегами з Іспанії та Німеччини. Думка представників із Грузії також була для нас дуже цікавою.

 

- У Анатолія Дем’яненка широкий вибір гравців, щоразу у складі нові імена. Кого ще хочете долучити до команди?

- Справді, ми намагаємося розширити коло гравців, запрошуємо хлопців з усіх куточків України. За нас вже виступають Сергій Назаренко та В’ячеслав Шевчук, які ще півроку тому грали на професійному рівні. В той самий час не забуваємо і про наших найстарших представників, наприклад, гравців легендарної команди «Динамо» зразка 1975 року Сергія Кузнєцова та Олександра Даміна. Ось такий зв'язок між футболістами зовсім різних поколінь і вважаю однією з родзинок збірної. Відзначу, що у матчі з Грузією вболівальники побачили у нашому складі нові імена - це колишні гравці «Шахтаря» та «Дніпра» Андрій Воробей та Андрій Бєлік. Взагалі, у нас немає жодних обмежень, прерогатива вибору належить тренерам Анатолію Дем’яненку та Володимиру Лозинському. Маю надію, що незабаром знову побачимо  у «жовто-синій» формі наших легенд Андрія Шевченка та Олега Лужного.

 

- Переважно ветерани футболу виступають у містах та районах України, це співпадіння, що у травні-червні команда проводить цикл міжнародних ігор?

- Так вийшло, що тільки повернувшись з Іспанії на нашу збірну чекав матч проти Грузії. Наступними будуть ігри з Угорщиною (30 травня, м.Ужгород, стадіон «Авангард», 18:00), присвячена 25-річчю першого матчу збірної України, та Ізраїлю (5 червня, м.Умань, стадіон «Уманьферммаш»). У червні, знову в Іспанії, на знаменитому «Ноу Камп», проведемо матч із ветеранами збірної Іспанії, у середині липня чекаємо у Львові на «Арені-Львів» ветеранів «Вільярреалу», а на серпень плануємо візит до Канади у місто Торонто. Звісно, окрім цього будуть матчі і в Україні, з місцевими командами, гратимемо в підтримку військових у Зоні АТО, за мир та єдність на нашій землі. Буде багато матчів, багато цікавих зустрічей з людьми у різних куточках України. Це та важлива місія з розвиту та популяризації футболу, яка покладена на наших ветеранів.