Роман ГУМЕНЮК: «Якби не зріст, я б не займався баскетболом»

29-річний Роман Гуменюк з Тлумача, що в Івано-Франківській області, – найвищий чоловік в Україні. Його зріст – 2 метри 19,5 сантиметра. Велетня зафіксувала Книга рекордів України. 

 

Роман – професійний баскетболіст. Грає за команду «Говерла» (Івано-Франківськ). За свою кар’єру побував у 33 країнах світу. Три роки жив і працював у Литві. Колишня дружина – литовка. На жаль, пара розлучилася. У Романа – чотирирічний синочок. «У моїй родині усі високі, – каже Роман Гуменюк. – Я народився зі зростом 58 см. У садочку, школі був найвищим. Коли переїхав на навчання у Білу Церкву, у спортивний ліцей-інтернат, мав 2 метри. Але там найвищим уже не був… Там вчився хлопець 2 метри 13 см, ще декілька хлопців мали 2,05−2,07…». Роман розповідав, у юності їздив у табори, в яких відпочивали найвищі баскетболісти Європи. Серед них були вищі за українця…

 

У дитинстві Роман не мріяв стати баскетболістом. Але життя так склалося, що пішов у великий спорт. «Говерла» має чимало здобутків. Вони – чемпіони вищої ліги України. Не раз отримували перемогу і за кордоном. Нині команда грає в Івано-Франківську. У фіналі виборюватимуть перше-друге місця. «Якби у мене не було такого зросту, швидше за все, я б не займався баскетболом, і не покатався б по світу, – веде далі Роман. – Серед ігрових видів спорту в Україні найбільш популярний футбол, баскетбол – на другому місці. Чи нас впізнають на вулиці? Буває, що впізнають… У Литві баскетбол на першому місці. Мене там всі знають» (усміхається).

 

Чоловік переконує, що проблем із купівлею одягу не має. Вбрання великих розмірів можна замовити через Інтернет. Якщо шукати у магазинах – на це треба витратити час. Так само можна замовити і меблі (велике ліжко, наприклад). На вулиці до Романа часто підходять люди. Просять з ним сфотографуватися. «Ми кілька разів були у Китаї на баскетбольних турнірах, – усміхається Роман. – Там по вулиці спокійно неможливо пройти! Якщо ти йдеш, ще півбіди. Та коли зупиняєшся, до тебе підходять китайці, фотографуються. Ніхто нічого не запитує. Так може тривати до безконечності… Китайці не всі маленькі, у деяких провінціях є досить високі люди. Я бачив одного чоловіка, що мав зріст, мабуть, 2,30».

 

Роман розповів, як у Китаї одного разу їхав в автомобілі. А люди, які стоя­ли на пішохідному переході, заходилися від сміху… «Коли я сідаю в авто, то сидіння відсуваю назад. Дуже далеко, – каже велетень. – Одного разу зупинився на світлофорі, дивлюсь у бокове вікно, а люди на вулиці такі задоволені, сміються. Думаю, чого вони сміються? Я сидіння відсунув назад, плюс опустив крісло, і вийшло, що я сидів біля заднього вікна. Вони дивляться, а за кермом нікого немає…».