Алина ШУХ: «На соревнованиях в Броварах мне подарили флягу со спиртом»

В п’ятницю, 27 січня, увесь легкоатлетичний світ сколихнула надзвичайна подія – 17-річна українка Аліна Шух встановила рекорд світу серед юніорів (а відповідно, і рекорд Європи та України) в п’ятиборстві. Більше того, – Аліна зараз очолює світовий топ-лист і має усі шанси позмагатися за медалі європейської першості в Белграді на початку березня.

- Як у тебе проходить підготовка до змагань в день старту?
- Зазвичай до змагань я готуюсь ще звечора: складаю усе, що потрібно, щоб нічого не забути. Багато разів перевіряю, можу, навіть, взяти 10 зайвих речей аби нічого не забути. Сам день старту, як правило, проходить у великому хвилюванні, адже все дуже важливо, будь-який рух і т.д. Це, насправді, досить складно, тому я намагаюсь в день змагань не думати про виступ. На змагання зазвичай беру один змагальний костюм і один для розминки, однак доводиться брати кілька пар шипівок. Також треба брати такі речі як пластир, різноманітні бинти, мазі, ковдру, щоб накритися між спробами, одним словом, багато додаткових дрібниць.

- Твоє улюблене тренування?
- Улюблене моє тренування – це те, в якому є гімнастика, акробатика, перекладина. Це мої улюблені вправи. Вони зазвичай проходять дуже весело, тому я і полюбляю ці тренування. Також я люблю тренування в технічних видах, де необхідно відпрацьовувати техніку. Менше за все люблю ЗФП, не знаю чому. А от про тренування, де доводиться бігати, й говорити нема чого)

- Найбільший розпач в спортивній кар’єрі?
- Думаю, найбільше розчарування за усі мої виступи на змаганнях було, коли я вперше виїхала закордон (Чемпіонат світу серед юнаків, що проходив в Колумбії). Тоді я була добре готова, налаштовувалась на старт вже за 10 днів і виступила в результаті не дуже вдало. Після того у мене одразу з’явилися думки: а як же я буду далі виступати закордоном, якщо мені так складно зараз? Я думаю тоді була причина в психології, адже на мене дуже сильно тисло все нове і я не відчувала себе головною в секторі, коли ти виходиш і відчуваєш впевненість в своїх силах. Я навпаки відчувала, що я маленька, що усі тут старші, більші, досвідченіші за мене і що потрібно у них вчитися, хоча, насправді, не можна так думати, потрібно завжди бути впевненим у своїх силах.

- Улюблений старт?
- Є дуже багато стартів, в яких я із задоволенням беру участь. Ось нещодавно були змагання зі стрибків у висоту у Львові. Це був просто неймовірний старт, мені дуже сподобалося, я б туди їздила хоч щодня. Ці змагання не просто змагання, а свято для всіх спортсменів: пісні, відео, коментарі, шоу, публіка. За кожен стрибок тобі аплодують. Так значно веселіше і одночасно спокійніше виступати.

- Найоригінальніший приз, який вигравала?
- Найоригінальніший приз, котрий я вигравала, я отримала кілька років тому на змаганнях в Броварах, де я штовхала ядро. Мені дали приз – флягу, таку велику, красиву. Мені фляга не дуже потрібна, але все ж було приємно отримати такий приз. Але коли я її відкрила, вона виявилася повною спирту. Це, мабуть, найоригінальніший приз на даний момент:)

- Типовий тиждень тренувань?
- Для багатоборців головне встигнути пройтись по усім видам за тиждень кілька разів. Ми зазвичай тренуємось з понеділка по середу, потім четвер вихідний, далі в п’ятницю і суботу тренування і в неділю відпочинок. По видам зазвичай так: в понеділок бар’єри, висота, ядро, спринт, у вітворок довжина, спис і щось на витривалість і далі знову так по колу.

- Головний життєвий принцип?
- Один з головних моїх девізів є те, що усім завжди важко, що не лише одній мені, а усім і завжди. Ну і ще один девіз, який мені дуже допомагає, це: «Немає нічого неможливого».