ЛИСЕНКО: «Динамо» впорається з проблемами»

Футболісти другої команди «Динамо» не користуються особливою популярністю серед вітчизняних засобів інформації. Але дуже цікаво дізнатися, чим же живе найближчий резерв найтитулованішого клубу України. З нападаючим «Динамо-2» Володимиром Лисенком удалося поспілкуватися після одного з календарних матчів чемпіонату України серед команд першої ліги.

— Володимире, ти тривалий час не виходив на футбольне поле. Із чим пов'язана твоя відсутність?
— Причина проста — травма, якої зазнав на тренуванні після матчу з охтирським «Нафтовиком». Проблеми були з гомілкостопом, але зараз, здається, все гаразд.

— Цього сезону ти двічі виходив на поле в першій команді «Динамо». Чому не вдається проявити себе в компанії іменитіших партнерів? Можливо, є якісь об'єктивні причини?
— Навіть не знаю. Мабуть, часу недостатньо для того, аби проявити себе. Все ж таки за десять хвилин чимось особливим важко відзначитися. А ось матч проти «Нафтовика» треба забути, як страшний сон. Щоправда, з кожним таке може статися.

— А з Йожефом Сабо була якась розмова з приводу твоїх перспектив у команді?
— Особисто з Йожефом Йожефовичем розмови в мене не було.

— Рівень гри у вищій лізі набагато відрізняється від першої, де ти переважно граєш за «Динамо-2»?
— Так, я б відзначив вищі швидкості. Щоправда, матчі з тим же «Нафтовиком», як у першій лізі минулого сезону, так і у вищій цього року абсолютно нічим не відрізнялися.

— Цікавишся станом справ у першій команді? Як гадаєш, що зараз відбувається з «Динамо»?
— У кожної команди бувають злети та падіння. Той же італійський «Мілан» у чемпіонаті перебуває в нижній частині турнірної таблиці і сам на себе не схожий на старті сезону. Але незабаром справи підуть краще — як у «Мілана», так і в  «Динамо» (сміється).

— Кардинальні заходи треба застосовувати? Чи після зимової перерви команда зміниться?
— Гадаю, команда впорається з проблемами і без кардинальних заходів.

— Чи піде прихід іноземних фахівців до «Динамо» (Реваза Чохонелідзе на посаду генерального директора й Вінченцо Пінколіні в якості тренера з фізпідготовки) на користь команді?
— Стовідсотково! Резо мешкає на базі, щодня цікавиться станом справ команди та окремо кожного футболіста, проводить різноманітні збори. Це людина з європейським досвідом роботи. Щодо Пінколіні, то мені вже одного разу довелося тренуватися під його керівництвом. Людина знає про процес фізичної підготовки все — і це без зайвої іронії.

— Хто з футболістів «Динамо-2» вже цього сезону зміг би підсилити головну команду?
— З молодих мені подобається стиль гри Миколи Морозюка, який зараз перебуває в оренді в дніпропетровському «Дніпрі». З партнерів по нападу можу виділити Андрія Ярмоленка, 1989 року народження. Втім не тільки Миколу та Андрія можна відзначити, кілька футболістів із другої команди якщо не завтра, то найближчим часом цілком зможуть скласти конкуренцію «основі».

— Як би ти прокоментував ситуацію з Алієвим?
— Я не хотів би лізти в їхні відносини з Йожефом Сабо. Алієв — технічний, розумний футболіст. Його гра мені імпонує. Чому його не запрошують до першої команди — не мені
про це судити.

— Які турнірні завдання ставляться перед «Динамо-2» у першій лізі? Адже до вищої ліги, хоч як би ви грали, все одно не вийти за регламентом чемпіонату України...
— Завдань, як таких, тренери перед нами не ставлять. Але єдине завдання для нас у кожному матчі —  перемога. Філософія в нас така: ми хочемо довести, що гідні виступати не тільки на рівні першої ліги, але й вищої. У тих же матчах проти «Арсенала» минулого сезону та проти «Шахтаря» за Суперкубок України ми довели, що на щось здатні.

Юрій ГРОМОВ, «Спортивна газета»