Анатолий ТИМОЩУК: «Мое будущее зависит от возможных предложений»

Екс-капітан української збірної з футболу Анатолій Тимощук нещодавно оголосив  про завершення  виступів за національну команду, але продовжує грати за футбольний клуб «Кайрат» та паралельно здобуває тренерську ліцензію категорії «PRO».

- У Вас, на сьогоднішній день,  ще 2 місяці контракту з ФК «Кайрат». Вже думали чим будете займатися після його закінчення?
- Зараз в Україні я навчаюся на тренерських курсах на здобуття ліцензії «PRO». Ліцензії «А» та «В» вже отримав, але, на жаль, в мене не було можливості приїхати на минулу сесію, тому  крім роботи зі спеціалістами, які дають інформацію на групу «PRO», я ще відвідую пропущені заняття з групою «А».  Вчора на лекції спілкувався з дуже цікавим професором та викладачем з медицини, здав домашнє завдання, і можу сказати, що відвідую заняття з великим задоволенням. Отримую дуже багато цікавої та корисної інформації, яку потім старанно аналізую та ще раз прослуховую.

Що стосується подальшої роботи, то поки нічого конкретно сказати не можу, адже коли працюєш усе життя футболістом, а потім розумієш, що настав час щось змінювати, визначитись складно. Планую закінчити чемпіонат зі своїм клубом, бо є ще півфінал та можливий фінал кубку, який може стати для моєї нинішньої команди третім і дасть змогу залишити кубок у клубі. У чемпіонаті, на жаль, посіли друге місце, хоча поставлена мета була  – чемпіонство. Тому, після закінчення сезону я зможу спокійно все обміркувати та прийняти зважене рішення.

- З приводу навчання, чи відчуваєте ви суттєву різницю між лекціями на ліцензію «А» та «PRO»?
- Те, що відчуваєш, чуєш – відрізняється. Звичайно, не можна сказати, що відмінність є суттєвою, але інформація зовсім інша. Вона більш повна, та подається в більшому обсязі.  Особисто мені, інформація, що я отримую на лекціях «PRO» більш цікава, ніж була на лекціях диплому «А».

- Якщо дивитися в перспективу тренерської кар’єри, який український клуб ви б хотіли тренувати?
- Хай ніхто не ображається, але для мене, у футбольному плані, в Україні існує лише один клуб – це «Шахтар». У ньому я провів 9 років. Ніколи не забуваю про свій рідний клуб у якому дебютував, в якому виріс у вищій лізі України. Тому, з точки зору амбіцій та перспектив, напевно, на сьогоднішній момент «Шахтар» найбільш топовий клуб.

- А зарубіжний?
- Оскільки я мав досвід роботи у Німеччині і нормально знаю мову, то думаю, що якийсь німецький клуб.

- Як ви вважаєте, чи змогли б Ви в майбутньому тренувати національну збірну? Чи є взагалі таке бажання?
- Зараз у збірної досить хороший штаб, але ви ж знаєте, що нашу роботу оцінюють за досягненнями. Усіх цікавить кінцевий результат, а саме – вихід команди на чемпіонат світу. Думаю, тренувати збірну завжди цікаво. Це, з однієї сторони, трохи простіше, а з іншої навпаки – складніше ніж у клубі, але без сумніву дуже цікаво.  А якщо хочеш відчувати атмосферу у якій був 16 років, то, звичайно, повинен розглядати для себе і такий варіант.

 - Свою подальшу діяльність Ви бачите в Україні чи закордоном?
- Наразі нічого не можу сказати. Будучи футболістом ти не знаєш куди тебе завтра заведе футбольна доля. Кожен з нас робить вибір, приймає рішення, але ти не знаєш, яка пропозиція може бути завтра. В подальшому все залежить більше від пропозицій.