Галина ОБЛЕЩУК: «Впечатления от выступления смешанные»

Ще восени Галина Облещук навіть не знала, як виступатиме далі. Складна операція поставила під загрозу участь в Олімпійських іграх, про які так мріяла спортсменка. На щастя, Галина змогла перебороти всі негаразди і поїхати у Ріо. Щоправда, тут, уже на розминці перед змаганнями, ушкодження нагадало про себе. 15,81 м – і Облещук покидає змагання у Ріо-2016.

«Щойно ледь піднялася сходами, - розповідає спортсменка. – Дощ, мокрий сектор – і я на розминці чи то надірвала, чи то порвала зв’язки. У мене восени саме були проблеми з коліном, перенесла складну операцію. Зараз потрібно буде піти до лікаря, в діагностичний центр, щоб з’ясувати, що саме сталося. Поки що лиш відчуваю дуже різкий біль».

- Насправді, у мене дуже змішані відчуття. Є і радість, і розчарування, - зізнається Галина. – З одного боку, я дуже не вдоволена своїм виступом. Тим, що не змогла себе реалізувати. У 2013-му, на чемпіонаті світу, я виступала в основному колі змагань, була так близько до вісімки найсильніших. З іншого, після того, що я пережила, все ж змогла відібратися на Олімпійські ігри, виступити серед найсильніших. Але що б я хотіла зробити зараз, так це попросити вибачення у всіх людей, які у мене вірили, яким я дала надію.

- Ви починали не з легкої атлетики, а зі спортивної гімнастики, чи не так?
- Я майстер спорту, 14 років нею займалася. Навіть у збірній була. Але легка атлетика переважила. Зараз навіть не тягне подивитися змагання. З того часу, як я займалася нею, багато чого змінилося: правила стали зовсім інші, щороку з’являються нові елементи. Та й легка атлетика зараз для мене набагато рідніша. Займаюся нею вже вісім років, постійно шукаю щось нове. Думаю, не кину її і надалі. Мені 27 років, свого часу у цьому віці ледь не починали. Сподіваюсь, у мене ще все попереду.

Спорт є спорт: у ньому є і злети, і падіння. У мене була травма, вона, певно, і затримала мене. Потрібно розуміти, що зараз такий період. Але я хочу його подолати і потрапити ще на одну Олімпіаду. Тільки виступити там уже набагато краще. Головне, щоб здоров’я було. А так, рідні і близькі зі мною і обов’язково мене підтримають. Саме вони надихнули мене на фотосесію. У мене якраз був дуже складний період у житті: я перенесла операцію, ледь не закінчувати збиралася. Я тоді ще й гарно схудла. І у результаті все вийшло все досить непогано.