КУЛАК: «Бронза» Коробки - це подвиг»

Уже всім відомо, що наша дружна збірна з важкої атлетики привезла з ліцензійного чемпіонату світу, що проходив у місті Чіанг-Май (Таїланд), дев'ять олімпійських ліцензій із десяти можливих та п'ять бронзових нагород. Рівно стільки, скільки й обіцяли атлети й фахівці, вирушаючи в далеку путь. Про те, що приховано за цим фактом і про уроки передолімпійського чемпіонату — наша розмова з головним тренером збірної команди України Василем КУЛАКОМ.

Подвійне випробування

— Я хотів би нагадати, — сказав Василь Григорович, — що вперше в історії нашого виду спорту Міжнародна федерація (IWF) стала проводити відбір на Олімпійські ігри не за рік до них, а за два роки! Тобто спочатку за ліцензії слід було боротися на чемпіонаті світу-2006, який проходив у Санто-Домінго (Домініканська республіка), а потім, виконавши норматив, ще й підтвердити такі здобутки на цьогорічному чемпіонаті в Таїланді. Тоді з Центральної Америки ми привезли дев'ять переконливих заявок на здобуття цьогорічних ліцензій. Причому завоювати їх було досить складно, бо кліматичні умови острівної держави більш ніж жорсткі. Але коли ми прибули до Таїланду, то потрапили в справжнє розжарене пекло, та ще й чи не за 100-відсоткової вологості, яку доти не могли навіть уявити... До того ж у залі, де виступали атлети, не було кондиціонерів, натомість вони діяли в залі для розминки. Тому наші, виходячи на поміст, «пливли» всі до єдиного, а азійські атлети почувалися як удома!

— Але ж у Пекіні буде ще спекотніше...
— Не сумніваюся. Треба думати над тим,  як у нас створити гідні умови для ефективних  тренувань, бо поки відповіді на те, як це зробити, — не маємо. Але очевидно, що ці особливості клімату треба врахувати при підготовці до Пекіна.

Дива і уроки Таїланду

— Чим, окрім спеки, вразив чемпіонат світу-2007?
— Величезною кількістю учасників. Тим, що у малих вагових категоріях справжню навалу чоловіків і жінок з країн Азії зупинити було просто неможливо. І ще. За 15 років роботи головним тренером не пам'ятаю, щоб у будь-якій ваговій категорії виступало понад 70 учасників... Нині атлетів ділили на 4-5 груп. При цьому набралося понад 40 жінок у ваговій категорії понад 75 кг, а в чоловіків у в.к. понад 100 кг їх було поділено на чотири групи (за умови, що до «фінальної» групи понад 12 атлетів не вписували)...

— А за яким принципом складалася та чи інша група?
— Групи складалися з відомостей про кращі суми в двоборстві, що були виставлені в попередніх заявках.

— А чи є відмінності в командному заліку нашої збірної у Санто-Домінго та в Чіанг-Маї?
— Так. Цілком природно, що нині в Таїланді наші жінки в сумі двоборства не дорахувалися двох очок. Українкам, набравшим їх 108, вистачило на п'яте командне місце. А щодо ліцензій, то здобули їх чотири з чотирьох можливих.
А от у чоловіків — різниця помітна: 78 очок нині проти 100 у Санто-Домінго, звідси й їхнє 11-те командне місце... Враховуючи, що наш дебютант Олексій Торохтій (105 кг) наразився на нульову оцінку, вище піднятися було нереально. Проте п'ять ліцензій із шести можливих хлопці таки здобули.

— А що в нього сталося?
— Дбаючи про здобуття залікових очок, ми перестрахувалися, заявивши йому початкову вагу 167 кг, хоча зазвичай він починав змагання з 185 кг. Та замість полегшення він просто не знав, що з цією вагою робити, і отримав нульові очки... Дивна ситуація, але що маємо, то маємо. Це привід для нас проаналізувати власні помилки та прорахунки й подбати про їхнє викорінення.

Не можливості різні, а світи

— Що можете сказати про китаянку та кореянку, які на п'єдесталі стояли вище Ольги Коробки (+75 кг)?
— Ми спілкуємося з ними щороку. Тільки дві китаянки періодично змінюють одна одну, а кореянка — одна й та сама.

— Чим вони переважають Ольгу: зростом, вагою?
— Просто вони живуть в іншому світі, де немає поняття «розмір харчування» (яке в нас є і вимірюється 68 гривнями однаково для важкоатлетів з вагою за 100 кг і для гімнасток вагою в 40 кг)! Вони живуть у світі, де складена на атлета фармакологічна карта виконується 100-відсотково, а в нас вона з січня написана, але й досі не зібрана! Я вже не кажу про те, що
максимальна сума, яку ми маємо право витратити в день на фармакологію спортсмена, дорівнює 22 гривням, а доза того ж таки імплаксу коштує понад 200 гривень.
На сьогодні ж майже дворічне питання про закупівлю потрібних компонентів аптекою Центру спортивної медицини так і не вирішено. Ми носимося по всьому місту і шукаємо, де що є і де можна хоч щось придбати, а потім відзвітувати за витрачені кошти... Я точно знаю, що таке питання не стоїть ні в Білорусі, ні у Вірменії, ні навіть у Грузії, не кажучи вже про Росію. Що вже казати про Китай чи Корею. Тому, вважаю, за існуючої ситуації «бронза» Ольги Коробки є своєрідним подвигом...
Якщо казати про Наталію Давидову (69 кг), то вона сьогодні на всіх чемпіонатах готова боротися за третє місце.

— А які маєте проблеми у чоловіків?
— Повне забезпечення в нашій збірній поки мав один Артем Удачин (+105 кг). І він був готовий боротися за 2—3-тє місце. Проте програв тактично, — коли з огляду на важкі умови змагань, вирішив одразу посісти 2-3-те місце та відхилив запропоновану нами іншу тактику. І на цьому програв. З іншого боку, це відмінний урок перед Іграми. Він у тому, що будь-який штангіст має пам'ятати: у важкій атлетиці тепер, претендуючи на перемогу, треба розумно використовувати всі три спроби. Бо час, коли на світовій арені можна було «прийти, побачити й перемогти» — давно минув.

У Харкові — талановита зміна

— Чи є у вас молодіжний резерв, який швидко зможе замінити у збірній корифеїв або скласти їм гідну конкуренцію?
— У нас діяла колись чудова ШВСМ у Конча-Заспі (коли директором був Віктор Стрижак). Через неї проходила вся наша молодь. її вже давно немає. Тепер наш резерв готується в Харкові під керівництвом заслуженого тренера України Валерія Миколайовича Нікуліна. Там же на базі училища олімпійського резерву проходять і всі збори юніорів і кадетів. їхній вихованець Артем Іванов (105 кг) порадував перемогою на цьогорічному чемпіонаті світу серед юніорів. Там виросла і Тетяна Жукова (75 кг), яка нині дебютувала серед дорослих і посідає 12-те місце... А їхній учорашній юніор Ігор Шимечко (+105 кг) був 13-м... Торік філіал Херсонського училища в місті Скадовськ вітав чемпіонку Європи серед юніорок Ольгу Дяченко.
Тобто маємо чудовий резерв і не без підстав маємо на нього надії... Як сподіваємося й на збільшення передолімпійського фінансування.

Людмила РАДЧЕНКО, «Спортивна газета»