Павел ШКАПЕНКО: «Со сборной Испании просто не повезло»

— Мені дуже прикро, — почав Павло Леонідович. — Уважаю, якщо не за грою, то за кількістю голевих моментів ми не повинні були програвати. Нам просто не пощастило. Це якщо стисло.

 

— У мене склалося враження, що ми ніби й не поступалися підопічним дель Боске, проте якщо вони діяли із запасом, то ми — ні. Гадаю, якби Україна зрівняла рахунок, «фурія роха» миттєво додала й вийшла би наперед.

— Я нічого такого не побачив. Мені в діях наших не сподобалися два фактори. Перший — фатальна нереалізація моментів, такого не може бути, тим паче на такому рівні! Другий — гра в обороні, особливо у центрі, де… просто жах, як на мене! Гол самі собі привезли, ще кілька моментів «створили». Наголошую: ми зіграли дуже гідно, тим паче в гостях із Іспанією. Програли не заслужено.

 

— Пікантний момент — гра наших лідерів. Чи не здається вам, що Ярмоленко й Коноп­лянка знову показали, що в європейському контексті вони посередні гравці?

— Наші лідери зіграли нижче своїх можливостей. Вони мають потенціал, талант зіграти краще. На вищому рівні, ніж показали в п’ятницю.

 

— Ви впевнені? Може, вони якраз на своєму рівні й зіграли? Середньому…

— По-перше, вони зіграли нижче свого рівня. По-друге, вони можуть грати краще. У цьому я переконаний. Хтозна, чому не склалося. Не їхній день був…

 

— Оцініть функціональний рівень під час гри Тимощука.

— Провів сильний матч. На хорошому рівні.

 

— Рибалку попервах записали до резервного списку…

— Розумію, до чого ведете… Тимощук — кращий за Рибалку! Сильніший, досвідченіший, підготовленіший. Рано динамівцю виходити у старті національної команди! Рано! Михайло Іванович тут правильно вчинив.

 

— Михайло Іванович — консерватор…

— Я Фоменка краще знаю, бо рік працював із ним. Він не консерватор, він виходить із реальної ситуації.

 

— Упродовж теми центральної вісі. Дехто говорить, що ми не завжди компактно діяли. Це що стосується руйнівної роботи. Тепер про креативну: чи не здається вам, що одна з причин поразки — відсутність класного атакувального центрхава? Ось у збірній Іспанії найкращим, на мій погляд, був 35-річний Іньєста: в нього не тільки «світла голова» — це не дивує, дивно те, наскільки він мобільний. І досі!

— По черзі. Про руйнівну роботу я вже сказав: українські опорники впоралися з роботою, просто треба розуміти: якщо центральні беки стільки помиляються, якщо Кучера та Хачериді постійно треба страхувати, то хіба від «хвилерізів» можна вимагати особливої компактності? Це для мене велика дивина: у футболі України останніми десятиріччями бракувало півоборонців і форвардів, виконавців креативного плану, натомість із оборонцями проблем не було. Припустімо, в мій час у нашому чемпіонаті вистачало справжніх «звірів», які з м’ячем відривали й ногу разом із шматком землі! А тепер… Про Іньєсту: так, молодець, так, великий футболіст, але що мені до Іспанії? Ми ж про наших хлопців говоримо?.. Про центрхава: може, є якесь раціональне зерно у ваших словах, але я все ж переконаний: ми не взяли у Севільї навіть очко тільки через безталання. Мали купу моментів. Наприклад, через стандарти: майже кожен призводив до паніки в іспанців. Можна ж було скористатися бодай одним? Я взагалі нічого особливо у цій Іспанії не побачив. На Євро вони далі чвертьфіналу не пройдуть.

 

— Можливо, провокаційне запитання: у чому, на ваш погляд, помилка Фоменка?

— Треба було випускати у старті Будківського. По-перше, він реально хороший гравець, який постійно доводить це й у чемпіонаті, й у матчах за молодіжку. По-друге, саме він був потрібен у конкретному матчі. Чому? Зозуля низький за зростом, Кравець має зріст, але він надто ніжний і не придатний до силової боротьби. А нам потрібен був якраз «стовп», нападник, який би чіплявся за м’яч, скидаючи його донизу. Що би це дало? Чому мало що виходило в Коноплянки з Ярмоленком? Бо в нас не клеїлося зі швидкими контратаками! А чому не клеїлося з контратаками? Бо не було кому чіп­лятися за м’яч. Розумієте? У Євгена й Андрія вільного простору не було, щоби вони проявили найкращі свої навички. Їм у цьому допоміг би гренадер Будківський, а не Зозуля, котрий був малоефективний саме у такій грі.

 

— Наостанок: що буде далі? Словаки виграли, навіть білоруси — в гостях у македонців.

— Не хочу загадувати наперед. Принаймні, на третє місце ми не втратили шансів.