Андрей ПОЛУНИН: «Недобрали около 8 очков»

Директор «Нафтовика-Укрнафти» підбив підсумки літньо-осінньої частини змагань.

 

«Літній курс на омолодження складу себе виправдав»

 

— Андрію Вікторовичу, які висновки зробили з виступів вашої команди в першій частині змагань?

— Насправді, вистачало й позитивних, і негативних моментів. За хорошої гри на початку сезону не набрали жодного залікового пункту, що змусило передивитися нашу стратегію. Отож наступні 11 турів виступали успішно, регулярно поповнюючи очковий доробок, і навіть перебували на третій сходинці. Заключні матчі року знову не принесли бажаного: двічі програли й один раз зіграли внічию. У підсумку, «зимуватимемо» на восьмому місці.

 

— Чи реально дана позиція відображає картину того, що відбувалося впродовж 17 тижнів?

— Ні, вважаю, що недобрали до восьми пунктів. Нерідко траплялися матчі, коли були зобов’язані перемагати, та поєдинки зводилися до нічиєї, а то й до поразки. Нині проблема номер один — реалізація голевих моментів. Нагод для взяття воріт створюємо багато, втім наші молоді гравці не завжди правильно ними розпоряджаються. Але нічого, працюватимемо над цим компонентом, аби його поліпшити. Головне, що футболісти намагаються виконувати на полі те, що від них вимагається. Думаю, їм іще пот­рібно набути досвіду, позаяк багато людей до нас прийшло з дублів, зрозуміти, що в першій лізі справді чоловічий і жорсткіший футбол, відтак ціна помилки значно більша. Сподіваюся, що команда, провівши зимові збори, підійде до другої частини в кращому вигляді.

 

Додам, що не вистачає нападників: у нас зараз лише двоє виконавців на цю позицію. Знайти забивного форварда — також одне із завдань на зиму.

 

— Зважаючи на мінімальне відставання від групи лідерів, чи можна сказати, що літній курс на омолодження складу виправдав себе?

— На мою думку, ми правильно вчинили, що почали шукати перспективних гравців, які переросли рівень молодіжного чемпіонату, маючи за плечима хорошу школу. Ви правильно зауважили: не вистачило кількох залікових пунктів, аби посісти вище місце. А якби добрали своє, то зараз би взагалі перебували в трійці найкращих. При тому, що новачків було чимало. У прийдешнє міжсезоння шукатимемо підсилення вибірково: знайдемо двох-трьох виконавців на ключові позиції.

 

— Із слів головного тренера Вадима Колесника стає зрозуміло, що перед командою не стоять конкретні турнірні завдання. Які цілі тоді переслідують охтирці?

— Аби наша молодь адаптувалася до цього рівня змагань, почала демонструвати футбол, цікавий для вболівальників. У нас немає завдання вийти в прем’єр-лігу. Хоча, якщо стабільно виступатимемо та перебуватимемо на чолопку турнірної таблиці, то такий варіант не виключений.

 

«Левига зможе продовжити футбольну кар’єру після аварії»

 

— Наскільки вагомою цьогоріч була участь суддівства у результатах?

— На цю тему не хочу поширюватися. На моє переконання, Феміда — всеукраїнська проблема. Хоча не можу стежити за всіма матчами, бачу та читаю, що нарікань ізвідусіль вистачає. Щодо нас: так, були випадки, коли втрачали очки через арбітраж, зокрема, в останньому матчі, коли в наші ворота призначили необґрунтований пенальті. Повірте, складно про це розмірковувати та говорити. Якщо порівнювати, то раніше суддівський корпус був професіональнішим у плані якості та розуміння гри. Бачу, що інколи допускають такі помилки, що людина «в темі» ніколи би так не вчинила. Таке враження, що арбітри просто вчать правила, проте зовсім не відчувають і не розуміють гру: коли потрібно дали попередження, пенальті, а коли цього робити не треба. Гадаю, що проблема в тому, що вони ніколи не займалися футболом.

 

— Вимальовується ще одна проблема вітчизняного футболу — гра на тоталізатор. Чи доводилося сумніватися у чесності дій гравців на полі та результатів матчів узагалі?

— Навіть у цьому контексті не вважаю, що потрібно, в першу чергу, звинувачувати футболістів. Подивіться, скільки дають червоних карток, призначають пенальті — ця проблема давно існує у світовому футболі. Відтак усе, що ви говорите, я би скоріше відніс до суддівства. Якщо ти суддя, то на футбольному полі ти можеш робити все, що завгодно: ставити будь-що й реалізовувати свої плани. Хоча, разом із цим, не хочу нікого звинувачувати. Щодо чесності дій можу казати лише за наших футболістів, а в нас таких проблем немає.

 

— Як уплинула звістка про смерть вашого тренера Закарлюки на колектив у розпал першості?

— Команда об’єдналася, ми стали згуртованішими. Як наслідок, одразу ж, у наступних чотирьох двобоях, набрали десять очок. У колективі дуже поважали Сергія Володимировича, тому відповідальність лише збільшилася після того, як він поринув у засвіти.

 

— Яка доля Руслана Левиги, котрий був із ним у автомобілі під час аварії?

— На даному етапі він проходить лікування, відновлюється після ДТП. Загалом, займається проблемами, котрі виникли після аварії. Не вникатиму в деталі, адже це особисте. Думаю, що футбольну кар’єру він зможе продовжити, в нього немає серйозних негараздів із здоров’ям.

 

— Які плани в «нафтовиків» на міжсезоння?

— Зараз усі пішли у відпустку, а збираємося 12 січня. Перший збір організуємо в Охтирці. Наступну частину також проведемо вдома, проте паралельно братимемо участь у турнірі в Полтаві, звідки отримали запрошення. Подальші два зібрання плануватимемо пізніше, хоча вже знаємо, що перед поновленням змагань займатимемося в Новомосковську. Щодо третього збору розглядаємо варіанти, адже в Крим не поїдемо, а Туреччина для нас — дороге задоволення. Шукатимемо на наших теренах можливості для якісної підготовки та проведення спарингів. Останнє — велика проблема для українських клубів.

 

«Своєю грою повинні підштовхувати інвесторів до покращення інфраструктури»

 

— Знаю, що бюджет у «Наф­товика-Укрнафти» закладається в національній валюті. Із різким падінням гривні, чи додалося проблем із фінансовим забезпеченням?

— Звичайно, це позначається. Утім, найголовніше, що бюджет стабільний і, зрештою, виконується. На відміну від інших першолігових ФК, де місяць-другий вип­лачують заробітні платні, а потім припиняють. Так, безумовно, з падінням вітчизняної валюти зменшуються можливості, втім, голов­не — триматися на плаву, із чим проблем не повинно бути.

 

— Зважаючи на те, що з команди пішли Вайда, Радіонов і Малиш, чи випливає, що, як мінімум, троє нових облич варто чекати в охтирському колективі?

— Так, до трьох-чотирьох виконавців потрібно буде добрати. Однак усе залежить од багатьох нюансів: можливо, на вільному ринку буде якісний гравець або ті, за якими ми вже довго стежимо. У нас є селекційна служба, котра, власне, й займається цим питанням: шукає футболістів через свої контакти на позиції, котрі потребують підсилення. Думаю, й далі робитимемо ставку на юних гравців, які переросли дублюючі склади своїх команд і хочуть грати в справжній футбол.

 

— Чи можуть за зиму з’явитися конкретніші завдання на весняну частину першості?

— Та які можуть ставитися завдання?! Виходити на матчі, перемагати та підніматися по турнірній таблиці. А де ми будемо після цього? Команда може навіть стати провідною в лізі. Ми ж не можемо їм цього заборонити. Тільки для того, щоби виконувати серйозні завдання та, в підсумку, підвищуватися в класі, повинна бути відповідна інфраструктура. Ми неодноразово про це говорили. Інакше немає чого заїкатися про прем’єр-лігу. Ось, приміром, алчевська «Сталь»: вони вибороли право грати в елітному дивізіоні, проте їхня матеріальна база не відповідає критеріям прем’єр-ліги. Напрошується питання: для чого? Чесно, я у цьому сенсу не бачу. Уважаю, що своєю грою ми повинні підштовхувати наших інвесторів до покращення інфраструктури. Ми це завжди говоримо футболістам. Думаю, за таких умов буде легше боротися за чільні місця.

 

— Наостанок: наставник «нафтовиків» Вадим Колесник також розповідав мені, що клуб допомагає українським військовим. Чи далі підтримуєте таку ініціативу, і як саме допомагаєте нашим воїнам у АТО?

— Так, продовжуємо збирати кошти в Охтирці. Коли збирається певна сума, передаємо волонтерам, які вже закуповують усе, чого потребують на фронті. Відтак, за можливості, намагаємося допомогти всім, чим тільки можемо.

Украинский футбол