Иван БОБКО: «С каждым матчем чувствую себя лучше»

— Іване, «Чорноморець» першим забив, але, у підсумку, ледь не програв. Отже, нічия для вас — позитивний результат чи все ж таки негативний?

— Чесно кажучи, нічия вдома з будь-яким суперником — не найкращий варіант. Особливо в матчах, у яких ведеш у рахунку. Але сьогодні вийшло так, що в другому таймі нам узагалі довелося відіграватися. І добре, що вдалося. Хоча в компенсований час мали шанс ще й перемогу вирвати. Це — футбол! Отже сказати однозначно, позитивний це для нас результат чи ні — не можна. Головне зараз зробити висновки, проаналізувати все, як слід, не опускати руки, голову, рухатися вперед. Попереду ще багато матчів.

 

— Після звитяги над «Волинню» 11 серпня «Чорноморець» не міг не те, що перемогти — команда не могла забити впродовж чотирьох матчів. До того ж, були поразки від «Динамо», «Шахтаря» та навіть першолігової «Сталі» з Дніпродзержинська. Зважаючи на все це, яким був настрій хлопців перед грою з «Металургом»?

— Програвати, звичайно, неприємно, але вже минув тиждень після останньої поразки, ми всі розуміємо, що так грати не можна, відтак до гри з «Металургом» підходили дуже сконцентрованими. А ще — спокійними. Не треба думати про минуле, треба ставити перед собою завдання перемагати в майбутньому. Домовилися із хлопцями грати за честь клубу, за власне ім’я, допомагати один одному. Окрім того, хочеться вкотре подякувати нашим уболівальникам! Попри наші погані результати останнім часом та прохолодну погоду, наших прихильників сьогодні було на стадіоні доволі багато. Хотілося віддячити їм перемогою, але, мабуть, наступного разу! Нехай трішки зачекають!

 

— Що зараз було в роздягальні? Про що говорили?

— У роздягальні було все спокійно. Спочатку. А потім до нас завітав наш легендарний ветеран Валерій Поркуян, якому сьогодні виповнилося 70 років. Ми його всі привітали, побажали йому міцного здоров’я, позитиву та стільки ж енергії, скільки в нього й без того є зараз! Це — велика людина для нас і для нашого міста. Роман Йосипович був спокійний, сказав лише про те, що розбиратимемо гру трішечки пізніше.

 

— Недавно ви відновилися після складної травми, через яку не грали півроку. Як почуваєтеся?

— Із кожним матчем почуваюся все краще й краще, хоча в перших зустрічах було дуже тяжко — і фізично, й психологічно. Можу лише подякувати тренерському штабові за те, що довіряє мені, що розраховує на мене, знаходить місце в тактичних побудовах… Наразі я вже граю впевнено та стабільно.

 

— Чи знали про те, що за часів Романа Григорчука «Чорноморець» жодного разу не грав із донецьким «Металургом» унічию?

— Так, зранку читав в Інтернеті. А ще знаю, що ми жодного разу не перемагали «Металург» на виїзді. Ну, що скажеш, ось унічию вперше й зіграли. Чекатимемо на перемогу в гостях!

 

— Попереду гра з лідером турнірної таблиці — дніпропетровським «Дніпром»…

— Ні-ні! Спочатку буде пауза у чемпіонаті, пов’язана з матчами кваліфікаційного раунду чемпіонату Європи. Ми уважно дивитимемося за поєдинком у Борисові, де зіграють збірні України та Білорусі. І там, і там будуть наші футболісти. Бажаю Михайлу Сивакову і Кирилу Ковальчуку з’явитися на полі та показати хорошу гру. Оскільки Кирило представляє нашу країну, то йому бажаю трішки більше вдачі, ніж Михайлу, але лише в матчі Білорусь — Україна. Збірній — перемоги, Сивакову — повернутися без травм і в доброму гуморі.

Украинский футбол