Александр БАНДУРА: «Хотели бы поскорее вернуться домой»

Про цього футболіста частіше говорять його майстерність і скромна поведінка на полі та за його межами. Так було й цього разу у Львові на «Україні». Олександр відстояв на «нуль», але під час короткої розмови жодним словом не промовив про себе. Віддавав перевагу партнерам.

— Сашко, нарешті в другому матчі ваша команда здобула перемогу у Львові…
— Коли твоя команда перемагає, а ти до цього успіху причетний, тоді радість подвійна. Кожна перемога цінна по-своєму. Скажу й про гру з «Дніпром»: тоді ми хоча й не переважали, але нам просто не поталанило.

— Чи можете вважати себе людиною, яка сьогодні відстояла для своєї команди перемогу?
— Про що ведете мову? Адже в першому таймі партнери настільки професійно діяли, що не дозволяли гравцям «Карпат» завдавати ударів по моїх воротах. Я більшість матчу грав без м’яча. Ось це й є командна заслуга.

— Але після перерви й вам довелося кидатися суперникам у ноги, літати під поперечинами, аби втримати свої ворота на «замку»…
— Нормальна й буденна робота. Жодного геройства. Просто у цьому матчі ми були вкотре сильнішими за «Карпати», й довели свою перевагу в рахунку. Свій момент ми використали, а львів’янам, як бачите, не дозволили подібне.

— Який з ударів гравців «Карпат» для вас був найпідступніший?
— Якщо чесно, то жоден, хоча кілька разів довелося потрудитися.

— Через події в Донецьку ваша команда прописалася у Львові. Як вам львівська кухня?
— Усюди добре, але вдома найкраще. Отож ми би хотіли якнайшвидше повернутися до рідних пенатів. Але робота є роботою, й зараз усі наші зусилля скеровуються на команду.

— Ситуація, пов’язана з воєнними діями, нікому не додає радості, але, мабуть, більше мобілізує?
— Для спортсмена все важливо. Але, повірте мені на слово, що, виступаючи в Донецьку, нам ніколи не бракувало мобілізації. Ми граємо для клубу, своїх уболівальників і наших сімей.

— Гравці «Металурга», можна сказати, товаришують із м’ячем. Не позбуваються його навіть у складні моменти і непогано виконують стандарти…
— Це вже заслуга нашого тренерського штабу.

— Але бракує майстра на завершальній стадії. До речі, як справи у Мораеса?
— Поки що він відбуває покарання за червону картку з минулого сезону, але зараз його в команді з нами немає. Повернеться — буде веселіше.

Олександр ПАУК, УФ