Гран При Германии: домашняя победа Росберга

Середина чемпіонату прийшлася сьогодні в акурат на 34-му витку дистанції, проте сам гоночний уїк-енд розпочався з вкрай цікавих технічних дебатів між командами за підсумками якого підвіска системи FRIC де факто підпала під заборону – і це попри те, що використовувалася вона протягом багатьох останніх років. В підсумку деякі команди навіть не стали приховувати, що таке рішення вплинуло на їх конкурентоспроможність і вплинуло звісно ж негативно.

Ще однією несподіванкою цьогорічного німецького етапу стала невластива для Хоккенхайму спека – асфальт з п’ятниці починаючи нагрівався до +50 С, що жодним чином не сприяло ефективній роботі з шинами ані протягом практичних заїздів, ані в кваліфікації та гонці. Pirelli не очікуючи такої спеки привезли свої найбільш м’які суміші, проте вони зношувалися вкрай швидко. Особливо SuperSoft і особливо під час кваліфікації.

Суботній розподіл місць на стартовому полі вже традиційно не минув без несподіванок, головною з яких стала аварія Хемілтона вже у першому ж сегменті. На машині британця відмовив гальмівний диск і авто під №44 у гравії та стіні з відпрацьованих шин завершило на цьому боротьбу. Разом із вимушеною заміною коробки передач це коштувало Льюісу старту з далекого 20-го місця.

Надалі ж нічого по справжньому несподіваного не сталося – навіть без підвіски з системою FRIC найшвидшими залишилися пілоти машини яких обладнані моторами Mercedes. Поул за відсутності Хемілтона без надпроблем здобув Росберг, компанію якому на прес-конференції склали Боттас з Массою. Провал в дощовому Сільверстоуні Williams змінила стартом з другої-третьої позицій.

На стартовому полі машини Ряйкконена, Грожана і Хемілтона були взуті у більш жорсткі комплекти Soft, решти пілотів – SuperSoft. В Pirelli по завершенні кваліфікації казали, що два піт-стопи – оптимальний варіант, але шинники одразу повідомили, що варіант з трьома зупинками в боксах обіцяє стати практично так само ефективним і швидким, тож все вирішуватиметься безпосередньо під час гонки, бо значною мірою залежатиме від температури та погоди. Дощ, прогнозований синоптиками напередодні уїк-енду, таки пішов, проте значно раніше ніж стартувала гонка, тож асфальт встиг висохнути, опадів більше над трасою не було, а температура знову почала повзти вгору.

Старт гонки як і два тижні тому в Сільверстоуні почався з аварії – перший поворот не поділили Магнусен і Масса, причому Williams бразильця пару десятків метрів прочесав зону безпеки колесами догори, але в підсумку все-одно перевернувся у більш звичне положення. Феліпе піднятим вгору великим пальцем промовисто показав, що з ним все гаразд. Датський пілот McLaren постраждав значно меншою мірою – для Кевіна все обійшлося позаплановим піт-стопом по завершенні дебютного кола. Ще одним постраждалим від цих розбірок став Ріккардо, який оминаючи машину Магнусена, відкотився вглиб пелотону.

На чолі ж гонки без жодних проблем їхав Росберг, але недовго, бо дирекція задля швидкого прибирання наслідків інциденту в першому повороті повернула на трасу Mercedes Бернда Майландера, який лише два кола провозив за собою пелотон після чого гонщики рестартували. Росберг одразу дав усім зрозуміти, що сьогодні нікому нічого ловити немає – за перше ж після рестарту коло німець привіз Боттасу секунду, а потім ще півтори.

Тим часом на іншому полюсі пелотону цілком очікувано прориватися нагору почали Хемілтон з Ріккардо кожен з яких не з власної вини опинився в глибині другого десятку. Найцікавіше почалося тоді, коли Даніель з Льюсіом наздогнали пару Перес – Ряйкконен в якій Кімі ніяк міг здолати спротив мексиканця. Зрештою найяскравіший момент цієї боротьби припав на 13-те коло, коли Хемілтон одним маневром зумів випередити і Ріккардо, і Ряйкконена, а вже одним витком пізніше розібрався й з Серхіо. Буквально через кілька кіл трапилася аналогічна історія, тільки цього разу Феттель зумів проскочити повз дві Ferrari, причому Алонсо при цьому свого напарника також обігнав (але там справа була ще й у тому, що Кімі їхав на зношених шинах, а Себастіан з Фернандо щойно виїхали з боксів після першого піт-стопа).

Досить ранні перші зупинки стали свідченням того, що більшість пілотів не сподіваються проїхати всю дистанцію використавши тільки три комплекти гуми, тож варіант з трьома піт-стопами із запасного почав повільно перетворювати на основний. Зрештою, тільки троє з десяти перших пілотів обійшлися двома зупинками в боксах.

Зрозуміти чому більшість перейшла на варіант трьох піт-стопів можна було поглянувши на стан гуми та те, як швидко шини починали гранулюватися, а пілоти скаржитися на те, що їхати стає тяжко-нестерпно-неможливо-пора в бокси!

Поки Росберг майже безтурботно лідирував (майже, бо проблеми з гумою стосувалися усіх пілотів без винятку), Хемілтон за рахунок альтернативної тактики й старту на гумі Soft свої перші гоночні відрізки робив довшими, пересиджуючи на трасі конкурентів, що дозволило йому тимчасово вийти на позицію №2! З одного боку – це фантастика, з іншого ж – це Mercedes W05 і ніякого шахрайства. Льюіс з командою всерйоз розраховували, що зможуть не просто поборотися за подіум з Феттелем й Алонсо, які першу половину гонки провели на третій-четвертій позиціях, а й навіть замахнутися на переможний дубль, відсунувши Боттаса на третє місце.

На 46-му колі яскраво загорілась Toro Rosso Квята, який змушено припаркував палаючий болід в зони безпеки наприкінці Параболіки. Буквально за кілька миттєвостей перед тим інженер сповісти Даниїла про проблеми з коробкою передач…

Зрештою поки Феттель, Алонсо, Хемілтон та Ріккардо на трасі з’ясовували хто ж них швидший і постійно атакували один одного (нерідко вдало) Росберг з Боттасом вирішують що й двох піт-стопів буде достатньо аби фінішувати вдало. Таке рішення обіцяло чималу інтригу наприкінці гонки, коли німець з фіном на сильно зношених шинах Soft будуть доїжджати, а квартет переслідувачів на значно свіжішій гумі, подекуди навіть SuperSoft, їх будуть наздоганяти.

От тільки реальність виявилася дещо іншою: Алонсо отримав шини занадто пізно аби претендувати на подіум і все на що міг розраховувати – це боротьба навіть не з Феттелем, а Ріккардо; сам Себастіан так само був далеким від третьої позиції; Росберг був в принципі на недосяжній для будь-кого відстані; і тільки Хемілтон реально претендував на більше, ніж фініш третім.

Зрештою протягом чотирьох кіл – з 60-го по 63-тє – Алонсо з Ріккардо подарували усім незабутню дуель з обгонами, перехрещенням траєкторій, поверненням позиції, повторними атаками. Даніель захищався й контратакував на рівні дворазового чемпіона, проте Фернандо вийшов з цієї боротьби переможцем, а коли на двох останніх колах вже австралієць виступав з ролі хижака – зумів уберегти власну позицію на трасі, фінішувавши менш ніж на десяту секунду попереду.

Позаду них спокійно та виважено зуміли дістатися картатого прапора гонщики Force India та McLaren, причому якщо для Хюлькенберга, Баттона й Переса гонка пройшла без особливих інцидентів (тут можна хіба що згадати, як Хемілтон намагаючись в стилі «з шашкою наголо» пройти Дженсона в шпильці лише зламав торцеву частину свого переднього крила, не завдавши при цьому колишньому напарнику по McLaren великих клопотів), то Магнусен став активним учасником стартового інциденту, що між тим не завадило Кевіну 2 бали на власний карб.

В боротьбі за друге місце спочатку здавалося, що Валттері просто поступиться, аби не убити власні шини, й не втратити синицю у вигляді третього місця. Проте на останніх колах дистанції, коли стало зрозуміло, що Феттель далеко позаду Боттас почав чіплятися за всі можливості аби не дати Хемілтону себе обійти, Льюіс так само на межі можливостей своєї W05 намагався опинитися попереду, мінімізувавши власні втрати, проте навіть DRS на прямих не допомогла – очевидно, що фін використовував всі можливі засоби починаючи від ERS й завершуючи відповідними налаштуваннями режиму двигуна. Зрештою саме Валттері перетнув фінішну лінію попереду Льюіса. Тож вперше в сезоні ми стали свідками того, як пілоти Mercedes, фінішувавши в гонці двома машинами не здобули дубля. Завдяки цьому Williams здобула свій 300-й подіум в історії, а також випередила Ferrari в Кубку конструкторів, вийшовши на третє місце – прекрасний результат молодого фіна із зрілим пілотажем.

А що там лідер гонки – німецької та чемпіонської? Росберг сьогодні їхав наодинці з власними думками й коловими пілотами, які час од часу траплялися на його шляху. В підсумку Ніко здобув відносно легку (приблизно за австралійським сценарієм) перемогу на домашній для себе та команди трасі. Росберг став першим німцем, який тріумфував на Гран Прі Німеччини за кермом німецької машини (закриємо очі на те, що Браклі знаходиться в Англії) з встановленим на неї німецьким мотором. Та найголовніше, що Ніко після сходу в Сільверстоуні зумів знову трохи відірватися в особистому заліку, цього разу до 14 очок.

На подіумі настрої та обличчя пілотів Mercedes набагато краще за їх слова говорили про що вони думають та хто й наскільки задоволений результатами Гран Прі. Льюіс виграв домашню гонку в Сільверстоуні, Ніко цілих дві – в Монако (де він реально мешкає) та тепер у німецькому Хоккенхаймі. Для головних претендентів на титул більше «рідних» трас не буде, а от боротьба за корону продовжиться вже найближчого уїк-енду в Угорщині, де Хемілтон матиме прекрасну можливість скоротити власне відставання.

Гран Прі Німеччини

Найшвидше коло гонки: Льюіс Хемілтон, Mercedes – 1:19.908 (53-тє коло)

Не фінішували:

Особистий залік після 10-ти етапів

Кубок конструкторів

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua