Игорь ДЕДЫШИН: «Подам иск в суд на Гудыму за клевету»

Позбавлення свободи, побої та психологічний тиск з боку генерального директора «Карпат» Ігоря Дедишина – такими гучними заявами рясніло інтерв’ю півзахисника «зелено-білих» Володимира Гудими на одному з футбольних порталів. Керівник клубу назвав ці заяви наклепом і пообіцяв звернутися до суду. 

«Звичайно, прочитане інтерв’ю Гудими мене не те щоб здивувало, а відверто обурило. Чесно кажучи, після багатьох не надто приємних ситуацій, з яких мені неодноразово доводилося витягати цього хлопця, на такий цинізм та відверту брехню ніяк не сподівався. Але попри те, що я багато років опікав Володимира і максимально сприяв розвитку його футбольної кар’єри, мені не залишається нічого іншого як подати позов до суду за наклеп» – розповідає генеральний директор «Карпат».

«Мабуть, варто пролити світло на кілька моментів з життя гравця, в яких мені довелося брати активну участь. Усе почалося з того, що до мене звернувся Ігор Циганик і попросив допомогти нашому молодому, на той час, вихованцю, який «вляпався» в серйозні проблеми. Гудима виявився азартним, але не дуже передбачливим гравцем, тому його ставки у букмекерських конторах приносили не прибутки, а борги. Разом з дівчиною, яка працювала в цій конторі, а згодом, наскільки мені відомо, стала його дружиною, Гудима створив щось схоже на сімейний підряд. Як розповів мені Ігор Циганик а потім і підтвердив сам Володимир, він з дівчиною брали гроші з каси, аж до того часу, поки їх там не залишилося. Зважаючи на прохання Ігоря Циганика і зібравши інформацію у тренерів про ймовірну перспективність і потенціал цього хлопчини, я пішов до президента клубу, з проханням покрити Гудимі його борги і по суті врятував від серйозних «розбірок», що могли б закінчитися для гравця фатально. Але, схоже, цей випадок не став для нього серйозним життєвим уроком. Неодноразово чув від наших фанів та вболівальників, що й після цієї історії Володя продовжив відвідувати букмекерські контори і залишається активним гравцем і по сьогодні». 

«Зважаючи на те, що сім’я Володимира не була заможною, я особисто купив йому, як мінімум,п’ять пар бутсів в різний час, аби хлопець міг грати в футбол і прогресувати. І справді, кожен тренер, який приходив в «Карпати» на початку просив, щоб Гудима залишився в команді, бо мав талант. Коли він почав пробиватися до першої команди, то виходив на заміни в матах чемпіонату України, забив гол у Луганську, згодом зіграв у Лізі Європи. Але виправдати тренерську довіру Гудима не зміг, очевидно, подумавши, що вже всього у футболі досягнув. Спершу тренери закривали очі на те, що в нього постійно була зайва вага, проблеми із надвисокою, як для футболіста, жировою масою. Окрім того, Гудима більше лікувався, аніж грав у футбол, адже постійно зазнавав травм. А травми, як правило, є наслідком непрофесійного ставлення до свого організму і порушення спортивного режиму. Але явсе-одно підтримував хлопця, допомагав йому фінансово і морально. У клубі і серед уболівальників навіть ходили чутки про те, що Гудима – ледь не мій близький родич, тому я нібито лобіюю його інтереси і проштовхую в першу команду. Але і це не допомогло. Схопивши «зірочку», він дозволяв собі сідати за кермо, як мені розповідали, в стані алкогольного сп’яніння, що одного разу призвело до ДТП. Кілька років тому, о першій ночі він зателефонував мені і сказав, що потрапив в аварію, просив допомогу. Я, у свою чергу, знову виручив хлопця, делегувавши на місце аварії керівника клубної служби охорони. Взагалі, з його авто постійно виникали проблеми; Гудима неодноразово просив у мене гроші на її ремонт; мовляв, там десь ударив, там щось зачепив... Окрім цього, він часто позичав у мене гроші на різні потреби, але повертати їх забував». 

«Мабуть, багатьох цікавить, чому Гудима не йшов в оренду в інші клуби, якщо не знаходив собі місця в основі «Карпат»? Все дуже просто – ми відправляли його на перегляд в різні клуби Румунії і Молдови. Готові були віддати в безкоштовну оренду, аби він отримував ігрову практику, але тамтешні тренери були не в захваті від його дій. Цієї зими наші селекціонери домовилися із харківським «Геліосом», який таки погодився взяти Гудиму в оренду. Клуб оплатив йому переліт в обидві сторони до Туреччини на збори харківського клубу, але тепер вже сам гравець не захотів грати там, хоча й підходив цій команді. Скажу більше. У нашому клубі є така практика: якщо гравець йде в оренду до іншого клубу, то він продовжує з нами контракт на строк оренди. Я був шокований коли почув від нього: «Добре, я продовжу з вами контракт, але дайте мені «підйомні»... А недавно він приходив сюди, плакався, що весь погруз в кредитах. Іноді складалося враження, що Гудима – психічно неврівноважена людина. Бували випадки, коли він приходив до мого робочого кабінету, стояв і плакав, просто ридав, а потім вимагав, щоб його ставили в основний склад команди, бо у нього нема грошей. Такі випадки траплялися у кабінеті під час робочих нарад, зокрема і з Олександром Севідовим. А тепер він мені просто в очі заявляє: «Вимагаю у вас гроші тому, що весь в кредитах». Однак футбольний клуб – це підприємство, а не благочинна організація. Олександр Севідов, наприклад, його у складі команди не бачив. Не інакше як шантажем це назвати складно. Зі свого боку скажу, що не дозволю групі пройдисвітів шантажувати надалі мене і клуб».

«Щодо його звинувачень про позбавлення свободи і побої настільки смішні і неадекватні, що мені навіть коментувати їх не хочеться. Не розумію, навіщо Гудимі це потрібно, але підозрюю, що до таких брутальних і непродуманих кроків його спонукали «добрі» люди. Тут ідеться навіть не про винесення сміття з хати, а про образу всього клубу, про оббріхування всієї своєї футбольної сім’ї. Шкода, що Володя так і не навчився цінувати людську порядність, не навчився вдячності і поваги до тих, хто відверто кажучи, спершу «витирав йому задницю», а потім поставив його на ноги. Крокодилячі сльози, пролиті у формі інтерв’ю, стали останньою краплею мого розчарування в ньому. Іншого виходу, окрім як судового позову я не бачу» – підсумував Ігор Дедишин.

ФК Карпати