Відкриваємо Бразилію разом. Довгий рейс із Ресіфі в Ріо

Після двох тижнів безперебійних перельотів та переїздів по Бразилії,  на горизонт вилізла «смуга затримок». Сподіваюся, що вона буде недовгою. А може то штат Пернамбуку такий «нефартовий», оскільки досі особливих нарікань на роботу авіакомпанії «ТАМ», якою ваш кореспондент тут літає, не було. Ну хіба що одного разу попередньо оголошену затримку рейсу скасували і забули про це попередити, але ж я уважно табло читав, тож пронесло.

Маячня в аеропорту

Наступного дня після автомобільних заторів, на три години затримали мій авіарейс з Ресіфі до Ріо. При цьому плутанина була серйозна. Оголошували все лише португальською, тому треба було орієнтуватися на бразильських пасажирів, а не на диктора. Номер воріт на посадку  від самого початку не збігався з вказаним у посадковому талоні, потім ворота двічі змінювали. А апогеєм аеропортової маячні стало те, що всіх пасажирів рейсу JJ 3081 попросили залишити зону посадки і повернутися до стійки реєстрації. Працівники аеропорту відкрили окремі двері, пасажири рядочком вийшли повз зону контролю на безпеку, пішли повторно на «check-in», а за 5 хвилин знову оголошення:  «Пройдіть на посадку до воріт G8» (це ті ж самі, де ми й стояли раніше). І знову всі рядочком пішли повторно – тепер уже через зону контролю безпеки. А я, до речі, уже у посадковій зоні купив собі сувенірну пляшку місцевого самогону «Піту». Тепер було цікаво чи пропустять знову. Пропустили. У бразильських аеропортах на рідину не дуже звертають увагу, а от стріли від сувенірної тубільської «трубки-стрілялки», коли вилітав з Манауса,  у мене забрали. Самогонку «Піту до Кашаса»  залишили, але ми так і не зрозуміли: чому нас за 5 хвилин так ганяли туди-сюди - до стійки реєстрації, а потім назад, через зону контролю, до тих же (!)  воріт. Після повернення, ми ще 3 години почекали на літак: виявилося, що наш був несправний і шукали цей. А потім благополучно прилетіли посеред ночі до Ріо-де-Жанейро. Добре, коли історія завершується успішно.

Українські мандрівники

Але і у затримці є свої плюси. Біганина по аеропорту виявила серед пасажирів одного українця. А це у цій частині Бразилії – рідкість. Уродженець Львова Сергій Пилявка вже 20 років мешкає у Сполучених Штатах Америки. Нині мешканець Нью-Йорка вирушив у мандрівку по Бразилії з нагоди чемпіонату світу. Науковець-біолог Університету Колумбія разом зі своєю дружиною Ніколь прилетів до Ресіфе транзитом через Майамі. Через сайт ФІФА Сергій придбав два квитки на матч Італія – Коста-Ріка, отож відвідування гри було першим пунктом програми. Далі подружжя має туристичну мету, майже повторюючи маршрут Вашого кореспондента: Ріо-де-Жанейро – водоспади Фоз-ду-Ігуасу – Манаус. Але в  Амазонії Сергій та Ніколь побачать більше, адже у них заплановано триденне «занурення» у джунглі! Оце справжня пригода! Я одразу ж поцікавився чи вкололи  мандрівники вакцину від жовтої лихоманки, про яку я дізнавався в Україні перед поїздкою, але так і не зробив. А вони зробили – молодці. Та їм важливіше, адже у джунглях чимало комарів – переносників зарази.

- Шкода, що українці не зуміли вистояти у матчі-відповіді у Парижі. З нашими чемпіонат був би веселіший, ми би тоді на ігри збірної би точно приїхали, а так для враження достатньо однієї гри, а далі подивимося Бразилію, - розповів про свій план Сергій. Зі свого досвіду скажу, що маршрут він вибрав екзотичний і незабутні враження він точно подарує.  Сергію та Ніколь, звісно, було б цікавіше поїхати на матчі Сполучених Штатів, але у лотерейному розіграші квитків випав саме такий матч, отож змінювати нічого не стали. Прогноз подружжя на фінал: Сергій вважає, що у вирішальному матчі зійдуться  Бразилія та Голландія, у дружини більш екзотичний варіант: Франція – Еквадор.

Чаклуни із Коста-Ріки

Очікуючи рейсу на Ріо, який на момент написання статті затримувався вже на три години, познайомився також з костариканськими фанами:  їхня збірна -  тепер відкриття мундіалю, отож і увага до неї підвищена. Тріо з околиці столиці Сан-Хосе – Есказу (Escazu): Хуан Луїс, Гільєрмо і Едуардо Чако  відвідали гру Коста-Ріка – Італія  і цілком можуть приписувати собі частину натхнення збірної. Адже містечко, в якому живуть хлопці має магічну передісторію.  Багато століть тому тут жила чаклунка, яка готувала чарівне зілля. Відтак мешканців  Есказу у Коста-Ріці всі називають Brujas («Брухас»), себто чаклуни. Отож чаклуни прагнуть начаклувати своїй збірній якомога кращий результат.

- «Чому би не чемпіонський?», - каже Хуан Луїс. Щодо прогнозу на фінал нащадок чаклунів стверджує, що все залежить від того, яке  місце збірна  посяде в групі: «Якщо перше, то перетнемося з бразильцями лише у фіналі!». Отакої! Нічого собі апетити!

Його друзі більш помірковані, прогнозують у вирішальному матчі  Голландію – Бразилію або Аргентину – Німеччину. Бо з європейських збірних, які, за словами костариканців, дуже слабкі - тільки німці і голландці виглядають «на рівні». Безкомпромісні «тікос» (до речі, так мешканців Коста-Ріки називають, бо вони люблять усі слова перетворювати на зменшено-пестливу форму, додаючи «кос»:  «мучачас» - «мучачікос») кажуть, що європейців зовсім не вибачає те, що позаду виснажливий сезон і у Південній Америці інший клімат.

- Добра команда за будь-яких умов добра, - промовляє на хвилі успіху Едуардо Чако. Воно так завжди здається, коли у твоєї команди гра йде.  Побачимо, хто ще витримає довгу дистанцію турніру і покаже стабільність. Але «тікос» поки в ейфорії, тож начакловують собі чемпіонство.

Відкриваємо Бразилію разом за підтримки компанії «Агробізнес»!

О.ГЛИВИНСЬКИЙ, для Sport.ua