Владислав ГЕЛЬЗИН: «У нас прекрасная атмосфера в коллективе»

Граючий президент донецького «Олімпіка» розкрив секрет успішного виступу команди в першій лізі, розповів, які завдання вирішуватимуть у вищому дивізіоні.

 

— Владиславе Григоровичу, що відчули, коли стало зрозуміло, що «Олімпік» завоював путівку в прем’єр-лігу?

— Звичайно, мене переповнювала радість за те, що нам за досить хорошої, на мій погляд, гри вдалося досягти й результату, на який колектив наполегливо працював увесь сезон. Погодьтеся, не кожна команда може похвалитися тим, що вдається поєднати й те, й інше.

 

— Хто першим привітав вас із цим успіхом?

— Усі, хто має відношення до «Олімпіка». Ми уважно стежили за нашим суперником, і сподівалися, що «Олександрія» втратить очки в матчі з «Десною», відтак донецький клуб достроково стане чемпіоном. Так, у підсумку, і сталося. Хоча, вважаю, що ми зобов’язані були самі вирішувати завдання ще в Києві, але несподівано поступилися другій динамівській команді.

 

— Чи були вітання від керівників інших двох донець­ких команд — «Шахтаря» та «Металурга»?

— Так, були, але не особисті від президентів клубів.

 

— «Олімпік» був заснований 2001 року, з 2004 по 2011 роки команда виступала в другій лізі, а останні три сезони — в першому дивізіоні. Що для вас було найважче — закладати фундамент системи «Олімпіка», ставати на ноги в нижчих дивізіонах чи зараз виграти малі золоті нагороди?

— Усі етапи однаково складні й важливі. Повірте, на кожному з них вкладали душу, сили та засоби для поступального розвитку. Що ж стосується нашої нинішньої перемоги, то головне було переконати хлопців, що вони все можуть і що потрібно просто повірити у свої сили.

 

— За рахунок чого, на ваш погляд, «Олімпік» із середнячка першої ліги став її лідером, і цього сезону в команди все прекрасно склалося?

— На те, що команда показала високий результат, вплинула прекрасна атмосфера, що панує всередині колективу. Угадали ми й з наставником команди Романом Санжаром, якому належним чином удалося налагодити тренувальний процес, створити чудовий мікроклімат для плідної роботи.

 

— Гравці команди в інтерв’ю зазначають, що в першій частині турніру «Олімпік» грав цікавіше, а навесні такого рівня не показує. Ви із цим згодні?

— Не буду заперечувати, але зауважу, що в першій частині чемпіонату команди проти нас грали у відкритий футбол, а потім, коли ми вийшли в лідери, суперники стали «закриватися» й знаходити вільні зони для того, щоби розривати оборонні порядки нам стало складніше. Практичного досвіду такого подолання перепони, коли, повторюся, опонент усією командою відходить у оборону, в нас не було. Тому в атаці нам стало діяти тяжче, тож стали менше забивати м’ячів. Але досвід — справа наживна, із часом прийде. Адже в прем’єр-лізі потрібно бути готовими до всього…

 

— Не секрет, що деякі керівники футбольних клубів втручаються в роботу головного тренера. Враховуючи той факт, що ви є чинним гравцем команди, напевне, непросто стримувати себе, щоби цього не робити?

— Кожен повинен займатися своєю справою. Якщо президент почне втручатися в роботу тренерського штабу, тренувальний процес, то нічого доброго із цього не вийде. Я доб­ре це розумію, й не втручаюся. Рекомендую й іншим керівникам клубів так чинити.

 

— У інтерв’ю програмі «Великий футбол» ви сказали, що в прем’єр-лізі хочете грати, а не боротися за виживання, тож ставитимете завдання бути у середині таблиці перші рік-два, а потім спробуєте рухатися далі. А які вектори свого розвит­ку «Олімпіку» треба підсилити, щоби команда та клуб виглядали в прем’єр-лізі гідно?

— Як і раніше, головний пріоритет для нас — виховання своїх, місцевих талантів. Намагаємося створити таку вертикаль, аби найкращі вихованці Академії «Олімпіка» потрапляли в нашу першу команду та визначали її обличчя. Паралельно розвиваємо й клубну інфраструктуру, створюю­чи для футболістів найсучасніші умови для підготовки та ігор. Ніколи не забуваємо про вболівальників «Олімпіка», яких із виходом команди до прем’єр-ліги, сподіваюся, в нас додасться. На нашому стадіоні, покращуючи його поетапно, ми дбає­мо про те, щоби глядачам було комфортно дивитися матчі й ніщо не заважало їм насолоджуватися футбольним дійством.

 

— Уже сьогодні Академія «Олімпіка» — одна з найкращих в Україні. Зокрема, її вихованець — чемпіон Європи серед юнаків 2009 року Ігор Левченко, інший «олімпієць» Заурі Махарадзе сьогодні захищає ворота «Олімпіка». Не плануєте повернути інших своїх вихованців, зокрема Дмитра Гречишкіна, Дмитра Хомченовського, котрі дебютували вже навіть за національну збірну?

— Ми, звичайно, були би раді, щоби названі вами виконавці попов­нили лави «Олімпіка», але вважаю, що нині Гречишкін і Хомченовський переросли рівень навіть тих команд, у яких вони зараз виступають. Тому, для їхнього подальшого зростання, напевне, повернення в «Олімпік» — не найоптимальніший варіант. Але в майбутньому ні від чого не можна зарікатися.

 

— Наскільки серйозним буде підсилення команди в прийдешнє міжсезоння?

— Із деякими виконавцями з першої ліги, які нам сподобалися, ми вже провели попередні переговори. Із кимось підпишемо контракти зразу, когось запросимо на перегляд під час тренувальних зборів.

 

— Чи можуть з’явитися в команді не просто молоді перспективні гравці, а футболісти з іменами, але незатребувані сьогодні, такі, наприклад, як Олексій Бєлік чи Андрій Воробей? Принаймні, чутки такі побутують.

— Категорично стверджувати, що таке неможливо, не стану. Але ми велику ставку робимо на молодь, яка хоче розвиватися й прогресувати у своїй майстерності. Із кадрових питань будемо визначатися пізніше.

 

— Ви казали, що мрієте зіграти на «Донбас Арені» та інших найбільших стадіонах країни. Зараз ви за крок від мети. А які команди забитими м’ячами хотілося засмутити найбільше?

— Кожну команду, проти якої мені доведеться вийти на поле в прем’єр-лізі, хотілося би засмутити.

 

— Сьогодні багато дискусій про формат майбутнього чемпіонату в прем’єр-лізі. Ви якої точки зору дотримуєтеся?

— Сьогодні загадувати, яким буде наступний чемпіонат у прем’єр-лізі, дуже тяжко. Коли в країні стабілізується ситуація, тоді можна буде про щось говорити. Але моя думка: в ідеалі, звичайно, хотілося, щоб у турнірі брали участь 16 команд. Якщо ж «Таврія» і «Севастополь» залишать чемпіонат, тоді краще, напевне, грати у форматі 14 клубів.

 

— Чи вплине громадсько-політична ситуація в регіоні та країні на плани «Олімпіка» наступного сезону?

— Сьогодні навіть у першій лізі — переноси матчів, ігри без глядачів, що негативно впливає на футболістів, тренерів, на всіх, хто причетний до футболу. Напругу в Донецькому регіоні зараз відчувають усі люди, незалежно від того, хто й якою діяльністю займається. Але я сподіваюся, що мир і порядок обов’язково скоро настануть.

Украинский футбол